У «КримSOS» розповіли, як дослідили зміни в довкіллі Криму за допомогою публікацій ЗМІ, соцмереж і супутникових даних

У «КримSOS» розповіли, як дослідили зміни в довкіллі Криму за допомогою публікацій ЗМІ, соцмереж і супутникових даних

12:05,
23 Липня 2021
784

У «КримSOS» розповіли, як дослідили зміни в довкіллі Криму за допомогою публікацій ЗМІ, соцмереж і супутникових даних

12:05,
23 Липня 2021
784
У «КримSOS» розповіли, як дослідили зміни в довкіллі Криму за допомогою публікацій ЗМІ, соцмереж і супутникових даних
У «КримSOS» розповіли, як дослідили зміни в довкіллі Криму за допомогою публікацій ЗМІ, соцмереж і супутникових даних
Співавтор дослідження про стан довкілля Криму розповів, де брали інформацію для дослідження, чим стали в нагоді публікації окупаційних ЗМІ і соцмереж, а також на які встановлені факти журналістам варто звернути увагу.

У 2021 році громадська організація «КримSOS» презентувала дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», підготовлене екологами та аналітиками (перша і друга частини). Експерти оглянули ключові проблеми, що їх спричинило чи загострило, оцінили ймовірні пошкодження, вирізнили порушення, проілюстрували актуальними світлинами, подеколи порівнявши їх з фото минулих років.

У передмові до дослідження йдеться, що в державних органах відсутня узагальнена інформація про екологічні збитки, нанесені Україні внаслідок окупації Криму. На думку авторів, це дає підстави говорити про оригінальність дослідження і стверджувати, що вперше публікується систематизована інформація про екологічні наслідки окупації Криму.

Над дослідженням працювали пів року, розповів «Детектору медіа» Євгеній Ярошенко, аналітик ГО «КримSOS» і співавтор дослідження. Команда опрацювала до чотирьох тисяч інформаційних повідомлень. З них, наприклад, для другої частини звіту стали в пригоді близько 200.

Джерела, які використали під час дослідження, Євгеній Ярошенко поділив на чотири групи: публікації ЗМІ, соціальні мережі, інформаційні запити, супутникові знімки.

Автори дослідження аналізували публікації українських ЗМІ (наприклад, «Крим.Реалії», проєкту української служби «Радіо Свобода», кримського видання BlackSeaNews, заблокованого Роскомнаглядом), розповів аналітик «КримSOS». Брали до уваги і новини російських і кримських (перереєстрованих за окупаційним законодавством) ЗМІ: їх використовували зокрема для встановлення фактів, зауважив Євгеній Ярошенко: «Вони теж періодично публікують новини, присвячені довкіллю Криму, стихійних лих або економічній діяльності, яка може вплинути на нього, наприклад будівництво нових електростанцій». Необхідні публікації шукали за ключовими словами.

Натомість до російських наративів підходили обережно, наголосив Євгеній Ярошенко. «Наприклад, проблему водопостачання в Крим російські ЗМІ зводять виключно до того, що це українська влада перекрила Північно-Кримський канал, що призвело до «геноциду кримчан», «водної блокади» й інших вселенських гріхів. При тому, дуже обережно окупаційні ЗМІ цитують слова посадовців чи екологів, які критикують альтернативні шляхи водозабезпечення Криму — викачування води з підземних джерел чи опріснювання», — пояснив він.

За словами співавтора дослідження, знімки зі супутника дозволили екологам виміряти площу пошкоджених екосистем і порівняти, як вони змінилися за час окупації. Йдеться, наприклад, про площу степів, водосховищ, обсяг забруднення акваторій. Моніторинг соцмереж здійснювали, щоб за допомогою певних онлайн-спільнот виявити пошкодження природи та настрої місцевого населення, пояснив Євгеній Ярошенко. Пізніше підтвердження цієї інформації шукали в достовірних джерелах, додав він. Щоб отримати офіційну інформацію, надсилали запити, зокрема в Міндовкілля України.

Скид каналізації в море в Коктебелі у 2019 році, згідно з дослідженням

Співавтор дослідження, експерт із питань охорони природи, керівник ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк зауважив, що використана командою дослідників інформація зникає з інтернету: «Частина джерел, що ми знайшли на початку дослідження, зараз залишились тільки в нашому архіві. Ми не лише дали оцінку екологічним ризикам в окупованому Криму, а ще й врятували інформацію, що буде доступна для журналістів, аналітиків, правоохоронних органів», — пояснив він.

Очікується, що результати дослідження використають для адвокації захисту довкілля на національному та міжнародному рівні, початку розслідувань (прокуратура веде 10 кримінальних справ та досліджує 20 фактів нанесення шкоди довкіллю окупованого Криму), старту інших екологічних досліджень довкілля Криму, а також розголосу проблеми в ЗМІ, правозахисту й інформування мешканців окупованого півострова.

У висвітленні екопроблем Криму Євгеній Ярошенко порадив журналістам фокусуватися на тому, як погіршення стану довкілля впливає на якість життя та здоров'я кримчан. Як приклад аналітик говорить, що пошкодження каналізаційних стоків і несанкціоновані викиди в море негативно впливають на здоров'я людей (поширення інфекцій) і туризм (падіння рівня достатку працівників сфери — місцевих мешканців).

Аналітик «КримSOS» закликав журналістів звернути увагу, як окупаційна влада реагує на критику екологів і небайдужих громадян. Наприклад, як «правоохоронці» приходили проводити профілактичні бесіди до людей, які записали звернення до Володимира Путіна з проханням зупинити знищення Фороського парку забудовою. «Важливо показати, що в Криму переслідують не тільки учасників одиночних пікетів на підтримку політв'язнів, а також людей, які просто виступають за збереження чистої природи. Цим вони наражають себе на небезпеку збоку неадекватних дій окупаційної адміністрації», — наголосив Євгеній Ярошенко.

Щоб читачі уявили масштаби проблем, слід частіше використовувати порівняння, вважає Євгеній Ярошенко: «Наприклад, цифра, яка виражає площу розораних чи пошкоджених степів, може пересічному читачеві ні про що не говорити. Тому щоб читачі могли наглядно уявити масштаб загрози, варто цю цифру порівняти, наприклад, із площею житлового району міста чи області».

Фото, скриншоти: golos.com.ua, дослідження «КримSOS» 

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду