Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мін'юсту про конфіскацію активів російського олігарха Дерипаски. Про це повідомив «Центр протидії корупції».

«Зокрема, суд конфіскував у путінського олігарха Миколаївський глиноземний завод. Це одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії. Лише статутний капітал заводу-гіганта складає 1,5 млрд грн. Окрім того, ВАКС конфіскував ТОВ "Гуардон Україна" (статутний капітал — 1,5 млрд грн), ТОВ "Компанія Алюміній України (статутний капітал — 534 млн грн), Глухівський кар’єр кварцитів, Жежелівський та Хустський кар’єри, а також усе їхнє майно», — ідеться у повідомленні антикорупційної організації. 

Згідно з повідомленням, рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Віри Михайленко, Тимура Хамзіна та Сергія Мойсака. У одного з суддів була окрема думка. 

«Особливо приємно, що справа про конфіскацію активів Дерипаски зрушила з мертвої точки після нашого з "Автомайданом" звернення до Мін’юсту. Наша команда детально дослідила зв’язки офшорок, на які записані активи Дерипаски в Україні, з самим олігархом та передала цю інформацію до Мін’юсту. Ще раніше ми з партнерами розробили закон, за яким і конфісковують майно росіян. Не через арешти (які легко знімаються), а через конфіскацію», — повідомив Центр протидії корупції.

Як повідомляв раніше «Укрінформ» із посиланням на Мін'юст, Міністерство юстиції 10 січня подало позов до ВАКС про застосування санкції про стягнення активів у дохід держави до Олега Дерипаски, який через групи пов'язаних компаній володіє активами у низці українських підприємств.

«До Олега Дерипаски застосовано санкції як Україною, так і США, ЄС, Великою Британією, Польщею, Швейцарською Конфедерацією, Австралією та Новою Зеландією. Із отриманих відповідей на запити Мін’юсту та згідно з міжнародними санкціями вбачається, що підсанкційна особа є громадянином Росії, підтримує путінський режим, оскільки залучена до одержання вигоди від уряду Росії та виробництва бронетехніки, яка застосовується країною-агресором у війні проти України. Міністерством юстиції України зібрано достатню доказову базу для звернення до ВАКС щодо стягнення його активів в Україні у дохід держави», — цитувала агенція Ірину Мудру, заступницю міністра.

Зазначається, що в процесі встановлення підстав на запити Мін’юсту отримано інформацію, що група металургійних підприємств «Об’єднана компанія "Русал"» постачає алюмінієву продукцію російським підприємствам оборонного комплексу, які безпосередньо здійснюють розробку, виробництво і постачання для потреб збройних сил Росії військової техніки, зброї та боєприпасів. При цьому частину алюмінієвої продукції виготовляють із сировини українського походження, а саме виробництва ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

28 грудня минулого року ЦПК проінформував, що звернулися до Міністерства юстиції щодо конфіскації активів компаній, які пов’язані з Дерипаскою. 

«З травня 2022 року в Україні діє закон, який дозволяє ефективно конфіскувати майно підсанкційних осіб та компаній, які сприяли російському вторгненню в Україну. ЦПК брали активну участь у його розробці та впровадженні. Механізм передбачає наступне. РНБО накладає санкції на певних осіб чи компанії у вигляді блокування активів. Міністерство юстиції звертається із заявою до Вищого антикорупційного суду про стягнення таких активів у дохід держави. Після чого ВАКС має розглянути позов і прийняти відповідне рішення протягом 10 днів», — ішлося тоді в повідомленні.

Центр протидії корупції — це громадська організація, що працює над тим, щоб корупція в Україні стала винятком, розробляє законопроєкти та добивається їх ухвалення та повноцінної роботи, незворотності покарання для корупціонерів. Голова правління ЦПК — Віталій Шабунін, а до наглядової ради входить низка іноземних журналістів і юристів.

«Автомайдан» — всеукраїнське об’єднання, яке існує з 2013 року. Основні напрямки діяльності — боротьба з корупцією та реформування судової влади, органів прокуратури та МВС.

Раніше «ЗМІ для змін» розповідав, що антикорупційні організації розкритикували сімох із восьми новообраних членів Вищої ради правосуддя. А також — що Центр прав людини «Zmina» скерував до уповноваженого з прав людини Верховної Ради України скаргу щодо реєстру судових рішень, доступ до якого закрили з початком великомасштабного наступу Росії та з якого вилучили багато справ.

Фото: World Economic Forum / Flickr