Пресслужба Верховної Ради позбавила акредитації «Слідство.Інфо» та ще 18 видань

Пресслужба Верховної Ради позбавила акредитації «Слідство.Інфо» та ще 18 видань

14:05,
28 Жовтня 2020
5861

Пресслужба Верховної Ради позбавила акредитації «Слідство.Інфо» та ще 18 видань

14:05,
28 Жовтня 2020
5861
Пресслужба Верховної Ради позбавила акредитації «Слідство.Інфо» та ще 18 видань
Пресслужба Верховної Ради позбавила акредитації «Слідство.Інфо» та ще 18 видань
Підставою стало рішення Комітету з питань свободи слова. Очільниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець сподівається, що це рішення скасують, інакше журналісти подаватимуть до суду.

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова вирішив позбавити 19 інтернет-видань, агентств і газет акредитації в парламенті, бо вони «не висвітлюють діяльність Верховної Ради». Про це 28 жовтня «Детектору медіа» сказала керівниця пресслужби Апарату Верховної Ради Ірина Кармелюк.

«Ми розіслали листи журналістам видань, на чиїх сайтах не знайшли повідомлень про діяльність Верховної Ради України, – просили їх надати матеріали. Протягом місяця ми чекали, що вони нам щось нададуть у будь-якому вигляді. У нас зараз акредитовано три тисячі журналістів, у минулому скликанні було шість тисяч. Із них левова частина пише, але дуже багато людей, які просто ходять, однак не висвітлюють діяльність Верховної Ради України», – пояснила вона.

Комітет з питань свободи слова розглянув 22 видання, три з яких надали свої матеріали, тому акредитації їх не позбавили. Пані Кармелюк не уточнила видання, яким лишили акредитацію.

Згідно з протоколом засідання Комітету з питань свободи слова, позбавити акредитації хотіли: інтернет-видання «Politmarket.Info», інтернет-видання «Mind.kiev.ua», газету «Патріот плюс патріот», інтернет-видання «ВД Панорама», інтернет-видання «Правова інформатика», інтернет-видання «Ю-Контрол Медіа», інтернет видання «Слідство. Інфо», агентство «АУРБ "Фалькон"», агентство «Стоп Корупції ТВ», інформаційне агентство «МСГК Інфо», агентство «Косатка Медіа», агентство «Журналісти проти корупції», агентство «Громадське телебачення Донбасу», агентство «Агентство промислової політики», журнал «Час Перших», журнал «Доброволець України», газету «Ник Вести», газету «Схід та захід разом», газету «Слово Патріота», газету «Життя Авто Євро Сили», газету «Ветеранська правда», агентство «Руська Правда».

З такою ініціативою до Комітету з питань свободи слова звернулася сама пресслужба Апарату Верховної Ради.

З листа пресслужби Апарату Верховної Ради до агенції «Слідство.Інфо» відомо, що Комітет з питань свободи слова рекомендував припинити акредитацію, а вже пресслужба припинила акредитацію, враховуючи це рішення комітету.

Ірина Кармелюк пояснила, що пресслужба Апарату Верховної Ради раз на рік моніторить видання на предмет матеріалів про діяльність парламенту. «Оскільки метою акредитації є висвітлення діяльності Верховної Ради України, а ми можемо пускати до парламенту лише 120 журналістів, з урахування карантинних заходів», – уточнила вона.

Головна редакторка агенції Анна Бабінець підтвердила, що отримала від Апарату ВР лист про позбавлення акредитації. «Ми отримали листа від пресслужби про те, що всіх журналістів нашої агенції позбавлено акредитації, оскільки ми не всебічно висвітлюємо роботу Верховної Ради. <…> Ми у "Слідстві.Інфо" вбачаємо у такому рішенні ВР наступ на свободу слова та тиск на незалежні медіа з боку держорганів. Будемо його оскражувати й обов'язково повідомимо про це всі впливові міжнародні організації», – написала вона у Facebook.

Пані Кармелюк сказала, що агенцію «Слідство.Інфо» також просили надати матеріали про діяльність Верховної Ради, але відповіді не отримали. Анна Бабінець, своєю чергою, сказала, що такий лист агенція не отримувала.

«Ми б із задоволенням надали б величезний список. Може Верховна Рада щось пропустила? Ми щомісяця по три, чотири, п’ять матеріалів – від новинних до відео – готуємо про роботу Верховної Ради. Ми б могли прислати великий додаток, але ми не отримували цей лист. Хоча рішення про те, що нас позбавили, ми отримали на емейл. Якби ми отримали – ми б відповіли, по-перше. По-друге, такий лист не має жодного сенсу – жодної виробітки матеріалів, які мають підготувати журналісти з акредитацією, не існує», – розповіла «Детектору медіа» головна редакторка «Слідства.Інфо».

Вона вважає рішення Комітету з питань свободи слова тиском та дискримінацією. «Оскільки достатньо очевидно й легко знайти, що "Слідство.Інфо" багато пише про Верховну Раду, то я пов’язує це з тиском. Нам не хочуть давати доступ, бо всі наші згадки про Верховну Раду – негативні. Я пов’язую це з тим, що нас не хочуть там бачити – це дискримінація», – додала Анна Бабінець.

Зараз вона радиться з юристами та сподівається, що Апарат Верховної Ради скасує своє рішення, якщо ні – журналісти подаватимуть позов до суду. Натомість пані Кармелюк повідомила, що журналістів не позбавлятимуть акредитації, якщо вони нададуть матеріали про висвітлення діяльності Верховної Ради.

Як писав ДМ, 5 жовтня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков змінив порядок допуску журналістів до парламенту: їх пускатимуть за постійною карткою акредитації та разовою перепусткою. Зайти до ВР зможуть не більше 120 працівників ЗМІ. Ірина Кармелюк повідомила, що в звичайний пленарний день у ВР працює до 60 працівників ЗМІ.

Нагадаємо, 29 серпня 2019 року на урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди складення присяги народними депутатами, обраними 21 липня 2019 року, акредитувалися загалом близько 700 журналістів. Водночас журналісти поскаржилися на роботу пресслужби парламенту через те, що деяких представників медіа не акредитували на захід, а також не пускали в ложу преси в парламенту. Апарат ВР пояснив, що в ложу преси в цей день допускалася лише оператори та фотографи з технікою.

За місяць, стнаном на 19 вересня 2019 року, для висвітлення діяльності Верховної Ради акредитувалися понад дві тисячі журналістів.

Фото: Анна Бабінець / Facebook

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду