Третій рік поспіль спільнота Фонду родини Богдана Гаврилишина засвідчує найкращі проєкти й історії успіху у Responsibility Award. 2023 року з 50 учасників довгого списку журі обрало 10 фіналістів і 3 лауреати — їхні приклади можуть підказати шляхи тим, хто прагне творити зміни завдяки відповідальному партнерству.

Лауреати премії

Ціннісні орієнтири: Responsibility Award 2023

Responsibility Award існує з 2021-го. У її фундаменті — декларація відповідальності людини, закладена Богданом Гаврилишиним, економістом, громадським діячем і меценатом. Чоловік, який присвятив життя благу суспільства, кристалізував 15 ціннісних орієнтирів на основі ініціативності, добросердя й усвідомлення відповідальності за власне майбутнє. Залишений ним спадок нині об’єднує людей у межах Responsibility Award — від локальних волонтерських об’єднань до великих неприбуткових організацій.

Минулих років премію відповідальності отримали «Повернись живим», «Будуємо Україну разом» і «Друзі спільноти Святого Егідія». 2022 року нагороду присвятили українцям, які наближають перемогу, а ще — ініціювали збір, щоб закупити обладнання для розмінування української території.

«Масштаб діяльності, залучення партнерів та зона впливу стали основними критеріями для формування списку фіналістів», — ділиться Богдан Михальчук, заступник голови Фонду й координатор премії. Їхній команді було важливо підкреслити відчуття єдності, відзначити тих, хто стоїть на захисті, волонтерить і сприяє стійкості, попри російське вторгнення.

«Номінації відображають різноманітність проєктів, спрямованих на захист і зміцнення України в умовах війни. Вони показують, як різні частини суспільства — громадський сектор, бізнес, медіа, держслужбовці, місцеве самоврядування, захисники, добровольчі об’єднання — спільно працюють для досягнення великої мети», — додав Богдан.

Попри підвищену турбулентність і фонове відчуття тривоги, здатність людей об’єднуватися синхронізує різні частини суспільства та їхні напрямки руху. Маріанна Єлейко, голова Фонду, каже, що Responsibility Award 2023 вдалося засвідчити основні цінності Фонду — відповідальність, єдність, взаємодію та любов: «Ми дуже хочемо, щоб учасники вийшли з любов’ю в серцях, відчуттям, що нас багато, що ми сильні, коли співпрацюємо, не конкуруємо, коли взаємодіємо і переплітаємо наші історії».

Місце живої пам’яті від «Залоги “Чорноморці”»

Тараса Гаврилишина згадують як людину доброї вдачі, а ще — затятого мандрівника, фаната моря, гір і небесних світил. У листопаді 2022 року чоловік загинув на підступах до Херсона. Щоби зберегти спомин про захисника, а ще втілити його мрію, друзі збудували прихисток для подорожніх і назвали пластовим псевдо Тараса – «ТТ» (Те-Те).

Тарас Гаврилишин

Місце пам’яті звели на гірському схилі гори Параска, воно зустрічає туристів, які під час мандрівок навідуються сюди для перепочинку й ночівлі.

Ідея, що переросла в повноцінний проєкт, за масштабами вийшла за межі початкового задуму. Вона зуміла об’єднати чимало людей довкола історії Тараса Гаврилишина й налагодити містки між громадським сектором, держслужбовцями, підприємцями. Зрештою, саме прихисток «ТТ» від ГО «Залога “Чорноморці”», став лауреатом премії в номінації «Історія відповідального партнерства: громади».

Будівництво стартувало наприкінці вересня 2023-го, і вже за понад місяць «ТТ» був готовий приймати подорожніх. Цьому передувала підготовча робота, яку провадили Тарасові рідні й пластові друзі з куренів «Чорноморці» та «Чорноморські хвилі». До ініціативи також долучилися волонтери та 500 благодійників. Так спільними зусиллями вдалося зібрати 1 млн 111 тисяч 337 гривень на облаштування прихистку.

З бюрократичними моментами організації допомогло Управління туризму та курортів Львівської обласної адміністрації та профільна депутатська комісія (зокрема, щодо дозволів на зведення прихистку). Сколівська міська рада координувала та залучила містян, які сприяли з довезенням матеріалів і майстрів, а комунікаційну частину проєкту «ТТ» забезпечила пресслужба Львівської міської ради.

Будівельні роботи, пошук підрядників, логістика — усе відбувалося на території Національного природного парку «Сколівські бескиди». Його працівники допомагали під час будівництва, а тепер — опікуються прихистком.

Українські бізнеси та підприємства посприяли з благодійними внесками, будівельними послугами та матеріалами, як-от «Екран-Вікносвіт» і House group. Долучилися також «Клямра», «Галсільліс», Gorgany, Petterson App. Інформаційні матеріали забезпечили Runstyle та «Єврометал».

Підтримали ініціативу та безпосередньо долучилися до будівництва прихистку члени скаутської організації «Пласт». Молодше покоління взялося реалізовувати співаники в пам’ять про Тараса, а пластові друзі з діаспори через спільнокошт залучили на реалізацію проєкту понад пів мільйона гривень.

Нове віяння проєкт отримає вже навесні 2024 року. ГО «Залога “Чорноморці”» спільно зі Львівським астрономічним товариством розпочнуть прокат телескопів й організацію заходів із розвитку астрономічного туризму, окремо працюватимуть зі школярами прилеглих громад і проводитимуть астрокемпи.

Емоційний клей від Ukraїner: інтегрувати досвід

Проєкт «Хоробрі міста» від Ukraїner об’єднав різні формати, щоб розкрити динаміку трансформацій української ідентичності в умовах війни. Зокрема, тих, хто досі перебуває в окупації або полишив свій дім. У рамках премії результат синергії дослідників відзначили як «Національний партнерський проєкт».

Нова Каховка, Бердянськ, Херсон, Мелітополь, Маріуполь, Старобільськ, Сіверськодонецьк, Скадовськ, Донецьк, Луганськ, Сімферополь, Бахчисарай, Ялта та Керч — спогади, асоціації, історії про такі рідні міста Ukraїner зафіксував у 14 відеоісторіях та авторських піснях.

Основою матеріалів стали дослідження, записи розмов містян, коментарі експертів щодо конкретного міста, локації та символи. Партнером, що консультував і допомагав з архівними матеріалами, стала ГО «Крим SOS». Крізь музику олюднювали досвід і сенси тимчасово окупованих міст «Паліндром», гурт «Крихітка», Саша Чемеров, Lely45, Otoy, Alyona Alyona й інші. Розміщені на Spotify, Apple Music, Deezer ті YouTube, доробки почули й побачили понад 1 мільйон разів.

«Хоробрі міста»

У жовтні 2023-го відбувся фестиваль, який масштабував ідею «Хоробрих міст». З концепцією, пошуком спікерів, аджендою та медійною підтримкою допомагали команди Кримської та Мистецької платформ. Між публічних дискусій про когнітивну деокупацію, політику пам’яті та права корінних народів зародилася ще одна ініціатива: разом із «Повернись живим» команда зорганізувала збір на 1,3 мільйона гривень для розмінування українських територій і підтримки інженерно-саперних груп. Загалом у стінах «Мистецького арсеналу» вдалося зібрати понад 400 людей.

Останньою частиною проєкту «Хоробрі міста» став однойменний фільм. Стрічка підсилила ключові повідомлення, які прагнула донести команда. Ідею втілив режисер Ukraїner — Микола Носок. Прем’єра відбулась у грудні в Києві (кінотеатр «Жовтень») і Львові (Муніципальний мистецький центр). На ютубі фільм отримав понад 65 тисяч переглядів.

Задокументувати правду війни

16 мільйонів файлів, що засвідчують російську агресію проти України — важко уявити історії, життя й самих людей, які від цього постраждали. Проте кожна з цих відео-, аудіо-, фото- й текстових фіксацій дозволила зареєструвати понад 36 тисяч воєнних злочинів, зберегла 550 інтерв’ю, а ще — стала джерелом інформації для іноземців. Нині всі матеріали зібрані на єдиній цифровій платформі — «Архів війни».

Проєкт створили «Докудейз» у партнерстві з організацією Infoscope. У межах премії відповідальності ініціатива стала лауреаткою в номінації «Взаємодія без кордонів: Україна — до світу». Ядро партнерств сформували 20 громадських організацій, правозахисних ініціатив і медіа, зокрема Центр громадянських свобод, Українська Гельсінська спілка з прав людини, БО «Фонд милосердя та здоровʼя», Освітній дім прав людини в Чернігові, «Восток SOS», ГО «Український свідок», ГО «Громадське», ЦУКР та інші. Організації отримали доступ до матеріалів Архіву та можливість використовувати їх як доказову базу в суді, джерела для аналітичних, історичних і наукових досліджень, основу для документальних стрічок тощо.

Левова частка взаємодії припала на 6 організацій, які консультували «Докудейз» щодо специфіки воєнних злочинів, ділилися матеріалами й допомагали з медіапросуванням.

Співзасновником «Архіву війни» стала британська некомерційна організація Infoscope, яка зі свого боку подбала про програмне забезпечення, обслуговування та побудову загальної архітектури платформи. «Докудейз» налагодила партнерство з Clooney Foundation for Justice, Airwars, Institute for Human Sciences та Open Society Foundations.

Файли, які засвідчують злочини росіян, зокрема на деокупованих територіях, забезпечила команда Bihus.Info. The Reckoning Project поділилися відеоматеріалами з експедицій, які їхня команда фільмувала на прифронтових територіях, а також інтерв’ю людей про життя в окупації. Фіксувала історії свідків спільнота Національного музею Голодомору-геноциду, а коаліція «Трибунал для Путіна», крім переданих матеріалів, поділилася класифікацією воєнних злочинів і допомогла з інструкціями щодо належного документування свідчень.

Окрім того, що команда Ukraїner доповнила платформу фото- й відеофіксаціями, разом із «Докудейз» вона створила документальний фільм «Свідки». Його основою стали історії жителів Київщини у воєнну весну 2022 року, які перебували в російській окупації. Торік стрічку показали на Bridge Forum у Празі.

До короткого списку премії, окрім лауреатів, увійшли проєкти від «Волонтерського штабу “Ангар”», ГО «Плато», координаційного центру SaveUkraineNow (SUN) та благодійного фонду «Коло», проєкти від ГО «Спрямована дія», «ЮрФем» та ГО «Збережи Дніпро». Це приклад того, як, об’єднуючись в ініціативні групи, активісти, волонтери, громадські діячі, медійники, держслужбовці, представники бізнесу створюють рішення, корисні для громади та регіону, та за інерцією поширюють вплив за межі України.

Відповідальність, лідерство, партнерство — те, чого потребує українське суспільство, формула стримування й стійкості в контексті викликів і загроз, зокрема зумовлених російським вторгненням. Саме про це говорив Богдан Гаврилишин, а тепер ті, хто продовжує його справу та втілює місію Responsibility Award — підтримувати змінотворців у розбудові ціннісно орієнтованої України.