«На жаль, війна “породжує” багато людей з інвалідністю. Якщо говорити про трудові відносини, то роботодавці мають розвивати в собі толерантність і впроваджувати її у своїх компаніях. Вони мають бути підготовленими до залучення таких людей, створювати відповідні умови, аби забезпечити їх комфортом і безпекою. Їм також варто бути готовими до ситуацій, коли таким людям потрібно більше часу на виконання робочих завдань. Якщо говорити загалом, то в Україні має розвиватися інклюзивна урбаністика, аби всі мали можливість брати участь у різних сферах життя», — говорить Анастасія Рудик, випускниця курсу «Сareer Hub Pro: Фриланс для молоді з інвалідністю 3.0», жителька Полтавської області, яка від початку повномасштабного вторгнення не виїжджала з рідної громади.

Анастасія Рудик, студентка

Вона є студенткою п’ятого курсу магістратури та здобуває освіту за спеціальністю «Політологія». Анастасія має інвалідність із дитинства і майже все життя була вихованкою реабілітаційного центру. Власний життєвий досвід спонукає дівчину працювати у сфері інклюзії та молодіжної політики: «Фриланс — це щось нове для мене, і це те, що я завжди хотіла спробувати. Коли побачила можливість від кар’єрного хабу, то вирішила розпочати навчання за напрямом “копірайтинг”. Для мене копірайтинг був — “переписати якийсь текст”, а під час навчання я була приємно вражена від усвідомлення, що ця сфера настільки цікава та багатогранна, бо містить і творчість, і аналітику, і постійне спілкування з людьми. Я планую працювати у сфері молодіжної політики та соціальної інклюзії, тому для мене участь у курсі була позитивним досвідом, адже я здобула навички, які стовідсотково буду застосовувати навіть у своїй політологічній роботі, бо ми постійно працюємо з текстами. І, наприклад, якщо мені потрібно буде просувати якийсь соціальний проєкт, то за допомогою тих інструментів, які я опанувала на курсі — я зможу це зробити досить професійно».

Під час навчання Анастасії вдалося попрацювати з реальними замовниками та пройти практику. Для ГО «Інкубатор демократичних ініціатив» Анастасія створювала дописи в соціальні медіа.

Анастасія також поділилася позитивним досвідом взаємодії з тренеркою Кариною: «Всі учасники освітнього процесу інвестували якнайбільше у наш розвиток, адже постійно були на зв’язку. Навіть під час лекцій було багато живих обговорень, а практичні завдання — основний плюс курсу, адже вони були постійно, що допомагало більше розуміти те, чим саме ми займаємось, яка специфіка нашої майбутньої роботи. І все це в абсолютно дружній атмосфері. Так, не завжди все виходило ідеально, і це природно, адже ми вчилися».

Карина Литвиненко, тренерка курсу напряму «Копірайтинг», говорить: «Моя мотивація — допомогти студентам, які раніше не мали можливості пройти професійний курс із копірайтингу, опанувати нову професію та розкрити свої здібності. Через безліч бар’єрів у суспільстві в людей з інвалідністю часто є невпевненість, що у них вийде реалізувати себе у справі, яка їм дійсно цікава. Мені хотілося дати студентам необхідні навички й орієнтири та запевнити їх, що все обов’язково вийде».

Після навчання в Анастасії є кар’єрні плани та пріоритети саме в цій сфері, а не лише за спеціальністю у виші. «Я розумію, що, на жаль, є люди маломобільні, які не можуть працювати десь на підприємствах. У такому випадку саме фриланс дає можливості для реалізації та заробітку», — пояснює вона.

Остап Нерестовський — також випускник курсу «Сareer Hub» за напрямом «Копірайтинг». Хлопець має порушення зору. Він — львів’янин. Його життя почалося з певних випробувань — він боровся за життя — а результатом всієї цієї боротьби стала втрата зору.

Остап Нестеровський, студент

«Родина підтримувала мене і не робила для мене жодних винятків. У 6 років я пішов до спеціалізованої школи для дітей із порушеннями зору, що у Львові. Потім почав здобувати ще музичну освіту, опанував гру на бандурі. Після школи вступив на політологію у Львівський національний університет імені Івана Франка».

Остапу 19 років, він ще не мав досвіду ані в роботі, ані в її пошуку. Наразі хлопець зосереджений на навчанні та саморозвитку: «Я впевнений, що досвід на курсі допоможе мені знайти роботу, адже вже відкрив для мене ще одну можливість у самореалізації та фінансовому забезпеченні. З нового року планую активно займатися питанням власної кар’єри на фрилансі. І взагалі професія копірайтера — відкриття для мене. Ці люди мають надзвичайно великий обсяг роботи. Раніше я навіть не замислювався: хто пише тексти для реклами, а хто — статті. Виявляється, це все входить у напрям копірайтингу».

Остап розповів, що організатори курсу давали детальний опис кожної теми так, що він міг собі це візуалізувати: «Я був приємно вражений саме тим, що під час навчання все настільки точно та детально описували для людей із порушеннями зору, що я зміг собі це уявляти й у мене не виникало жодних труднощів у засвоєнні матеріалу».

За словами Остапа, студенти виконували тестові завдання з реальними замовниками й це допомогло йому застосувати на практиці навички, які він здобув, а також вийти із зони комфорту та спробувати себе у реальній роботі, коли це бачить не лише тренерка, а й зовнішня аудиторія.

«Амбітна молодь завжди повинна бажати більшого, і це також має відображатися у матеріальному забезпеченні. Не потрібно бути вдячним за те, що є та маєш, завжди потрібно виходити за рамки. Нічого поганого у спробах немає. Саме з такою мотивацією я потрапив на курс від кар’єрного хабу», — говорить він.

Остап Нестеровський, студент

Рівність і безбар’єрність у професійному середовищі та суспільстві для хлопця є життєво необхідними.

«Для мене це інтеграція людей з інвалідністю в суспільство. Інтеграція, за якої люди себе відчувають не поза всім життям, що несеться, і не є ізольованими. Для цього має бути проведена освітня робота, особливо серед людей старшого віку. Молоді люди все це розуміють або хоча б намагаються зрозуміти та викорінити цю упередженість щодо людей з інвалідністю та їхніх реальних можливостей. Вони не жаліють, а сприймають нарівні, не створюючи таких штучних бар’єрів. Саме через упереджене ставлення молодь з інвалідністю залишається у своєму вакуумі, не змінюючи своє життя на краще.

Ще один важливий аспект — це комфортні умови у містах і громадах. Хоча в цьому плані вже є зрушення: спеціальні покриття на дорогах, яке допомагає в орієнтуванні, озвучування станцій у транспорті тощо. Але це у великих містах. Якщо говорити глобально, то ще є над чим працювати й потрібно працювати, адже, на жаль, кількість людей у колісному кріслі буде збільшуватися, і тих, які втратять зір чи слух — також».

«Career Hub» від громадської організації «Центр “Розвиток КСВ”» у межах програми USAID «Мріємо та діємо» продовжує цей безплатний освітній курс «Career Hub Pro: фриланс для молоді з інвалідністю». Цей курс став одним із переможців міжнародного конкурсу інклюзивних проєктів ZeroProjectCall24 з-поміж 523 поданих заявок з усього світу.

Програму курсу розробили з урахуванням потреб студентів і студенток, щоб він був доступний кожній молодій людині. Зокрема, заняття супроводжуються перекладом жестовою мовою та субтитруванням, а навчальні матеріали адаптовані для сприйняття людьми з порушеннями зору. Навчальна програма містить три напрями на вибір: копірайтинг, графічний дизайн і відеомонтаж та триває до трьох місяців. Додатково студенти та студентки отримують знання з просування власних послуг у соціальних мережах, особливостей роботи на фрилансі та проходять тренінг із психологічної стійкості. Під час курсу всім надається можливість співпраці з реальними замовниками — бізнесом, громадськими та волонтерськими організаціями.

Курс «Career Hub Pro: фриланс для молоді з інвалідністю 3.0» завершили 48 людей з інвалідністю. Реєстрація на курс 4.0, який стартує вже у лютому цього року, відкрита за посиланням.

Титульне ілюстративне фото автора Vlada Karpovich / pexels.com, фото героїні та героя надали в ГО Центр «Розвиток КСВ»