Автори:

Ольга Чорна

Державний департамент США презентував звіт про ситуацію з правами людини в різних країнах світу за 2022 рік. У окремих країнах цей звіт, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, висвітлює жахливі за своїми масштабами та серйозністю порушення протоколів і зловживання.

«Повномасштабна війна Росії проти України, яка почалася в лютому 2022 року, призвела до масових смертей і руйнувань, є повідомлення про вчинення російськими військовими злочинів та інших звірств, зокрема позасудові страти цивільних осіб і жахливі звіти про гендерне насильство, включаючи сексуальне насильство проти жінок і дітей», — відзначив Ентоні Блінкен у вступному слові до звіту.

У розділі звіту, присвяченому Україні, йдеться про те, що станом на грудень минулого року росіяни уразили обстрілами щонайменше 261 медичний заклад та понад 500 шкіл. Там же міститься перелік серйозних порушень прав людини, які вчинили російські війська на окупованих територіях. Щоправда, з оговоркою: це ті порушення, щодо яких автори звіту отримували «достовірні повідомлення»:

• масові та незаконні вбивства, зокрема позасудові;

• вимушені зникнення людей;

• катування та жорстоке, нелюдське або принизливе поводження чи покарання, зокрема, дітей;

• свавільний арешт або затримання;

• політичні ув’язнення або затримання, зокрема під час операцій «фільтрації», які супроводжувались допитами, катуванням, примусовим розділенням сімей, примусовою депортацією та усиновленням українських дітей до російських родин;

• неправомірне втручання в приватне життя;

• покарання членів сім'ї за ймовірні провини родича;

• серйозні зловживання під час конфлікту, звірства, викрадення, катування та фізичне насильство;

• серйозні обмеження свободи вираження поглядів, зокрема, для представників ЗМІ, що супроводжувались насильством або погрозами щодо журналістів, необґрунтовані арешти або переслідування журналістів, цензура;

• серйозні обмеження свободи Інтернету;

• суттєве втручання у свободу мирних зібрань;

• жорсткі обмеження релігійної свободи;

• обмеження свободи пересування;

• нездатність громадян голосувати на вільних і чесних виборах;

• серйозні та необґрунтовані обмеження участі в політичному житті;

• серйозні обмеження або переслідування національних і міжнародних правозахисних організацій;

• відсутність розслідування та відповідальності за гендерне насильство;

• злочини, пов’язані з насильством, проти представників меншин чи корінного населення, як то кримських татар та етнічних українців;

• злочини, пов’язані з насильством проти людей ЛГБТ.

Дослідники також звертають увагу на те, що до багатьох злочинів були причетні представники української влади, зокрема вбивств, катувань, свавільних арештів, впливу на суддів, обмеження свободи, переслідування людей.

За їхніми словами, державні інституції не вживали адекватних заходів для притягнення до відповідальності чи покарання посадовців, які вчинили порушення, що призвело до атмосфери безкарності.

У якості прикладу цього вказується на вбивство у Києві Дениса Кіреєва під час арешту силами СБУ. Він був членом української делегації на переговорах з Росією. Справу досі розслідує Державне бюро розслідувань.

Крім того, у документі йдеться про смерті внаслідок катувань або недбалості з боку міліції чи тюремних офіцерів в Україні.

Говорять автори звіту і про низьку кількість обвинувальних вироків в результаті розслідувань вбивств та інших злочинів під час Революції Гідності в Києві у 2013-14 роках. І це — попри наявність значних доказів і створення спеціального підрозділу ДБР для розслідування службових злочинів серед високопосадовців уряду та в правоохоронних органах.

У розділі «тортури» містяться висновки про те, що в Україні лишається проблема «безкарності зловживань українських правоохоронних органів та Служби безпеки України, яких часто не притягують до відповідальності».

Значною проблемою, стверджується у звіті, лишається «значна кількість дитячої порнографії в Інтернеті», яка походить з України. «Міжнародна організація з міграції повідомила, що діти з соціально незахищених сімей і ті, хто перебувають під опікою держави, як і раніше знаходяться в зоні високого ризику торгівлі людьми, в тому числі для комерційної сексуальної експлуатації та виробництва порнографії», — йдеться у документі.

Водночас дослідники віддають належне українській владі за вживання «деяких кроків» для притягнення до відповідальності та покарання посадових осіб, причетних до корупції.

Автори звіту відзначають, що українська влада здебільшого не втручалась у розслідування журналістів чи правозахисників. При цьому, за їхніми словами, «уряд забороняв, блокував або накладав санкції на ЗМІ та окремих журналістів, яких вважали загрозою національній безпеці або які висловлювали позицію, що, на думку влади, підривала суверенітет і територіальну цілісність країни».

Український уряд «загалом» дозволяв незалежний моніторинг в’язниць та центрів ув’язнення міжнародними та місцевими правозахисними групами, йдеться у звіті. Інформація про політичних в'язнів в Україні відсутня.

Раніше Генсек ООН заявляв, що вторгнення Росії в Україну спричинило наймасовіші порушення прав людини. Також ООН презентували звіт про воєнні злочини Росії в Україні.

Про величезну кількість порушень прав людини під час війни говорила й Олександра Матвійчук, керівниця громадської організації «Центр громадянських свобод», яка отримала Нобелівську премію миру.

Ця організація, як писав раніше «ЗМІ для змін», разом із партнерами документує злочини росіян під час війни в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна».

фото: Олександр Синиця (УНІАН)