Чи ефективно витрачені гроші з Фонду боротьби з COVID-19: громадський аналіз

Чи ефективно витрачені гроші з Фонду боротьби з COVID-19: громадський аналіз

10:10,
11 Лютого 2021
3651

Чи ефективно витрачені гроші з Фонду боротьби з COVID-19: громадський аналіз

10:10,
11 Лютого 2021
3651
Чи ефективно витрачені гроші з Фонду боротьби з COVID-19: громадський аналіз
Чи ефективно витрачені гроші з Фонду боротьби з COVID-19: громадський аналіз
Спойлер: ні, не ефективно. Розповідаємо, що пішло не так і чому не варто створювати таких спецфондів.

Експерти громадської організації StateWatch проаналізували, наскільки ефективно держава витратила гроші з коронавірусного фонду, які міністерства та відомства отримали фінансування в повному обсязі, а чиї потреби були проігноровані. Виявилося, що на пріоритетні галузі грошей забракло, натомість влада виділяла їх на дороги, поліцію та погашення судових боргів.

Минулий рік Україна і світ боролися з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. Перед українською владою постали нові виклики: боротьба проти епідемії, лікування хворих, закриття кордонів, карантинні обмеження, соціальна нестабільність. Аби впоратися з цими викликами, а також швидко й ефективно спрямовувати гроші на першочергові потреби в боротьбі проти коронавірусу, уряд створив Фонд боротьби з COVID-19.

За інформацією Міністерства фінансів у відповідь на запит громадської організації StateWatch, цей фонд — «тимчасова бюджетна програма, кошти якої спрямовуються насамперед для фінансування додаткових видатків на охорону здоров’я та соціальних видатків, безпосередньо пов’язаних із епідемією COVID-19, і діятиме, доки цього вимагатиме надзвичайна ситуація, але не довше 31 грудня 2020 року». Тож його основна мета — забезпечити грішми медичну та соціальну сфери.

У лютому 2021 року громадські активісти та експерти, аналізуючи видатки Фонду, побачили, що гроші витрачені на зовсім інше. Зокрема, три мільярди гривень витратили на проведення місцевих виборів, а також виборів народних депутатів у декількох округах; 35 мільярдів — на будівництво доріг. Із фонду взяли гроші на доплати поліцейським, нацгвардійцям та апарату Міністерства внутрішніх справ у розмірі 2,7 мільярда, а згодом іще 1,9 мільярда гривень. Натомість сфери охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення недоотримали грошей.

2 вересня 2020 року під час поїздки на Харківщину Володимир Зеленський сказав, що фонд майже повний. «Це неправда, це історія з великим фейком, яку підігрівають різні люди, журналісти. Запитайте, будь ласка, міністра охорони здоров’я, прем’єр-міністра. Вони досить часто комунікують цю інформацію, з ковідним фондом усе гаразд», — сказав президент.

Проте раніше декілька офіційних осіб повідомляли, що у Фонді немає грошей. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що фонд практично вичерпаний, а міністр освіти та науки Сергій Шкарлет — що фонд «порожній».

Аналітик StateWatch Станіслав Шулімов дослідив, чи ефективно витрачені гроші платників податків, хто і скільки отримав на боротьбу проти епідемії й чи варто в майбутньому створювати такі фонди як відповідь на сучасні виклики.

«На початку епідемії ситуація була жахливою. Відразу стало зрозуміло, що витрачання грошей із цього фонду потрібно контролювати громадськості. Лікарні по Україні, зокрема ті опорні лікарні, які приймали хворих на COVID-19, були забезпечені засобами індивідуального захисту лише на 3 %», — каже Станіслав Шулімов.

Станіслав Шулімов

Через публічний розголос та активну підтримку регіональних медіа активістам вдалося донести інформацію до регіонів. «Місцеві меценати й активісти купували засоби захисту і передавали їх в лікарні. Забезпечення медичної і соціальної сфери, забезпечення шкіл засобами індивідуального захисту було профінансоване мінімально. Нагадаю, влітку Міністерство освіти просило для старту навчального року три мільярди гривень, проте уряд відмовив. Натомість виділив гроші на доплати поліцейським — 4,7 мільярда гривень», — розповідає експерт.

Суперечливим рішенням було витратити гроші з фонду на ремонт і будівництво доріг. У липні на дороги виділили 35 мільярдів гривень. Згодом уряд перерозподілив частину цих грошей, зокрема, на медицину, залишивши Укравтодору 26,2 мільярда гривень, розповідає активіст.

«На початку існування Фонд боротьби з СOVID-19 становив 64,67 мільярда гривень. Власне, вже тоді дуже багато хто говорив, що з тими механізмами розподілу грошей буде нереально їх витратити з квітня до кінця 2020 року. Механізм розподілу є досить повільними, і якщо навіть їх встигнуть розподілити, то не встигнуть витратити. Це ми й побачили», — констатує аналітик.

В уряді заявили, що метою створення фонду є «забезпечення грошима медичної та соціальної сфери, які очікувано стали найбільш вразливими протягом минулого року». Проте експерти вважають, що ефективність витрачання грошей із фонду є сумнівною.

«Активісти та громадські організації не раз закликали владу перерозподілити хоча б частину цих грошей саме на властиві цьому фонду сектори. Частково уряд це почув. 10 мільярдів гривень були перерозподілені, зокрема на медичну сферу. Але, вочевидь, Україні більше потрібні гарні дороги, ніж боротьба з коронавірусом. Зокрема, це можна було помітити, коли восени не вистачало кисню в лікарнях», — каже Станіслав.

Із фонду забрали 1,3 мільярда гривень на проведення місцевих виборів, а також виборів народних депутатів в окремих округах. «Ми помітили ще декілька невластивих фонду витрат. Наприкінці року надали гроші Міністерству юстиції, зокрема 103 мільйони гривень на погашення заборгованості в міжнародних судах. Так гроші не мають виділятися зі спецфонду, який забезпечує здоров’я громадян», — коментує експерт.

Перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко вважає, що створення цього фонду вдарило по місцевих бюджетах.

«Під час першого локдауну, який тривав довго, місцеві бюджети досить сильно просіли. Паралельно тривала реформа місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, медична реформа. Отже, виник величезний колапс систем. Лікарні, якими користуються люди, — первинна медико-санітарна допомога та районні лікарні, або вторинна допомога, де відбувається стаціонарне лікування, — вони всі були державні, а згідно з реформою 2016 року почали передаватися у власність органів місцевого самоврядування. У зв'язку з нестачею грошей у місцевих бюджетах і відсутністю надходжень через розподіл Міністерством охорони здоров'я грошей із так званого ковідного фонду виникла величезна проблема. Дійшло до того, що в кінці минулого року в лікарнях катастрофічно не вистачало ліжкомісць і точок підключення до кисневих концентраторів, ба навіть кисневих балонів», — розповідає Іван Фурсенко. Епідемія коронавірусу також пригальмувала регіональний розвиток. Ключове джерело надходжень до місцевих бюджетів — податок на дохід фізичних осіб — зменшився.

На думку Станіслава Шулімова, громада має бути активною й контролювати, на що витрачаються податки. «А для цього вона має знати, якими інструментами можна промоніторити публічні фінанси. Кожен має знати й думати про те, що він відповідальний за власне життя, за життя друзів, і тільки тоді ми будемо жити у прозорій державі, де гроші йтимуть не на дороги, а на медицину», — каже Станіслав.

Проаналізувавши, наскільки ефективно були витрачені гроші з Фонду боротьби з COVID-19, аналітики громадської організації StateWatch зробили висновок, що механізм розподілу коштів є забюрократизованим, непрозорим та неефективним. Процедура виділення грошей триває довго та передбачає погодження проєкту кожного рішення з усіма зацікавленими органами, а також із Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Крім того, порядок використання грошей не містить критеріїв, за якими Кабмін задовольняє звернення органів влади.

У майбутньому експерти радять не використовувати такий формат розподілу грошей, а фінансувати безпосередньо державні цільові програми і моніторити їхню ефективність.

Обкладинка Суспільне мовлення, інфографіка і фото Statewatch

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду