Автори:

Анна Єгорова

Громадянська мережа «Опора» висловила підтримку неурядовому сектору і громадянам Грузії та солідарність із ними. «Копіювання негативних практик, як це хочуть зробити провладні політичні сили в Грузії, може призвести до становлення авторитаризму, переслідуванню незалежних організацій та ЗМІ, а  також порушенням прав людини», — йдеться в публікації на сайті «Опори».

В «Опорі» назвали цілями влади Грузії — зрив європейської інтеграції, підготовка до виборів восени без непартійних та незалежних спостерігачів (їх визнають іноземними агентами), максимальне звуження простору для роботи неурядових організацій у країні. 

Нагадаємо, з 15 квітня почалися масові протести проти ухвалення закону з умовною назвою «Про іноземних агентів». Європарламент 25 квітня закликав не починати переговори з Грузією про членство в ЄС, доки діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу». 2 травня грузинська поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ, гумові кулі та водомети; відбулися затримання людей.

17 квітня парламент Грузії ухвалив проєкт закону «Про прозорість іноземного впливу» у першому читанні, а 1 травня — у другому. 14 травня парламент Грузії остаточно ухвалив законопроєкт.

12 травня українські громадські організації звернулися до міжнародної спільноти із закликом захистити суверенітет і права людини в Грузії. 

За добу, 13 травня Глобальна мережа національних спостерігачів за виборами (GNDEM), яку, як і «Опору», очолює Ольга Айвазовська, опублікувала заяву із закликом до парламенту Грузії відхилити законопроєкт на пленарному засіданні, а до грузинської влади — притягнути до відповідальності всіх посадових осіб, винних у переслідуванні активістів. Зокрема йдеться про представників і співробітників членів GNDEM — ISFED і GYLA, а також інших відомих громадських організацій, зокрема TI-Georgia. На думку заявників, закон про іноагентів створює критичні ризики для цілісності виборчого процесу та прав громадянських спостерігачів за виборами. GNDEM також закликала міжнародні та регіональні спостережні місії й інституції підтримати громадських спостерігачів й інших правозахисників у Грузії.

13 травня також вийшло спільне звернення Європейської платформи за демократичні вибори (EPDE). «Міжнародні правозахисні організації, групи громадянського суспільства та спостерігачі за виборами закликають європейських та національних лідерів негайно відреагувати на спробу грузинського уряду придушити громадянське суспільство напередодні загальних виборів у жовтні. Невідкладна і рішуча міжнародна політична підтримка грузинського громадянського суспільства має вирішальне значення для захисту грузинської демократії від авторитаризму російського зразка», — йшлося в зверненні.

В «Опорі» також нагадали, що в 2023 році проурядова грузинська парламентська група «Сила народу» розробила та зареєструвала в парламенті Грузії законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» (умовна назва — «Про іноземних агентів»). Закон вимагатиме від організацій, які отримують понад 20 % фінансування з-за кордону, зареєструватися як агенти іноземного впливу. У разі невиконання цієї вимоги вони підлягатимуть примусовій реєстрації та розслідуванню з боку Міністерства юстиції Грузії. 

Ініціативу підтримала провладна партія «Грузинська мрія». Майже 400 грузинських неурядових громадських організацій і парламентська опозиція різко розкритикували обидві редакції цього законопроєкту. Тоді не підтримала таку ініціативу і Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель теж виступив із критикою законопроєкту. 

Уряд відмовився від законопроєкту, але у квітні 2024 року знову вніс його аналогічну версію на розгляд парламенту. 

Новий законопроєкт майже повністю повторює попередній, але формулювання «агент іноземного впливу» змінили на «організація, що проводить інтереси іноземної сили». Він зобовʼязує неурядові компанії та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як організація, що проводить інтереси іноземної сили. Аналогічне законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Такі організації та медіа зобов'язані самі звернутися до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію. Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі.

Читайте також: 

• ЄСПЛ наказав Грузії виплатити компенсації журналістам, постраждалим під час розгону акції протесту
• Хакери Anonymous заявили, що атакували грузинські урядові сайти та державні «пропагандистські» ЗМІ

«Детектор медіа» писав про спроби просувати схожі законопроєкти в Україні.  

Фото: oporaua.org