У рамках VІ щорічного міжнародного форуму «Креативна Україна: Сила стійкості» – 2022 відбулась панельна дискусія на тему «Креативні індустрії. План Відновлення країни».

Першим до слова запросили Данила Гетманцева, голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, секретаря Національної ради з відновлення країни, який розповів про роль креативних індустрій в умовах війни та якою вона може бути в майбутньому – в контексті плану відновлення країни.

«Щодо сучасного стану креативних індустрій – проблема полягає в пандемії, вона була породжена пандемією і перші скорочення обсягів індустрії ми також спостерігали під час пандемії. За різними підрахунками на сьогодні ми маємо від 4 до 7% обсягу ВВП, який продукується креативними індустріями і, на жаль, цей відсоток зменшується у зв’язку з війною. Креативні індустрії протягом останніх кількох років значно постраждали внаслідок пандемії та війни, тому у плані відновлення України креативним індустріям відведено окремий блок, який розроблявся спільно з Міністерством культури та інформаційної політики», – зазначив Данило Гетманцев.

Також він розповів, що особливістю українських креативних індустрій є те, що переважний обсяг доданої вартості, який виробляється креативними індустріями – це ІТ.

«Серед цілей, які ми перед собою ставимо у плані відновлення України: збільшення обсягу доданої вартості, який виробляється креативними індустріями, вдвічі, підвищення якості фахівців, повернення фахівців з-за кордону і тих, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення», – додав секретар Національної ради з відновлення країни. 

Про вплив державних інструментів підтримки культурного сектору  на споживання культурних послуг та галузі в цілому висловилась Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Споживання базових культурних послуг для багатьох людей у післявоєнний період може бути недоступним через падіння рівня життя і доходів. Тому, наприклад, формат сертифіката на послугу підтримує і виробника, який сплачує податки, і може задовольнити потреби українців, які живуть в цій країні», – вважає народна депутатка.

Також вона зауважила, що на час відновлення необхідно поновити роботу над законопроєктом центрів культурних послуг та культурної субвенції на їхню реалізацію.

«Зараз відбувається побудова бренду, побудова нації, тому деякі представники креативних індустрій, за якими ми спостерігаємо, у майбутньому стануть одними з "батьків нації". Проте чого не вистачає? Об'єднання. Бренд України підіймається, але представники креативних індустрій, наприклад зі сфери моди, продовжують діяти без фреймворку. Наші креативні індустрії потребують інвестицій в людський капітал – знання і творчість», – зазначив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, радник керівника Офісу Президента України.

Також до дискусії долучився Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

«Найголовніше у вирішенні проблеми розвитку креативної індустрії – політичний вибір на її користь. Сьогодні ми вже маємо всі необхідні і опрацьовані інструменти: сертифікати, проєкт центру культурних послуг, який об'єднує різні культурні заклади та оптимізує сферу з одного боку та надає різні види послуг з іншого, а також культурну субвенцію. Креативні індустрії – це люди. Саме тому необхідно зробити політичний вибір на їх користь», – резюмував Міністр.

Під час панелі, присвяченій ключовим викликам у креативній індустрії під час війни і перспективам їхнього подолання після перемоги, говорили про зміни, що очікують на спільноту, або вже сталися у ній

За словами Дениса Кудіна, першого заступника Міністра економіки України, «перший виклик для креативних індустрій під час війни – втрата звичного середовища, в якому бізнеси працювали. Тут мова і про електроенергію, і про інтернет, і, безумовно, про безпеку. Другий – значний відтік людського капіталу. Третій – значне звуження внутрішнього ринку. Четвертий – складні стосунки із зовнішнім світом».  

Цю думку продовжила директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» Олеся Островська-Люта, яка вважає, що через нинішній занепад культурних інституцій та їхніх команд ми можемо опинитися у ситуації, яка була в країні у 90-х роках.  

«Ми можемо наразитися на ситуацію, яка трапилася з нами у 90-ті, я вам нагадаю, що тоді ми майже втратили весь корпус творів, створених у той період. Тобто, уявіть собі, що у нас немає певного сегмента спадщини у наших музеїв. Саме тому, що в той момент твори, створені в той час, не фіксувалися, не колекціонувалися тощо. Загалом, нині ми маємо подібну ситуацію», – сказала вона. 

Відтак все це ще раз і вкотре доводить нам головне:  сьогодні ми воюємо не тільки за території і не тільки за людей, ми воюємо передусім за нашу ідентичність, наші цінності, нашу присутність у європейському і світовому просторі. 

«Ми боремося не лише за території, ми боремося за наш спосіб життя. Ми розуміємо, що Росія несе нам рабство та відсутність гідності. Росія знову нас хоче затягнути у багнюку "руського міра"», – зауважив Вахтанг Кебуладзе, український філософ, публіцист та перекладач.

Утім, навіть в такій ситуації можна і варто говорити про перспективи нашої держави. 

«Просто зараз ми бачимо чітку зміну парадигми: українці з поміркованої нації, якою були до війни, стають нацією героїв. Звісно, що коли змінюється така тотальна установча парадигма, війна починає впливати і на зміст творчості – починають народжуватися нові смисли.  Тож така ситуація дає і певні можливості. Наприклад, сьогодні у світі нас остаточно перестали плутати з агресивним сусідом. І це прекрасна точка для експансії української культури та донесення української ідентичності», – підкреслив Андрій Різоль, кіно- та музичний експерт.

Одну з панелей присвятили книговиданню. Український інститут книги прозвітував про здобутки і цілі державної книжкової політики, а також виклики державної книжкової політики під час війни.

«Міжнародні книжкові ярмарки надають нам стенди, аби попри виклики часу ми могли гідно презентувати українську книгу, ми активно співпрацюємо з іншими культурними інституціями в Україні та світі, аби Україну та наші звернення добре чули», — сказала Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги (УІК).

Вона наголосила й на благодійних книжкових проєктах. Наприклад, з вересня 2022 року УІК разом з Першою леді Оленю Зеленською, Міністерством культури та Міністерством закордонних справ шукають можливості забезпечити бібліотеки Європи 2 мільйонами книжок українською мовою.

«"Книжки без кордонів" об’єднають, хоч і не фізично, приблизно 200 тисяч дітей з їхньою Батьківщиною. Поки вони не можуть повернутися додому, необхідно підтримувати зв’язок з рідною країною», — зазначила Олександра Коваль.

У рамках цієї секторальної дискусії також відбулись вебінари «Продати за кордон: що і як», його модераторкою виступила Олена Одинока, виконуюча обов'язки заступника директора з міжнародної співпраці УІК. Також відбувся вебінар «Нові назви з України: рекомендації та практична інформація для видавців та літературних агенцій», який модерувала Олександра Коваль.