«Одна з наших студенток малює ногою». Як навчати людей з інвалідністю
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Одна з наших студенток малює ногою». Як навчати людей з інвалідністю
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання інклюзивності постало особливо гостро, адже зростання кількості людей з інвалідністю — ще один наслідок війни.
Освіта й робота — невіддільні фактори соціалізації. Тому ще більшого значення набули ініціативи профільних організацій і держави щодо доступної освіти для людей з інвалідністю. Про них розповіли представники громадських організацій «Центр “Розвиток КСВ”», «Ліга сильних» і EnableMe Ukraine.
Освітніх ініціатив і заходів саме для людей з інвалідністю в різнопрофільних організацій зараз практично немає, розповіла Наталія Литвинова, менеджерка з комунікацій EnableMe Ukraine.
«Враховуючи необхідність розбудови безбар’єрного простору, організації мали би подбати про розширення своїх заходів і програм на людей з інвалідністю. Насамперед це стосується правозахисних організацій і культурних ініціатив, бо саме створення сприятливих умов для розвитку творчих здібностей людей з інвалідністю — це один із найважливіших кроків на шляху їхньої соціальної реабілітації та адаптації в суспільстві», — пояснила вона.
Наталія додала, що навчань для людей з інвалідністю як для цільової аудиторії зараз досить мало в Україні. Проте приклади запуску спеціальних навчальних програм для них усе ж є. Як створюють курси для людей з інвалідністю в Україні — читайте далі.
«Career Hub Pro: фриланс для молоді з інвалідністю» — історія та особливості
Одним із прикладів для впровадження спеціальних навчальних курсів у загальні програми є проєкт Центру «Розвиток КСВ» — «Career Hub Pro: фриланс для молоді з інвалідністю».
Онлайн-курси для молоді з інвалідністю запустили в рамках програми «Мріємо та діємо» за підтримки USAID. Український проєкт був одним із 77 переможців міжнародного конкурсу інклюзивних проєктів Zero Project Call24. Проєкт визнали найкращим із-поміж 523 поданих заявок.
Представники Центру «Розвиток КСВ» отримують міжнародну нагороду 22 лютого 2024 року на міжнародній конференції ZeroProjectCall24 у Віденському міжнародному центрі. Фото: ГО Центру «Розвиток КСВ»
Керівниця Центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна розповіла, що спершу зародилась ідея запустити навчальний проєкт для молоді загалом. Така думка з’явилася після того, як в організації побачили результати дослідження «Future of Work 2030: як підготуватися до змін в Україні». Дані показали, що майбутнє ринку праці за гібридними, гнучкими графіками — переважно дистанційною роботою. Саме такий формат і передбачає робота «на фрилансі»: виконавець отримує замовлення, працює над проєктом у зручний час і у межах встановленого дедлайну здає проєкт.
Згодом команда зрозуміла, що такий формат роботи також підійде людям з інвалідністю, розповіла Марина. Особливо важливо це усвідомлювати, враховуючи, що в Україні лише близько 17% осіб з інвалідності працевлаштовані, додала вона.
«Ми виявили, що копірайтинг, графічний дизайн і відеомонтаж дуже затребувані на ринку праці. На основі цього дослідження ми також урахували наші навчальні можливості: що саме ми можемо ефективно викладати онлайн. Крім того, ми аналізували, які послуги найбільш затребувані на платформах для фрилансерів, і виявили, що це, зокрема, дизайн, робота з текстами й арт. Усе це дозволило нам створити курси, які не тільки навчають актуальних професій, але й готують студентів до ефективного представлення своїх навичок на ринку», — розповіла Марина Саприкіна.
Зараз програма містить три курси: копірайтинг, графічний дизайн і відеомонтаж. Студентів навчають онлайн від азів професії до роботи з сучасними інструментами, завдяки чому випускники виходять на ринок праці конкурентоздатними, розповіла Марина Саприкіна.
Фрагмент уроку з відеомонтажу. Фото: скриншот оналайн-уроку, ГО «Центр “Розвиток КСВ”»
Окремий модуль у кожному з курсів присвячений тому, як працювати на фрилансі. Блок уроків містить навчання базових і технічних аспектів фрилансу, а також роз’яснює, як взаємодіяти з замовниками.
«Наша мета — не просто навчити студентів виконувати роботу, але й показати, як важливо якісно представляти свої послуги та створювати власний бренд. Ми також залучаємо наших студентів до реальних проєктів, де вони можуть отримати практичний досвід і навіть заробити гроші. Крім того, у нас є співпраця з кар’єрними консультантами від Асоціації кар’єрних консультантів. Вони допомагають студентам у розбудові репутації та навичках самопрезентації», — розповіла Марина Саприкіна.
В організації повідомили, що запуск курсу для людей з інвалідністю вимагає особливого підходу та гнучкості. Тренери, крім групових занять, можуть приділяти увагу персонально кожному, адаптуючи матеріали та методику навчання, розповіла Марина Саприкіна.
«Яскравий приклад — одна з наших студенток, яка малює ногою. Ми підлаштували курс із графічного дизайну саме під її потреби. Студентка стала слухачкою курсу — прослухала теорію, а практикувалася спершу в простіших програмах. Такий підхід не лише допомагає студентам ефективніше навчатися, а й мотивує наших тренерів, які бачать реальний результат та значення своєї роботи», — згадала вона.
В організації зосередилися на створенні інклюзивного навчального середовища. Усі тренери проходять спеціальне навчання, щоб ефективно працювати з людьми з інвалідністю, пояснила Марина Саприкіна. Внутрішня політика та підходи забезпечують рівний доступ до освіти для всіх, додала вона.
Основні способи адаптації матеріалів, за досвідом Центру «Розвиток КСВ»:
- використання жестової мови; це забезпечує можливість титрування відеоматеріалів;
- навчальні матеріали адаптовані до потреб людей із порушеннями зору;
- зворотний зв’язок від учасників, щоб зрозуміти, що їм подобається і що потребує вдосконалення.
Усі уроки супроводжуються перекладом жестовою мовою. Фото: скрин онлайн-уроку
Тренерка з графічного дизайну Ксенія працює графічною дизайнеркою понад 4 роки, зокрема в команді Garne Agency. Вона долучається до програми вже другий потік поспіль. Ксенія поділилася спостереженням: студенти з інвалідністю часто бувають більш мотивовані та зацікавлені в навчанні, ніж на інших курсах, на платних зокрема.
«Працюючи з цими учнями, я зрозуміла важливість детального й індивідуального підходу до навчання. Іноді студентам потрібно більше уваги та конкретні відповіді на здавалося б, прості питання. Цей досвід викладачки змусив мене прагнути до власного професійного розвитку, щоб поділитися глибшими знаннями та досвідом зі студентами», — розповіла Ксенія.
Ксенія, тренерка проєкту «Career Hub Pro: фриланс для молоді з інвалідністю»
Ксенія радить іншим викладачам постійно шукати шляхи для покращення програми навчання.
«На основі зворотного зв’язку від студентів першого потоку я внесла деякі зміни у програму та методику викладання. Це включає адаптацію домашніх завдань і порядку уроків, а також додавання матеріалів для студентів, які просуваються швидше. Цей досвід показав, що індивідуальний підхід має велике значення для ефективності навчання», — сказала вона.
Переглянути цей допис в Instagram
У Центрі «Розвиток КСВ» говорять: запускати навчальні програми, які будуть адаптовані під потреби людей з інвалідністю, необхідно. Організація отримала більше тисячі заявок за час роботи програми. До програми доєдналися 255 учасників, а 55 із них уже отримали пропозиції про роботу або співпрацю.
«Одна з наших випускниць влаштувалася на роботу копірайтеркою у впливовій організації, що підтверджує ефективність нашої програми. Одна з учасниць, яка пережила окупацію, знайшла в нашому курсі не лише нову професію, а й джерело надії та мотивації для повернення до активного життя», — розповіла Марина Саприкіна.
Поради організаціям і людям з інвалідністю
Виконавча директорка «Ліги сильних» Дар’я Сидоренко розповіла, що всім, хто планує запускати інклюзивні навчальні програми, варто пам’ятати про такі базові речі:
- Достатній контраст — текст і важливі графічні елементи повинні контрастувати з фоном для забезпечення належної видимості.
- Мультимедійність — слід додавати субтитри або текстові транскрипти для аудіо та відео, щоб користувачі з порушеннями слуху могли отримувати інформацію.
- Переклад жестовою мовою — відео з перекладачами жестової мови мають бути високої якості з чіткими жестами та гарним освітленням.
- Альтернативний текст — слід додавати текст для зображень, об’єктів та анімацій, щоб користувачі з порушеннями зору могли зрозуміти їх зміст.
- Відмова від користування миготливими елементами — фото, відео й анімації не мають містити спалахів або миготливого контенту, адже це може негативно впливати на людей з епілепсією.
- Розмір елементів — текст і зображення мають бути достатньо великі та чіткі, щоб їх можна було легко прочитати та розгледіти.
Крім того, існують Настанови з доступності вебвмісту (WCAG), які визначають, як зробити вебвміст доступнішим для людей з інвалідністю.
Дар’я Сидоренко розповіла, що дедалі більше організацій розширюють свої програми для людей з інвалідністю, проте Україні ще потрібно багато працювати над інклюзивністю. Тому людям з інвалідністю, які хочуть отримати нові знання та навички, варто активно шукати можливості, сказала вона.
«Банально, але слід стукати в усі можливі двері. Треба дослідити всі доступні можливості у вашому місті та регіоні. Можна звернутися до професійно-технічних училищ, центрів перекваліфікації, навчальних курсів і приватних шкіл», — сказала Дар’я Сидоренко.
Наступний варіант — звернутися до місцевих громадських організацій, що опікуються питаннями працевлаштування та підтримки людей з інвалідністю. Вони можуть порадити відповідні курси, програми чи стажування, пояснила Дар’я.
«Не соромтеся звертатися напряму до потенційних роботодавців, цікавитися можливостями стажування чи навчання за їхніми програмами», — додала керівниця «Ліги сильних».
Інклюзивна освіта: що пропонує держава
Опитані представниці громадських організацій розповіли, що останніми роками держава активніше долучається до програм із навчання людей з інвалідністю та запускає свої. Наталія Литвинова, зокрема, відзначила урядовий проєкт «Освіта для всіх: українська освіта без бар’єрів». Завдяки ініціативі дорослі люди з інвалідністю можуть перенавчатися чи отримувати додаткову спеціальність.
Також держава запровадила програму ваучерів на безплатне навчання для переселенців, людей з інвалідністю та ветеранів війни.
«Ваучер дає право на безплатну освіту за визначеним переліком спеціальностей у навчальних закладах України. Навчання оплачує фонд по безробіттю. Враховуючи, що з 1 січня 2024 року підвищився прожитковий мінімум, вартість навчання, яка компенсується фондом, становить 30 тис. гривень. Також є державний проєкт безплатних автошкіл для людей з інвалідністю», — пояснила менеджерка з комунікацій EnableMe Ukraine.
Освітнім програмам — як державним, так започаткованим із партнерськими організаціями — потрібна більша популяризація у великих і менших громадах, додала Наталія Литвинова.
Наші співрозмовниці розповіли, що Україна поступово рухається до безбар’єрної освіти. Вони сказали, що важливо орієнтуватися на потреби людей з інвалідністю, адаптувати для них різні програми, а також звертатися до них за послугами після проходження курсів.
Дар’я Сидоренко згадала слова першої леді Олени Зеленської на одному з форумів «Ліги сильних»:
«Наше спільне завдання — не робити з безбар’єрності оази. Безбар’єрною має стати вся країна».
Фото надала пресслужба Центру «Розвиток КСВ»
Титульне фото: Getty Images