Автори:

Іра Рябоштан

Міністерство закордонних справ у вересні 2020 року запустить довгострокову інформаційну кампанію щодо захисту громадянських журналістів та активістів на окупованих РФ територіях України. Про це 21 липня повідомила перша заступниця голови МЗС Еміне Джапарова під час дискусії «Несвобода слова на тимчасово окупованих територіях України».

«Ми вважаємо, що таких людей треба підтримувати і [підіймати] рівень обізнаності щодо явища громадянського журналізму. Як воно сьогодні працює є новим та незнаним для багатьох міжнародних партнерів», – пояснила вона.

У межах цієї кампанії МЗС ініціює створення Інституту менторства. Пані Джапарова пояснила, що за кожним політв’язнем буде закріплений політик або відома особа, яка має авторитет у міжнародних колах. Ментори розповідатимуть історії політв’язнів, підійматимуть та доноситимуть до міжнародних партнерів України проблеми, з якими стикаються активісти на окупованих територіях тощо.

Крім того, першим кроком цієї кампанії є партнерство з митцем Миколою Коваленком, який представив виставку «Shut UP! Голос демократії в небезпеці» (вона демонструється у вікнах «Укрінформу»).

Голова Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик каже, що РФ зараз незаконно утримує  близько 100 політв’язнів. Серед них, за словами пані Джапарової, 11 громадянських журналістів, яких затримали в окупованому Криму. А саме: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхаліев, Наріман Мемедемінов, Ернес Аметов та Амет Сулейманов.

МЗС планує розповсюдити мистецьку виставку та персональні історії цих кримських політв’язнів по посольствах та представництвах України, щоб дипустанови, своєю чергою, знайомили закордонних громадян з українськими реаліями. «Ми хочемо об’єднати історії цих громадянських журналістів, історії Станіслава Асєєва, Миколи Семени та Романа Сущенка. Ми вважаємо, що говорити окремо про Донбас і окремо про Крим не є правильним. Через історії громадянських журналістів ми хочемо показати весь цей широкий контекст і Криму, і Донбасу», – розповіла Еміне Джапарова та додала, що МЗС має ще багато ідей.

Вона також сказала, що на платформі із захисту журналістів, яку запустили спільно з Радою Європою, з 2014 року зафіксовано 62 кейси порушень прав журналістів в окупованому Криму. Натомість пані Печончик уточнила, що за роки окупації правозахисники зафіксували понад 350 порушень прав журналістів і переслідувань в окупованому Криму: кримінальні та адміністративні переслідування; блокування українських онлайн-видань; захоплення українських теле- та радіочастот; понад 100 випадків перешкоджання зйомці; DDoS-атаки; щонайменше вісім випадків застосування тортур та катування; фізичні напади; свавільні затримання; щонайменше 20 обшуків та 18 допитів; 48 випадків захоплення або пошкодження техніки журналістів; чотири випадки заборони українським журналістам на в’їзд до Криму; щонайменше 30 випадків погроз; 18 випадків цензури.

«Останнім часом спостерігається тренд: у випадку відсутності або великої обмеженості роботи професійних журналістів у Криму – цю нішу зайняли громадянські журналісти в Криму. Вони не є професійними журналістами, однак беруть в руки телефони, камери і намагаються розповідати світові та передавати в ЗМІ, що відбуваються в Криму», – сказала голова Центру прав людини Zmina та підтримала ініціативу МЗС.

Колишній політв’язень, журналіст «Радіо Свобода» Микола Семена додав, що перед початком окупації в Криму було зареєстровано 1500 ЗМІ, зараз лишилося – 150. За його словами, з початку 2014 року на півострів припинили доставляти українські видання та виключили українське телебачення, а українських журналістів у Криму перестали пускати на заходи.

«Громадянські журналісти постраждали, можливо, навіть більше, ніж професійні журналісти. Я думаю, що повністю припинити потік інформації з Криму в українські ЗМІ однаково не вдасться. Тому що на місце тих громадянських журналістів, яких уже затримали, заарештували та засудили, – приходять нові громадянські журналісти, які не зважають на загрозу репресій», – каже пан Семена.

Крім того, перша заступниця міністра закликала журналістів більше говорити про політв’язнів, «адже це може врятувати їх від репресій». Її думку підтримав колишній бранець Кремля, журналіст «Укрінформу» Роман Сущенко: «Медійність персони, яка перебуває за ґратами в російських буцегарнях, дозволяє: по-перше, захисти її права; по-друге звільнити її згодом».

Як писав ДМ, 5 червня 2020 року прокуратура Криму повідомила, що спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини готує повідомлення до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, у якому будуть відображені факти переслідування журналістів на території тимчасово окупованого півострова. У кримінальних провадженнях прокуратури зафіксовані факти переслідування журналістів та їхніх родин, проведення незаконних обшуків, затримань, звинувачень в екстремістській діяльності, притягнення до кримінальної відповідальності, блокування альтернативних джерел інформації з боку окупаційної російської влади.

22 червня 2020 року Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що 10 громадянських журналістів, учасників ініціативи «Кримська солідарність» заарештували та утримують у РФ або окупованому Криму. А саме: Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекірова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхаліева, Ернеса Аметова, Нарімана Мемедемінова.

23 чеврня «Кримська правозахисна група» звернулася до представників країн-учасниць ОБСЄ з проханням посилити тиск на Росію, щоб Москва припинила блокувати українські незалежні ЗМІ та інші обмеження свободи слова в окупованому Криму. За даними «Кримської правозахисної групи», окупанти посилили блокування українських радіостанцій в Криму. А в 16 населених пунктах з 19 на деяких частотах зафіксовано одночасне мовлення двох станцій – української та російської. Крім того, вісім провайдерів у семи населених пунктах повністю блокують 30 українських інформаційних сайтів та дві соціальні мережі.

1 липня Уповноважена Верховної Ради України прав людини Людмила Денісова закликала голову Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшара Халіта Чевіка фіксувати обмеження доступу до незалежних ЗМІ в окупованому Криму.

7 липня 2020 представники Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації провели обшуки в в Червоногвардійському, Сімферопольському та Бахчисарайському районах тимчасово окупованого Криму, а також Алушті, унаслідок чого затримали семеро осіб. За даними правозахисників, після останніх затримань список українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Російській Федерації та окупованому нею Криму, зріс із 94 осіб до щонайменше 101 особи. 77 політв’язнів зі ста — кримські татари.

Фото: Роман Сущенко / Facebook