Засуджена у Криму громадянська журналістка Ірина Данилович припинила голодування. Про це кореспонденту Крим.Реалії 6 квітня розповів батько Ірини Броніслав Данилович.

«Іринка припинила голодування в обмін на лікування. Сьогодні обіцяють везти на обстеження до лікарні, якої — не сказали», — розповів Броніслав Данилович.

За словами батька журналістки, у середу адвокату Данилович вдалося з нею зустрітися. За словами захисника, стан Ірини «не дуже добрий», вона, як і раніше, скаржиться на біль у вусі, запаморочення та головний біль.

У суботу Броніслав Данилович планує зустрітися з дочкою — йому дозволили побачення у СІЗО. «Обдурять чи ні, не знаю, але обманювати — це їхнє хобі», — сказав Данилович.

Як повідомлялось раніше, окупанти затримали Ірину Данилович 29 квітня 2022 року по дорозі з Коктебеля у Феодосію, коли вона їхала з роботи. Російські окупанти інкримінували Данилович роботу «з вибуховими "речовинами"».

28 грудня 2022 року окупаційний «суд» Феодосії засудив Данилович до семи років позбавлення волі за звинуваченням у незаконному зберіганні та виготовленні вибухових речовин. Своєї вини Данилович не визнає.

• Читайте також: Журналістка Ірина Данилович заявила про тортури ФСБ

21 березня 2023 року стало відомо, що Ірина Данилович втратила свідомість під час перевезення до окупаційного «Феодосійського міського суду». Попри те, що стан її здоров’я стрімко погіршується, у СІЗО Сімферополя видали документи про відсутність медичних перешкод для етапування.

• Читайте також: МЗС засудило репресії окупантів проти громадянської журналістки Ірини Данилович

22 березня 2023 року Ірина Данилович оголосила сухе голодування «до моменту організації її діагностики та початку лікування, або до моменту її біологічної смерті».

Ірина Данилович працювала медсестрою, була журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку повномасштабного вторгнення вона співпрацювала з кількома медійними й правозахисними ініціативами («InЖир-медіа», «Кримський процес») та вела власний проєкт «Кримська медицина без обкладинки», де поширювала інформацію про права медичних працівників.