Проєкт закону погодили на засіданні уряду 21 жовтня. Про це повідомили на сайті Мін'юсту.

У разі ухвалення парламентом, документ зобов'яже органи державної влади та місцевого самоврядування проводити публічні консультації під час формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення, підготовки проєктів стратегічних і програмних документів, нормативно-правових актів. 

Очільник Мін'юсту Денис Малюська зазначив, що наразі питання проведення публічних консультації в Україні унормовані фрагментарно, тому підхід до них формальний, а наслідок — ухвалення неефективних рішень. Законопроєкт чітко визначає строки проведення публічних консультацій, перелік питань, щодо яких консультації мають проводитися обов’язково, наявність веб-сайтів чи ресурсів, де повинна буде публікуватися інформація про такі консультації і громадяни зможуть з нею ознайомлюватись.

Над текстом законопроєкту «Про публічні консультації» працювали представники влади, громадськість й експертне середовище. Про це написали на сайті Українського незалежного центру політичних досліджень. 

Як зазначили на сайті Мін'юсту, проєкт закону також передбачає:

• унормування прав та обов’язків суб’єктів владних повноважень і заінтересованих сторін у правовідносинах, пов’язаних з проведенням публічних консультацій;
• функціонування єдиного вебпорталу публічних консультацій;
• визначення особливостей проведення електронних, адресних консультацій та у формі публічного обговорення;
• встановлення строків проведення публічних консультацій;
• визначення порядку подання пропозицій під час проведення електронних і публічних консультацій;
• встановлення порядку підготовки звіту за результатами проведення публічних консультацій, здійснення моніторингу та координації процесу їх проведення тощо.

Міністр юстиції пояснив, що зацікавлені сторони під час проведення публічних консультацій матимуть право подавати пропозиції з обговорюваних проєктів, отримувати матеріали публічних консультацій і звіт за їх результатами.

«Прийняття законопроєкту «Про публічні консультації» сприятиме впровадженню принципів належного врядування шляхом залучення заінтересованих сторін до прийняття рішень для збалансування публічних і приватних інтересів, запровадженню сучасних стандартів прийняття рішень», — резюмував Денис Малюська.

В УНЦПД додали, що після ухвалення законопроєкту необхідно буде гармонізувати з його положеннями інші нормативно-правові акти, зокрема Закон «Про місцеве самоврядування». «Процес потребує ще ряду законодавчих змін. Однак важливо, що він рухається і ми бачимо готовність із боку влади нарешті унормувати питання публічних консультацій та зробити їх дієвим інструментом громадської участі. Для українців це важливе рішення, яке дасть змогу впливати на політику на місцях та приймати дійсно потрібні громадам рішення», — відзначив Максим Лукінюк, консультант з розвитку механізмів громадської участі УНЦПД. 

Після погодження Кабінетом міністрів законопроєкт мають зареєструвати у Верховній Раді, розглянути його в профільних комітетах і на сесії парламенту.

Нагадаємо, під час обговорення необхідних для розвитку громадянського суспільства реформ експерти зазначили, що ухвалення закону «Про публічні консультації» — один із ключових кроків до збільшення участі громадян в ухваленні рішень на місцях. Тоді народний депутат Роман Грищук зазначив, що проєкт цього закону буде зареєстрований на поточній сесії парламенту.

Нагадаємо, експерти моніторингу «Барометр ОГС: оцінка середовища для громадянського суспільства у країнах Східного партнерства» констатували, що за рік відбулися незначні зміни в правовому полі для ОГС, а реальні умови для їхньої роботи в Україні поступово погіршуються. 

У жовтні тривають регіональні обговорення проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства 2021-2025.

Представники громадського сектора заявляли, що в основу нової Стратегії мають увійти напрацювання більше 100 ГО, відображені в «Карті правових реформ громадянського суспільства». «Карту» презентували в червні 2020 року, упродовж липня тривало її обговорення в регіонах, а 30 вересня розробники представили фінальний варіант дороговказу реформ. Олександр Ярема підтвердив, що положення Карти беруть до уваги в розробці Стратегії на 2021–2025 роки.

Раніше прем'єрміністр Денис Шмигаль заявив, що формування ефективного громадянського суспільства — ключовий виклик для нього. Голова Кабміну публічно підтримав пропозицію щодо участі громадськості в розробці та реалізації нової Нацстратегії.

Ілюстрація courses.ed-era.com