Деякі рішення Трампа нівелювали багаторічну роботу сотень громадських організацій. Серед ініціатив команди нового президента США:

• вихід США із Паризької кліматичної угоди;
• вихід США із ВООЗ через «нездатність організації до реформ» і «неправильне управління пандемією COVID-19»;
• скасування 78 виконавчих указів адміністрації Байдена, які, зокрема, стосуються просування расової рівності, боротьби з гендерною дискримінацією, розв’язання проблем зміни клімату, відповіді уряду США на пандемію COVID-19, дозволу на службу в армії США трансгендерних осіб, контролю за ризиками штучного інтелекту та багато інших.

Припускаю, що ближчими місяцями на нас чекає ще багато крутих поворотів у політиці Америки. І це станеться попри те, що громадянське суспільство в США завжди мало вагу й було зразком для інших країн.

• Читайте також: Насправді у Трампа є план. Що таке «Проєкт 2025», який формує нову американську реальність

Так, 2023 року в США було зареєстровано майже 2 млн неурядових організацій. Для порівняння — в Україні зареєстровано близько 208 тисяч ГО. Це доволі багато як для країни розміром зі штат Техас. Багато з них борються за права жінок, ЛГБТК+осіб, соціальну рівність, активне реагування на кліматичні виклики. У громадський сектор США було вкладено багато людських сил, коштів і часу. Але потім до влади приходить Трамп і, заручившись величезною підтримкою свого електорату, ставить хрест на багатьох ініціативах ГО.

Ніхто нікому не вірить

Можна перелічити низку чинників, які комплексно призвели до поточних результатів американських виборів. Але, як на мене, однією з найважливіших причин цього є криза довіри — зокрема, до ГО.

Довіра стала рідкісною цінністю. Згідно з останнім звітом Elderman Trust Barometer, тенденція до тотальної недовіри людей до урядів, ГО, медіа та бізнесів лише посилюється. Від цього страждає як світова, так і українська громадськість. Ми можемо скільки завгодно писати постанови, регуляції та правила. Але поки в суспільства не буде довіри до тих, хто ці закони ініціює та затверджує, вони не будуть працювати.

Мені пригадується чудовий фільм у жанрі політичної сатири «Не дивіться вгору» 2021 року. У ньому йдеться про світовий апокаліпсис під кутом взаємної недовіри. Головні герої хочуть урятувати землю від зіткнення з метеоритом, але для цього їм треба переконати людство в реальності загрози. Це виявляється непосильним завданням. Чому? Бо те, що для одних є очевидним, іншим є незрозумілим. Як не крути, все зводиться до комунікацій. До вміння говорити та вміння слухати.

НУО змінили країну, а ми… не помітили

Протягом останніх років ми в linza agency працюємо у сфері НУО й бачимо одну й ту ж проблему. «Реальна робота» — аналітична, дослідницька, лобістська, освітня — ставиться на перше місце, а комунікація відходить на задній план. Ніби ми уклали суспільний договір, згідно з яким робити реформи — набагато важливіше, аніж комунікувати про них.

Після Революції гідності у 2013—2014 роках нові й наявні до того НУО в багато чого змінили в Україні. Вони боролися з корупцією, регулювали громадський простір, запроваджували інклюзивні практики в соціальну взаємодію, досягали результатів. Зміни настали в реальності, але змін не помітили українці.

Опитування Центру Разумкова (2018 рік) показало, що лише 10—11 % українців добре знали про реформи в охороні здоров’я та децентралізацію, тоді як про реформу фінансового сектору добре знали лише 2 % респондентів. Більшість опитаних узагалі не була обізнана про ці реформи. Дослідження Центру політико-правових реформ (2019 рік) показало, що 57 % опитаних нічого або майже нічого не знають про судову реформу, лише 3 % добре обізнані про неї.

Комунікуй або зникни

Можна піти далі й відвідати сторінки НУО України. Мені щиро болить, коли я бачу «мертві» ютуб-канали з безліччю якісних роликів, які не набирають і сотні переглядів. Чи вебсайти, які створювали ще за Кучми. Або «tone of voice» у соціальних мережах такий, наче це писав секретар райкому комсомолу у 80-х.

Звісно, так не у всіх! Є безліч блискучих прикладів організацій, які зрозуміли силу якісних комунікацій і використовують її на повну. Це, до прикладу, Teach for Ukraine, «Доступно.UA», «Ла Страда Україна», з якими співпрацює наша агенція. Та цього мало, нашої з вами комунікації, як і русофобії, недостатньо!

Довіра формується від якісних, щирих і креативних комунікацій. Якщо громадський сектор не почне приділяти більше уваги тому, як та скільки взаємодіяти з суспільством, робота ГО залишиться невидимою і, врешті, взагалі знівелюється. Більшість обере того, хто комунікує «краще» і хто здатен перекреслити цю роботу одним наказом. Що й сталося в Америці.

Для грошей на комунікації потрібні комунікації

Ми боремося з бізнес-інтересами, політичними заказухами, фейками, які дуже часто проплачені Росією. Але ми також можемо залучати кошти на комунікаційні кампанії й бути переконливими через сильні меседжі. Наша робота починається з гарно оформленої ідеї, продуманого плану, сильного меседжу, вдалих партнерств та сильного бренду НУО. Якщо у вас будуть усі перелічені компоненти, ви зможете знайти гроші на проєкти та їх комунікації.

Звісно, пробиватися крізь інформаційний шум, емоційні, драматичні, клікбейтні заголовки популістичних ресурсів — неймовірно складно. Це виклик не лише для НУО, але і для медіа та комунікаційних агенцій, таких, як наша.

Нам потрібно розвивати інструменти комунікацій і знати, як ефективно достукатися до нашої аудиторії, як вибудувати довіру та втримати увагу. Ми маємо конкурувати креативністю та вмілістю. Бо перемога, правда й чесність завжди не такі привабливі, як зрада й вигадка.

На мою думку, політичні зміни в США, недостатньо сильна підтримка України у світі та поляризація суспільств — це результат неякісних комунікацій і слабкої взаємодії між «силами добра». І чим раніше ми звернемо увагу на це й почнемо діяти, тим більше шансів врятувати здоровий глузд.

Фото: pixabay.com

Автор колонки - Co-Founder & CEO і креативний лід комунікаційної агенції linza agency Лесь Якимчук