Україна досягла значного демократичного прогресу як член Східного партнерства та після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році, йдеться в заяві, опублікованій на сайті Коаліції РПР. Підписанти нагадали, що Україну як кандидатку до ЄС підтримав Європарламент у березні 2022 року. На думку підписантів, статус кандидата на вступ у ЄС пришвидшить інтеграцію України до Євроспілки, допоможе у відбудові та розширить можливості українських реформаторів в уряді та громадянському суспільстві. Статус закликають надати в червні.

Заяву підписали політики, науковці та громадські діячі, серед яких ексдепутатка Європейського парламенту Ребекка Гармс, експосол США в Україні, співробітник Центру міжнародної безпеки та співробітництва Стенфордського університету Стівен Пайфер, професор політичних наук Центру з питань демократії, розвитку та верховенства закону при Стенфордському університеті Майкл Макфол, професор історії та глобальних відносин Єльського університету Тімоті Снайдер. До заяви приєдналися представники українських організацій громадянського суспільства та науковці. Підписанти пропонують охочим приєднатися до заклику підписати петицію на change.org.

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви:

Ми рішуче підтримуємо статус України як кандидата в членство в Європейському Союзі та закликаємо керівництво ЄС і його держав-членів надати цей статус у червні 2022 року, відчиняючи двері для членства України та реалізуючи прагнення українського народу.

ЄС має історичну можливість надати значний поштовх європейській інтеграції України та зробити значущі кроки для безпеки, процвітання та майбутнього України та Європи. Зусилля України щодо захисту не лише власної демократії, а й демократії Європи та всієї трансатлантичної спільноти від Росії та авторитаризму підкреслюють хоробрість, винахідливість та силу, які український народ принесе ЄС. Ми вітаємо рішучу підтримку Європейським парламентом кандидатури України в ЄС, коли він переважною більшістю голосів підтримав це рішення в березні 2022 року.

Героїчна рішучість України виграти війну проти Росії лежить в основі боротьби ЄС і всього демократичного світу за перемогу демократії, прав людини та верховенства права. Щодня українці демонструють відданість основним європейським цінностям демократії, свободи та гідності, рішуче захищаючи їх на передовій. Переважний вибір українцями свого європейського майбутнього має бути сприйнятий і підтриманий ЄС та його державами-членами, аби Європа та Україна вийшли сильнішими з цієї катастрофічної війни.

Україна досягла значного демократичного прогресу як член Східного партнерства, а також після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році. Країна розпочала реалізацію низки системних державотворення та економічних реформ. Настав час переходити до наступного етапу партнерства Україна-ЄС. Статус кандидата на вступ до ЄС і сам процес вступу будуть сильним каталізатором і забезпечуватимуть основу та технічну допомогу, необхідну для виконання Копенгагенських критеріїв ЄС та реалізації повної політичної асоціації та економічної інтеграції України в ЄС.

Цей статус також є центральною стрижнем успішної відбудови та демократичного зміцнення України. Українці довели, що вирішують цей виклик, готові виконувати нові зобов’язання та добре усвідомлюють важку роботу та умови реформ, включно із боротьбою з корупцією та просуванням верховенства права, яких вимагатимуть Брюссель та країни-члени ЄС.

ЄС має розуміти потенціал, таланти та позитивний вплив, які українці та Україна могли б принести як країна-кандидат і потенційний член ЄС. Україна має високоосвічене населення, розвинений ІТ-сектор світового рівня, багаті сільськогосподарські ресурси та виробництво, динамічний підприємницький дух, глибоку соціальну свідомість, непохитну повагу до прав людини, конкурентну демократію та величезну культурну спадщину — усе це збагатить Європейський Союз. Статус кандидата пришвидшить процес наближення України до європейських стандартів та допоможе мотивувати, мобілізувати та розширити можливості українських реформаторів в уряді та громадянському суспільстві.

Україна в ЄС значно посилить роль Брюсселя як глобального актора, обмежить вплив Росії в регіоні, забезпечить новий конкурентний стимул для товарів і ринків праці ЄС, суттєво покращить європейську безпеку та оборону та зміцнить заснований на правилах демократичний світовий порядок.

Упродовж останніх восьми років український народ мужньо боровся за своє європейське майбутнє: спочатку під час Революції Гідності та на Сході України, а тепер у кожному куточку своєї країни після повномасштабного наступу Росії. Ця боротьба за європейське майбутнє включала демократичні, економічні та політичні перетворення в Україні, які широко підтримувалися українським суспільством та партнерами з ЄС. Впевненість та наполегливість, з якою українські громадяни захищають свою землю, мають бути чітким сигналом для міжнародних партнерів, що Україна належить до європейської спільноти.

Зараз українцям потрібен не просто проблиск надії, а впевненість і гарантія в Брюсселі та всій Європі, що шлях інтеграції, обраний у 2014 році, і жертви, принесені на полі бою, не були марними. Європейський Союз може гарантувати це, надавши Україні статус кандидата в ЄС у червні 2022 року та розробивши з українським урядом дорожню карту для досягнення членства в Євросоюзі.

Ми вітаємо величезну підтримку України з боку Європейського Союзу, його держав-членів та громадян. Зараз настав час ухвалити рішуче та сміливе рішення для майбутнього Євросоюзу та демократичного світу, щоби підтримати демократичні сили проти зростаючого авторитаризму. Ми закликаємо ЄС і держави-члени набратися сміливості та зруйнувати останні стіни, що відокремлюють Україну від кандидатури в ЄС, і повністю підтримати боротьбу України за власну та європейську безпеку, гідність і свободу.

Будь ласка, приєднайтеся до нас у заклику до Європейського Союзу та його держав-членів надати Україні статус кандидата в червні 2022 року. За цим посиланням ви можете проголосувати за підтримку кандидатури України в ЄС.

Підписанти:

1. Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ
2. Трансатлантична робоча група з питань України
3. Джонатан Кац, старший науковий співробітник і директор Демократичних ініціатив Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
4. Орест Дейчаківський, ексрадник Гельсінської комісії США, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
5. Адріан Кармазин, екскерівник Української служби «Голосу Америки», співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
6. Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
7. Денис Давиденко, керівник адвокаційного та міжнародного відділів Секретаріату Коаліції РПР, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
8. Олена Прокопенко, позаштатна аналітикиня Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
9. Мелінда Харінг, Заступник директора Центру «Євразія» Атлантичної ради
10. Тарас Кузьо, Науковий співробітник Товариства Генрі Джексона, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
11. Ребекка Гармс, ексдепутатка Європейського парламенту
12. Густав Грессель, старший політичний співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR)
13. Стівен Пайфер, експосол США в Україні, співробітник Центру міжнародної безпеки та співробітництва Стенфордського університету
14. Ян Келлі, експосол США в ОБСЄ та Грузії
15. Майкл Макфол, професор політичних наук Центру з питань демократії, розвитку та верховенства закону при Стенфордському університеті.
16. Тімоті Снайдер, професор історії та глобальних відносин Єльського університету
17. Сергій Плохій, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, директор Гарвардського українського наукового інституту
18. Макс Бергманн, директор Європейської програми Центру стратегічних та міжнародних досліджень
19. Лауринас Касцюнас, голова Комітету національної безпеки й оборони парламенту Литви
20. Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Стокгольмського вільного всесвітнього форуму
21. Андріус Кубілюс, депутат Європейського парламенту
22. Жигімантас Павільйоніс, заступник голови Комітету з європейських справ парламенту Литви
23. Х’юг Мінгареллі, посол ЄС в Україні у 2016–2019 роках
24. Джеффрі Гедмін, старший науковий співробітник Атлантичної ради, старший науковий співробітник Школи дипломатичної служби Джорджтаунського університет
25. Йорг Форбріг, директор із Центральної та Східної Європи Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів
26. Міхал Барановські, директор офісу у Варшаві Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів
27. Дан Султанеску, директор із досліджень Центру громадянської участі та демократії (SNSPA, Румунія)
28. Пітер Дікінсон, науковий співробітник Атлантичної ради, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today
29. Якуб Парусінський, керуючий партнер Jnomics Media та програмний директор Стокгольмської школи економіки в Ризі
30. Міхал Ковач, виконавчий директор Молодіжної мережі Європейської демократії
31. Ольга Онуч, доцент Манчестерського університету, головний дослідник проєкту «Ідентичність та кордони потоку в Україні» та співробітниця проєкту «Дані для України»
32. Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних відносин
33. Олена Галушка, член правління Центру протидії корупції
34. Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі ОПОРА
35. Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», ексголова Комітету Верховної Ради України в закордонних справах
36. Сергій Сидоренко, редактор Європейської правди
37. Юлія Сачук, голова ГО «Боротьба за права», учасниця програми лідерів Фонду Обами, членкиня Ради Коаліції РПР
38. Юлія Кириченко, членикня правління Центру політичних досліджень, співголова Ради Коаліції РПР
39. Оксана Величко, голова ГО «Разом проти корупції», співголова Ради Коаліції РПР
40. Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, член Ради Коаліції РПР
41. Світлана Конончук, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень, членкиня Ради Коаліції РПР
42. Сергій Лобойко, голова Центру розвитку інновацій, член Ради Коаліції РПР
43. Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», членкиня Ради Коаліції РПР
44. Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя»

Фото: European Union in Ukraine / Facebook