ГО «Український світ», «Незалежні», «Експертний корпус», рух «Єдині» та низка інших ініціатив та організацій виступили зі спільною заявою, в якій засудили здійснення під приводом євроінтеграції будь-яких дій, спрямованих на ревізію мовного законодавства і послаблення механізмів захисту державної мови.

Представники громадських організацій переконані, що в Україні гарантуються права національних меншин. Зокрема, у своїй заяві вони посилаються на ухвалений у 2022 році новий закон «Про національні меншини (спільноти) України», що ґрунтується на європейських і міжнародних угодах, які відповідно до статті 9 Конституції також є невід’ємною частиною національного законодавства.

Підписанти також зауважують, що у вересні 2023 року Україна внесла до цього закону додаткові зміни, які отримали позитивну оцінку європейських партнерів.

«Ми переконані, що Україна виконала всі 7 передумов, необхідних для відкриття переговорів про членство в ЄС. Вважаємо невиправданою й надуманою вимогу Єврокомісії до України додатково змінити законодавство про національні меншини, а також закони про державну мову, освіту та медіа.

Ми бачимо підміну понять і небезпечні спроби штучно протиставити захист української мови як державної правам національних меншин, щоб створити привід для тиску на Україну і висунення завідомо неприйнятних вимог.

За цими спробами стоять сили, які координують свої деструктивні дії зі злочинною владою Росії — путінським режимом, шо веде геноцидну війну проти України та є екзистенційним ворогом ЄС і найбільшою загрозою для всієї Європи», — йдеться у заяві. 

Громадські організації згадали, зокрема, деструктивну роль уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном та єврокомісара з питань сусідства й розширення Олівера Варгеї, а також цьогорічних висновків Венеційської комісії, в яких були схвалені «відірвані від реальності» рекомендації щодо змін у законах про мову, про освіту й про медіа.

«Ми розуміємо необхідність узгодження українського законодавства з цінностями та правом ЄС і підтримуємо необхідні для цього законодавчі зміни. Однак усі вимоги ЄС до України і оцінки прогресу в їх виконанні мають базуватися на реальних фактах, а не на інсинуаціях, що нав’язуються з Москви чи Будапешта. Виконання Україною будь-яких вимог, що базуються на таких інсинуаціях, — це шлях в нікуди, який загрожує підвалинам конституційного ладу, національної єдності й безпеки України», — вважають підписанти.

На їхню думку, українська влада повинна діяти та комунікувати з представниками ЄС, враховуючи, що метою закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є захист права кожного громадянина на отримання інформації і послуг державною, а питання прав нацменшин не є предметом регулювання закону про мову. Мови національних меншин згадуються у положеннях, які підкреслюють право на їх застосування або містять посилання на профільний закон про нацменшини.

Представники громадського сектору також закликають спростувати міфи про утиски дітей з угорської чи інших нацменшин в українських школах.

«Україна упродовж останніх років пішла на колосальні поступки і передбачила в Законі “Про повну загальну середню освіту” можливість для представників національних меншин більшу частину навчального часу навчатися саме мовами цих меншин (які є мовами ЄС).

Відповідно до статті 5 цього закону, навчання у 1–4 класах може майже повністю відбуватися мовою меншини, у 5 класі українська мова має становити 20% річного обсягу навчального часу, до 9 класу поступово збільшується до 40% і лише у 10–12 класах зростає до 60%. Таким чином сукупно 70% часу учні можуть навчатися мовою меншини і лише 30% українською», — зауважили в заяві. 

• Читайте також: В Україні готові до компромісу з Угорщиною щодо мови та освіти, але є червона лінія

Організації також вважають неприйнятною ревізію мовних норм закону «Про медіа», адже він був проаналізований і високо оцінений представниками ЄС. Закон надає можливості для використання мов ЄС у медіа, а передбачені ним механізми захисту українського інфопростору від атак Росії важливі для безпеки всіх громадян незалежно від етнічного походження.

Ще однією принциповою позицією, яку, на думку підписантів, має враховувати українська влада, є те, що національні спільноти України підтримують початок переговорів про вступ нашої країни до ЄС, а їхні представники, окрім тих, хто перебуває під зовнішнім впливом, не поділяють тверджень, що українські закони порушують їхні права.

«Українська сторона має виразно й аргументовано донести до європейських партнерів вище зазначені позиції і спільно з представниками ЄС виробити дієві механізми протидії тиску з боку сил, які в інтересах росії прагнуть зруйнувати європейську єдність зсередини. Ми переконані, що чесна політика, чітка й послідовна позиція допоможуть досягти порозуміння і наблизять наше європейське майбутнє»,— резюмували в заяві.

Перелік представників громадських організацій та рухів, які підтримали заяву:

1. Тарас Шамайда, рух «Простір свободи».
2. Анастасія Розлуцька, ГО «Український світ».
3. Ганна Гопко, мережа захисту національних інтересів АНТС.
4. Сергій Оснач, ініціатива «Бойкот російського кіно».
5. Святослав Літинський, ГО «Незалежні».
6. Іванна Кобєлєва, Портал мовної політики.
7. Тарас Марусик, експерт з мовної політики, ТО перекладачів НСПУ.
8. Роман Матис, ініціатива захисту прав україномовних «І так поймут!».
9. Олег Слабоспицький, Громадський сектор Євромайдану.
10. Максим Лациба, Український незалежний центр політичних досліджень.
11. Катерина Чепура, Громадянський рух «Відсіч».
12. Наталка Федечко, Всеукраїнський рух «Єдині».
13. Максим Кобєлєв, ініціатива «Дріжджі».
14. Тетяна Швидченко, ГО «Експертний корпус».

Нагадаємо, 8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Євросоюзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС.

При цьому для ухвалення переговорної рамки Київ повинен провести ще частину реформ — зокрема, втілити в життя рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини, пов’язані із законами про державну мову, медіа та освіту. Йдеться, серед іншого, про скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Раніше радник прем’єр-міністра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Угорщина блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, вимагаючи скасування закону про мову.

В Офісі президента заявили, що готові змінювати закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу, але при цьому Київ не вважає такі дії виконанням «ультиматуму» Угорщини.  

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна надала Угорщині детальну «дорожню карту» того, як можна вирішили суперечки щодо питання нацменшин. Вона також висловила впевненість, що Україні вдасться досягти згоди з Угорщиною про рівень виконання вимог ЄС щодо захисту прав національних меншин. Однак, за її словами, «ці зміни точно не будуть стосуватися знання української мови».

У червні 2023-го Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини та рекомендувала переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин.

Зокрема, Венеційська комісія закликала:

• поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей, вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад «або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності»;
• переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями;
• уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини»;
• ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються також перегляду права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі «Про медіа».

Окремо Венеційська комісія просила вчергове відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

У вересні Верховна Рада в другому читанні ухвалила зміни до Закону «Про національні меншини (спільноти) України». Законопроєкт враховує деякі рекомендації Венеційської комісії. 

• Читайте також: Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції