Волонтери в Україні — одна з найпотужніших спільнот нашого народу. У надскладний час повномасштабної війни ці люди добровільно присвячують свій час, енергію, зв’язки та навички для допомоги тим, хто потребує цього найбільше — українським військовим, постраждалим від бойових дій людям, їхнім дітям і не лише їм.

Адже згадаємо визначення волонтерства: це форма громадянської активності, яка базується на безкорисливості та бажанні допомагати у різних сферах. Від роботи в хоспісах і пришкільних закладах до участі у міжнародних гуманітарних місіях. Уперше волонтерство згадують у середині 1800-х років, коли з’явився Міжнародний комітет Червоного Хреста. Насправді ж українську історію волонтерства можна простежити аж до часів Київської Русі, ну а справжній бум волонтерства в нашій країні стався у відповідь на російську агресію — з 2014 року і дотепер.

Зараз в Україні та світі є багато організацій, котрі координують волонтерів і залучають їх до гарних справ. А як бути з волонтерським менеджментом і допомогою самим волонтерам? Таким питанням почали приділяти увагу лише останнім часом.

Цією публікацією хочемо звернути особливу увагу на тему безпеки волонтерства та наголосити на її важливості.

Безпечне волонтерство — це дотримуватися правил і дій, аби гарантувати безпеку людям під час їхньої роботи. В основі підходів до роботи з безпекою волонтерів є фізична, цифрова, ментальна та правова безпека.

Забезпечення фізичної безпеки волонтерів допомагає знизити ризик травм і нещасних випадків. Це важливо завжди, а надто під час війни, коли волонтери часто вирушають до прифронтової зони, на позиції наших військових чи місця обстрілів. Найважливішими її складовими є:

• Оцінка ризиків, яку необхідно робити перед початком волонтерської роботи, а також розробка плану дій у разі надзвичайних ситуацій.
• Використання відповідного захисного спорядження, такого як захисні маски, рукавиці, захист для очей, шоломи, бронежилети й інші засоби, щоб мінімізувати ризики травм.
• Проведення регулярних тренінгів та інструктажів із техніки безпеки, щоб уникати небезпек і знати, як діяти в небезпечних ситуаціях.
• Страхування життя та здоров’я.
• Забезпечення чистого, організованого та безпечного робочого середовища (може містити перевірку обладнання, безпечне розташування інструментів і матеріалів).
• Наявність аптечки першої допомоги та знання основ надання першої домедичної допомоги. Також важливо мати доступ до медичних установ у разі серйозних травм або захворювань.
• Перевірка води, продуктів і ліків, які доставляють потерпілим і вживають самі волонтери безпосередньо: вся продукція має бути запакованою та мати виробничі позначки.

Цифрова безпека волонтерів полягає в захисті їхніх особистих даних, комунікацій і цифрових активів від кіберзагроз та інших цифрових ризиків. Основними складовими цифрової безпеки волонтерів є:

• захист персональних даних волонтерів (імена, адреси, номери телефонів, електронні адреси, інформація про рідних та інше). Це містить шифрування даних і використання надійних паролів;
• активація двофакторної аутентифікації для додаткового рівня захисту облікових записів, що вимагає введення додаткового коду з мобільного пристрою;
• використання надійного програмного забезпечення для захисту від вірусів, шпигунського програмного забезпечення та інших шкідливих програм;
• використання надійних і сертифікованих платіжних систем для збору пожертв;
• використання зашифрованих платформ для обміну повідомленнями та електронною поштою, таких як Signal або інші захищені чи не скомпроментовані месенджери, щоб зберегти конфіденційність комунікації;
• навчання волонтерів розпізнавати фішингові атаки та інші методи, які можуть використовуватися для викрадення даних або доступу до облікових записів;
• регулярне оновлення операційних систем і програмного забезпечення для захисту від нових загроз і вразливостей;
• регулярне створення резервних копій важливої інформації, щоб у разі кібернападу або втрати можна було їх відновити;
• розробка і дотримання політики конфіденційності та безпеки, яка містить правила щодо використання особистих пристроїв, зберігання й обміну даними;
• регулярне проведення тренінгів для волонтерів з питань цифрової безпеки, щоб підвищити їх обізнаність щодо кіберзагроз;
• постійний і захищений зв'язок між волонтерами та організаторами для оперативного обміну інформацією та швидкого реагування на проблеми.

Більше про це можна знайти також у тексті Рекомендації незалежної медійної ради № 20: Цифрова безпека журналістів (і не тільки) в умовах війни.

Ментальна безпека може здаватися менш важливою, але від неї залежить, чи залишаться волонтери мотивованими, психічно стійкими і здоровими (а без цього навряд чи можна сподіватися на ефективну роботу). Складові ментальної безпеки:

• забезпечення можливості для регулярних перерв і відпочинку, щоб уникнути перевантаження і вигорання;
• формування культури підтримки серед волонтерів, де вони можуть ділитися своїми почуттями, обговорювати труднощі та мати підтримку від колег;
• розумний розподіл завдань та обсягу роботи, щоб уникнути перевантаження;
• супервізія та наставництво від більш досвідчених волонтерів,  щоб допомогти новачкам давати раду з емоційними викликами;
• доступ до інформаційних матеріалів, ресурсів і інструментів для управління стресом і поліпшення ментального здоров'я;
• забезпечення регулярного зворотного зв'язку та визнання досягнень волонтерів, що сприяє підвищенню мотивації і морального духу;
• доступ до психологічної допомоги, консультацій і ресурсів для підтримки психічного здоров'я волонтерів;
• проведення тренінгів і семінарів з психологічної підготовки, де волонтери можуть дізнатися про стратегії подолання стресу, управління емоціями та розвитку резилієнтності. А також навчання методів самоусвідомлення та самодопомоги, таким як медитація, йога, техніки релаксації та здоровий спосіб життя.

Правова безпека волонтерів та організацій, які їх залучають, полягає в захисті їхніх прав та дотриманні законодавчих вимог під час волонтерської роботи. Основні аспекти правової безпеки волонтерів:

• укладання договорів між волонтером і організацією, яка координує волонтерську роботу. У договорах мають бути чітко прописані права і обов'язки обох сторін, умови роботи, страхування, захист персональних даних тощо;
• доступ волонтерів до юридичної консультації для роз'яснення їхніх прав, обов'язків і можливих юридичних питань, що можуть виникнути під час їхньої діяльності;
• створення і дотримання політики нульової толерантності до дискримінації, домагань та інших форм зловживань;
• дотримання норм трудового законодавства, включаючи правила щодо робочих годин, умов праці та інших аспектів;
• надання  інформації про правові зобов'язання волонтерів  та права, включаючи можливі наслідки правопорушень;
• впровадження чітких механізмів розв'язання конфліктів і скарг, щоб волонтери могли ефективно звертатися з будь-якими питаннями або проблемами, які можуть виникнути під час їхньої роботи;
• ведення ретельного обліку волонтерської роботи, включаючи години роботи, виконані завдання та будь-які інциденти, щоб мати юридичні підстави для захисту волонтерів і організації;
• проведення тренінгів і навчальних сесій для волонтерів про їхні правові права та обов'язки, а також про дотримання юридичних норм під час їхньої діяльності;
• забезпечення прозорості у використанні зібраних коштів. Регулярне звітування перед донорами і відповідними органами влади про фінансові операції та досягнуті результати;
• ужиття заходів для запобігання шахрайству і неправильному використанню зібраних коштів, включаючи регулярні аудити та перевірки.

Насправді перелік усіх складових кожного виду безпеки необмежений, його можна (і треба) регулярно доповнювати.

Більшість організацій українського громадянського суспільства, які залучають волонтерів, намагаються дотримуватися вищезгаданих принципів та підходів задля безпеки залучених волонтерів. Проте дуже часто контексти та раптові надзвичайні ситуації не дозволяють належно зреагувати на потреби безпекової підготовки.

До прикладу, підрив греблі Каховської ГЕС — ситуація, яка потребувала надзвичайно швидкого реагування та допомоги постраждалим людям. Тож волонтери використовували ті засоби захисту та безпеки, які мали і в тому стані, в якому ці засоби перебували на той момент. Не всі з засобів захисту перебували в задовільному стані. Тому дуже важливо готуватися своєчасно, перевіряти спорядження та пропрацьовувати плани дій на випадок надзвичайних ситуацій.

Як і будь-яка підготовка, безпекова підготовка потребує зусиль, часу, залучення експертів, постійної підтримки навичок  та фінансової спроможності.

Як зрозуміти, на що в контексті безпеки волонтерів шукати кошти насамперед

Якщо в процесі роботи якісь з безпекових потреб не проявилися або ж команда їх не озвучила — варто керуватися результатами безпекового аудиту (для цього його спочатку потрібно провести). 

Також важливо провести нараду з безпековим менеджером (якщо такі є в організації) і визначити пріоритетні потреби  волонтерів. Допоможе і брейншторм з командою волонтерів, аби зібрати їхні потреби та пріоретизувати їх. 

Більше про те, де знайти гроші на безпеку ОГС та волонтерів ЦЕДЕМ розповідав у своєму матеріалі «Як українським ОГС, активістам та журналістам знайти знання і гранти для зміцнення своєї безпеки».

Також залишаємо корисну інформацію від міжнародних організацій та фондів, які турбуються питаннями безпеки волонтерів у всьому світі. 

• Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRC) у 2023 році презентувала Посібник із впровадження стандартів захисту, безпеки та добробуту волонтерів. У ньому викладені мінімальні стандарти управління волонтерською діяльністю, щоб забезпечити безпеку та добробут волонтерів, а також те, як запровадити ці стандарти на місцевому та національному рівнях. Посібник розробила технічна група «Волонтерство в небезпечних ситуаціях» Глобального альянсу волонтерів.
• Також Червоний Хрест розробив безпековий гайд для волонтерів «Волонтере, будь у безпеці». Цей гайд аналізує найпоширеніші небезпечні ситуації та пропонує алгоритми безпечних дій. Також сайт Червоного Хреста пропонує до уваги волонтерів Волонтерський комплекс заходів із захисту та безпеки.
• Корпус Миру ділиться своїми практиками захисту та безпеки своїх волонтерів у всьому світі.
• «Волонтерство в Україні: посібник із безпеки та захисту інших» — подкаст на інформаційній платформі VolunteeringUkraine, мета якої — започатковувати зміни, покращувати життя та створити краще майбутнє для України.
• Дуже повчальним та змістовним є також Посібник австралійського волонтера, який, попри різницю контекстів, дозволяє зрозуміти методологію безпеки волонтерів у всьому світі.

Попри те, яким важливим і цінним для світу є волонтерство, часто воно супроводжується різними загрозами самим волонтерам. Стала та уважна робота над безпекою волонтерів — запорука комфортної та ефективної допомоги усім, хто насправді цього потребує.

Олександра Мельник, менеджерка проєктів ЦЕДЕМ, проєкт «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» 

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. ІСАР Єднання несе повну відповідальність за зміст, який може не відображати поглядів АМР США або уряду Сполучених Штатів Америки.

Фото: pixabay.com