30 вересня презентували фінальний варіант Карти правових реформ для громадянського суспільства — 8 тематичних розділів на 160 сторінках. Експерти запропонували рішення 91 проблем, які у своїй щоденній діяльності відчувають громадські та благодійні організації, а також активісти.

Нагадаємо, Карта правових реформ для громадянського суспільства в Україні — це аналітичний, візійний та полісі-документ. Це бачення громадського сектора щодо пріоритетів реформування та покращення правового середовища для організацій громадянського суспільства України на 2021–2025 рр. Започаткували процес ІСАР «Єднання» у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) і Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у рамках проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України».

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання», зазначив, що українські організації щороку стають більш самодостатніми інститутами та надійними партнерами. Вони знаходять кошти, запроваджують і надають якісні соціальні послуги, вивчають передовий досвід інших країн, вчаться бути підзвітними та прозорими тощо. Однак на їхній розвиток впливає правове середовище, а це вже — зона відповідальності влади: національної та місцевої. «За 20 років ОГС стали дуже потужними. Ми зможемо робити більший внесок у розвиток громади, але нам потрібно допомогти в певних напрямках щодо покращення правового середовища чи запуску нових програм», — наголосив він.

Володимир Шейгус

Положення Карти мають лягти в основу Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2025 роки. Роботу над нею представники влади й громадськості розпочали в липні 2020 року. Намір прислухатися до напрацювань сектора висловив Олександр Ярема, державний секретар Кабінету Міністрів України. Стратегію розробляють під його керівництвом. «Якщо ми хочемо досягати успіху, ми маємо будувати плюс-мінус спільний порядок денний, який буде відображений і в Стратегії», — сказав він. Посадовець додав, що Карта — «хороший сигнал для держави», і зараз «м'яч на її стороні поля».

У створенні Карти взяли участь 140 громадських організацій (ГО) країни, понад 200 експертів, представників органів державної та місцевої влади і бізнесу. Загалом її обговорювали близько 1000 людей, зазначила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ. Проєкт почали втілювати перед початком пандемії, тому команді довелося швидко перелаштуватися. «Ми започатковуємо створення коаліції однодумців на підтримку позитивних змін, закладених у цій Карті», — додала вона. Приєднатися до коаліції можна заповнивши гугл-форму.

Олеся Холопік

Проєкт Карти правових реформ презентували ще 24 червня 2020 року в Києві. Автори запропонували 307 рішень. Вони адресовані здебільшого уряду, парламенту й органам місцевого самоврядування. На підсумковій презентації Максим Лациба, керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД, підсумував ключові проблеми:

1. Несприятливе правове середовище та несистемні підходи. Потрібна скоординована державна стратегія й орган громадського контролю — Координаційна рада сприяння розвитку організаціям громадянського суспільства (ОГС) при уряді. Вона мала б мінімум раз на квартал звітувати про виконання Стратегії. За словами спікера, проєкт Стратегії вже напрацьований, у жовтні відбудуться публічні обговорення, а після — вихід на ухвалення.
2. Непрозорий розподіл бюджетних коштів без конкурсу. Усі кошти, передбачені на допомогу ОГС, мають іти через прозорі конкурсні процедури на спеціальному електронному державному порталі. Платформа може передбачати й голосування громадян за проєкти. Місцева влада також має передбачати кошти для ОГС і стати основним фінансовим партнером, щоб вирішувати разом локальні проблеми, наголосив Максим Лациба.
3. Податковий кодекс України — найбільш недоброзичливий до ОГС серед країн Євросоюзу. Автори пропонують скасувати деякі податки (для волонтерів, допомоги з-за кордону тощо), впровадити відсотковий механізм підтримки ОГС.
4. Рівень безпеки громадського активізму та неналежне розслідування нападів. Спікер наголосив, що за 9 місяців зафіксовано 70 випадків нападів, й окремо згадав про підпал будинку антикорупційника Віталія Шабуніна. У Карті сектор закликає уряд створити спільний координаційний орган для правозахисників і правоохоронних органів.
5. Загрозливі для сектора законопроєкти у Верховній Раді. Автори Карти закликають відхилити дискримінаційні проєкти, яких на розгляді парламенту наразі вже шість.
6. Відсутність участі громадян в управлінні містами і громадського контролю. За словами пана Лациби, треба «протидіяти місцевим феодалам». Мають з'явитися статути міст, процедури громадських слухань, звітування голів громад, трансляції сесій і комісій тощо.
7. Соціальні послуги неналежної якості. Сектор закликає громади закуповувати послуги за тендерними процедурами та дозволяти брати участь ГО з послугами високої якості.

Максим Лациба

Максим Лациба резюмував, що «Карта — це план дій, а не презентація красивої книжки». Наразі її співавтори й прихильники готують відповідні тексти проєктів законів, входять у робочі групи при комітетах парламенту та уряді. Він додав, що положення Карти реально втілити за п’ять років, адже в документі «немає нічого такого, чого не існує в США чи ЄС». Максим Лациба нагадав, що раніше доводилося адвокатувати окремі закони по п’ять-шість років, однак чим більше однодумців працюватимуть у спільному напрямку, тим швидше вийде втілити рекомендації.

У липні відбулися шість обговорень Карти в регіонах. За словами модератора презентації, експерта ЦЕДЕМ Артема Коновалова, дискусії зробили вагомий внесок у фінальний варіант Карти. Крім того, обговорення дозволили налагодити діалог з локальними ГО, відповісти на актуальні для них запитання.

Артем Коновалов

Представники сектору з регіонів запропонували кілька вагомих пропозицій до Карти, розповів Максим Лациба. Зокрема, щодо проблеми з орендою офісів для ГО. Раніше законодавство дозволяло місцевій раді давати приміщення в пільгову оренду (наприклад, за 1 грн/місяць). Верховна Рада змінила закон «Про оренду комунального майна», й оренда можлива тепер тільки за процедурою аукціону, у якому ГО конкурують за приміщення з бізнесом. Спільними зусиллями дійшли до рекомендації — запропонувати органам місцевого самоврядування впровадити конкурс на фінансову підтримку оренди офісів для ГО. У Львові вже існує така практика, сказав Максим Лациба. Так щороку ГО доводить свою важливість і ефективність для громади міста.

Також у регіонах хвилюються питаннями прозорості роботи рад, участі в ухваленні рішень, процедур реєстрації та оподаткування об'єднань. Слушні пропозиції врахували у фінальній версії в режимі реального часу, додала Олеся Холопік. Володимир Шейгус акцентував, що важливі правки й коментарі висловили представники влади та державних відомств (у тому числі — податківці). Вони сказали, які положення Карти втілити «можливо в принципі, але не скоро», «можливо і скоро», а які «неможливо в принципі».