Як справляються лідерки різних команд з новими обставинами, викликаними пандемією COVID-19? «Київська школа економіки» присвятила Zoom-дискусію темі «Нові моделі управління командами» в рамках Ukraine Economy Week. Спікерки очолюють зовсім різні команди. Але об'єднує їх принаймні одне: під час карантину вони не лише адаптувалися до нових викликів, а й перевиконали свої первинні плани.

«Чи потрібно мотивувати квітку рости?»

Таку алегорію використала в промові про свою команду Євгенія Мазуренко, директорка благодійного фонду Zagoriy Foundation. Вона очолює компанію рік і зізнається, що досі формує команду. Адже найважливіше, на її думку, — розуміти місію фонду, розділяти цінності, проявляти ініціативу та бажати постійно вчитися.

«У моїй роботі дуже важливий принцип не “бути відповідальним” за свій окремий пласт роботи, а відчувати себе і бути “хазяїном справи”, яку ти робиш. І це не залежить від того, чи ти директор, чи адміністратор. Мені дивно, коли людина не розуміє, що вона має відповідати як за свою справу», — пояснює своє бачення ефективної команди Євгенія Мазуренко.

Кілька ключових тез про карантин і його наслідки для команди:

• Технологічно піти на карантин не було важко. А емоційно — так. Адже всі плани зруйновані.
• В «емоційну норму» Євгенії Мазуренко допомогла повернутися книга «33 стратегії війни» (світовий бестселер Роберта Гріна — Авт.). Холоднокровність і витримка — ключові якості лідера.
• Якщо план «А» не працює, треба створити план «Б», який зрештою перевершить план «А». Так команда створила «Маніфест під час Covid-19». Місія фонду — розвивати культуру благодійності — лишається незмінною, але запроваджується нова програма з охорони здоров'я. Кошти із запланованих офлайн-заходів спрямували на реалізацію ідей з протидії пандемії. Результат приголомшив фонд: він отримав 214 проєктних заявок за день.
• «Маніфест» також допоміг структурувати роботу. Щопонеділка команда зустрічалася онлайн і приймала нові рішення. Довіра зміцнилася завдяки спільному налаштуванню на результат.
• Важливо зберегти атмосферу команди та формувати спільну культуру. Так, наприклад, серед онлайн-зустрічей з'явилися «щасливі години» для душевних розмов, а також «відповідальний за каву» під час етерів. Крім того, передбачений бюджет на навчання для кожного члена команди та клуби за інтересами.

Онлайн стирає кордони

Як під час карантину справляються команди, якщо офіси розташовані в різних країнах і в різних регуляторних середовищах? Про це говорила Віра Платонова — старша віцепрезидентка і директорка регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД та Південно-Східної Європи. Вона звикла до десятків міжнародних відряджень на рік. Та із закриттям кордонів довелося шукати нові шляхи комунікації з партнерами.

Ключові тези промови:

Завдання лідера — зберегти робочі місця

Цікаві лідерські рішення і в команді Юлії Свириденко, заступниці міністра економіки. Технологічні можливості міністерства набагато менші, ніж у глобальних корпорацій. Оперативність державні структури теж навряд можуть вважати за свою перевагу.

Юлія Свириденко розповіла, що проблема зайнятості, ринку праці та збереження робочих місць — зараз перший пріоритет для держави і Мінекономіки. Тому віддаленого режиму роботи для заступників міністра майже не було. Є рішення, які приймати онлайн неможливо. Натомість спеціалісти мали змогу працювати дистанційно — це дозволив електронний документообіг.

Заступниця міністра зосередила свою доповідь на стані та можливостях ринку праці країни:

• Внесення змін до трудового законодавства актуальне і «назрівало» давно. У тому числі, трудові договори між керівниками і підлеглими мають описувати графік роботи і можливість дистанційної праці. Точково це питання вже вирішили під час карантину.
• «Закон про працю» має адаптуватися до умов сьогодення. Адже під час карантину з'явилося більше охочих до фрілансу і дистанційної роботи.
• Кількість безробітних зросла на 70% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Це 500 тисяч лише зареєстрованих безробітних.
• Допомога підприємцям, які зберігають робочі місця, — у пріоритеті. Із 4 травня середній і малий бізнес може звертатися до Центру зайнятості й отримувати фінансову підтримку для найманих працівників, якщо вони є. За допомогою вже звернулися близько 12 тисяч роботодавців, за даними пані Свириденко.
• Збереження робочих місць у рамках нової моделі управління — завдання кожного лідера.

У сімейному бізнесі «лідер» — одна з кількох ролей

Аліна Очеретяна, засновниця бренду Kachorovska, розповіла, що такого навантаження і випробування ще не було. У тому числі — психологічного. Адже вона опинилася в ізоляції не просто із чоловіком і мамою, а з партнерами по сімейному бізнесу. Спікерка навіть жартома порадила не розпочинати справу родиною, якщо є така можливість.

Ключові тези виступу:

• На карантині багато жінок переглядають роль дружини і мами. Це варто враховувати і власникам, і працівникам компаній.
• Серед усіх ролей найважчою для Аліни Очеретяної стала роль операційного директора. Довелося переробляти заново всі розрахунки.
• Попри карантин компанія продовжує рости. Навіть вдалося виконати план онлайн-продажів.
• Успішний хід — запропонувати нову онлайн-послугу. У випадку бренду Kachorovska — це передзамовлення. 75% таких замовлень зрештою викуповують. При цьому власники чітко розуміють рівень попиту наперед.
• Онлайн не замінить офлайн сповна, особливо для більш зрілих людей. Це стосується і навчання працівників.

Учасниці дискусії

Лідерки – про жіноче лідерство

Кожна спікера поділилася своїми міркування про жіноче лідерство та його відмінні риси.

Віра Платонова: «Жіночий тип лідерства, однозначно, існує. Він має кілька особливих рис. Перша — ми мультизадачні, і це існує споконвічно. По-друге, ми більш соціальні з точки зору турботи про колектив і розуміння людей. І зараз це дуже важливо. Є ще третій пункт — я вважаю, що в жінок завжди самооцінка нижча, ніж у чоловіків. Це дозволяє нам працювати й працювати, доводити собі. Мабуть, через ці три причини у великих компаніях, які я бачу, жінок-лідерів високо цінують і намагаються зростити».

Євгенія Мазуренко: «Жінку оцінюють не за перспективами, а результатами. Ми маємо постійно йти вперед і багато на себе брати, для того щоб з нами рахувалися».

Аліна Очеретяна: «На прикладі мене і чоловіка як лідерів компанії можу сказати: звичайно, ми різні. Він — за конкретику і не може робити багато задач одночасно. А я кажу: "Подивися на мене! Я одночасно роблю від затвердження дизайну до запуску автоматизованих систем". І я теж доводжу справи до кінця, просто паралельно їх дуже багато. Також іноді стикаюся з тим, що до чоловіків дослухаються більше, а претензії жінки — то "білий шум"».

Юлія Свириденко: «Я не те що вірю в жіноче лідерство, я вірую в нього. Вважаю, що жінки реально мультизадачні, і чоловіки це розуміють. Здатність до емпатії теж дуже висока. Період карантину показав, що ми добре відчуваємо, хто з працівників у якому психологічному стані перебуває і кому яке завдання можна доручати. Тому що на державній службі перший тиждень карантину був теж дуже стресовим. Тож я дуже вірю в жіноче керівництво».

Що далі: прогнози і поради

Як зміниться робота команд після завершення карантину? Учасниці дискусії спрогнозували кілька тенденцій:

• Онлайн повністю не замінить офлайн. Наприклад, для людей віком 50+ живе спілкування незамінне, навіть в умовах навчання. Мозковий штурм офлайн незамінний — здебільшого через можливість перебивати одне одного в процесі співтворчості та дискусії.
• Багато офісів переведуть на систему «free desks». Тобто, компанії дозволятимуть кілька днів на тиждень працювати дистанційно. Дехто вже так працює.
• На 90% потреба у відрядженнях відпаде. З метою залучення нових партнерів, особливо закордонних, зустрічі будуть більш ефективними.

Наостанок спікерки і модераторка Наталя Микольська сформулювали кільки порад лідерам і лідеркам на посткарантинний період:

1. Ставте пріоритети і завжди майте запасний план. Проте про довгострокове планування ніхто зараз не говоритиме.
2. Розумійте контекст, що всі працюють з дому. Мати особистий кабінет — радше розкіш, ніж стандарт. Розумійте умови, у яких працює ваша команда: переносьте дзвінки на пізніше, підлаштовуйтеся.
3. Заохочуйте зв'язок «робота—сім’я»: привітатися з родиною підлеглих, разом проводити час онлайн.
4. Питайте працівників, які в них проблеми і чим ви можете допомогти.
5. Шукайте креативні та швидкі ідеї разом.
6. Більше довіряйте команді. Робота з дому справді працює попри скепсис. Люди ставляться до дистанційної роботи відповідальніше.

Переглянути всю дискусію можна тут.

Ілюстрація: Teamwork