До 2026 року Україна має відмовитися від використання захищених у європейських країнах географічних зазначень для продуктів вітчизняного виробництва. Це передбачено Угодою про асоціацію з ЄС. А чотири роки тому Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон, офіційно він називається «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового захисту географічних зазначень». На початку 2020 року він набув чинності. І це стало важливим і для туризму, і для виробництва.

Про що йдеться

Для початку — декілька слів для розуміння того, що таке географічне зазначення. Згідно з текстом Закону, це найменування, яке ідентифікує виробництво товару, особливу якість чи характеристики, зумовлені місцем походження. При цьому хоча б на одному з етапів такий товар має вироблятися на визначеній території. Право на реєстрацію такого зазначення має об’єднання, яке виробляє товар, видобуває сировину для нього, переробляє тощо. Простими словами, географічне зазначення — це певний колективний бренд, що використовують для позначення продукції, яку можна ідентифікувати за місцем походження і яка відповідає певним критеріям якості, традиційності тощо.

Географічне зазначення, на відміну від торговельної марки, реєструють на невизначений термін і в його поновленні вже немає потреби (лише в разі внесення певних змін). Важливими моментами при реєстрації є опис і докази його унікальності та географічного походження, що потребує захисту.

Серед перших українських продуктів із географічним зазначенням — «Шабаг», «Аша-Абаг», «Ялпуг», «Закарпатське вино» і «Придунайська Бесарабія» (для вин), «Гуцульська овеча бриндзя», «Гуцульська коров’яча бриндза» (для сирів), «Херсонський кавун», «Мелітопольська черешня», «Мед Закарпаття». Зараз серед офіційно зареєстрованих відповідно до вимог ЄС географічних зазначень є «Гуцульська овеча бриндзя», «Гуцульська коров’яча бриндза», «Мелітопольська черешня». Наприкінці 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення, було подано на реєстрацію  марки «Ялпуг», «Закарпатське вино», «Придунайська Бесарабія», «Херсонський кавун», «Мед Закарпаття», «Вино долини Фрумушика», «Баранина Фрумушика-Нова».

Світовий досвід

З нинішнього року з полиць магазинів зникли сири «фета», «пармезан» і «рокфор» українського виробництва. А з 2026 року Україна не зможе використовувати такі назви алкогольних напоїв як «коньяк» і «шампанське», адже їх захищає європейське законодавство географічних зазначень.

Система захисту регіональних продуктів з’явилася у Франції ще у 1925 році. Першим зареєстрованим географічним зазначенням став сир «Рокфор», назва якого походить від села Рокфор-сюр-Сульзон. Далі система географічних зазначень почала розвиватися й удосконалюватися в інших європейських країнах. До речі, нині лише у Європі зареєстровано понад 3,8 тис. ГЗ. Лідерами за кількістю географічних зазначень є Італія (905), Франція (790) та Іспанія (401).

Так, в Італії є сири «Пармезан» із провінції Парма, «Горгондзола», яка походить із комуни з такою ж назвою, що розташована в Ломбардії. Шампанське походить із французької провінції Шампань, а назва «коньяк» ототожнюється з назвою округи міста Коньяк у регіоні Нова Аквітанія у Франції. Португалія випускає портвейн. Мексика — текілу. Шотландія — Scotch Whisky (шотландський віскі). Спірне питання досі є з сиром «Фета», який, хоч і не пов’язаний із назвою регіону, але історично отримав її в Греції.

Також це приносить гроші до бюджетів. Для прикладу: за даними асоціації виробників шампанського Comite Champagne, яка представляє понад 16 тис. незалежних виробників і більше як 320 будинків шампанського, виторг із продажу цього напою у 2022 році зріс до €6 млрд, перевищивши допандемійний рівень. Експорт Франції, який склав 187,5 млн пляшок, збільшився за рік на 4,3%. Займаючи більшу частку ринку шампанського, частка експорту цієї країни зросла з 45% десять років тому до понад 57% сьогодні.

Чому для України вигідні географічні зазначення

Виробнику виготовлення продуктів із зареєстрованим географічним зазначенням дає захист продукції від недобросовісної конкуренції, конкурентні переваги у вигляді підтвердження високої якості й унікальності продукту, можливість збільшувати обсяги збуту в рамках України та за її межами. Для споживача продукти з географічним зазначенням — це гарантія оригінального походження продукту з тієї місцевості, де він вироблений. Для регіону географічні зазначення сприяють збереженню місцевих традицій, розвитку туризму та локального бізнесу, а також додатковим надходженням податків.

Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій

Титульне ілюстративне фото pixabay.com