Автори:

Анна Єгорова

25 січня під час презентації першої частини «Білої книги щодо підготовки та проведення повоєнних виборів» голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська висловила сподівання, що Україна залишається демократичною країною навіть в умовах правового режиму воєнного стану, і попри обмеження низки прав, в Україні є легітимні представники влади, пише сайт «Опори».

Експертка також сказала, що для пошуку рішень потрібно набирати доказову бази, бо кожна ініціатива має супроводжуватись даними. «Ми ж не можемо просто припустити, що нам здається, що так краще або гірше. Ми маємо апелювати до даних, до соціологічних опитувань, до фокус-груп, до статистики, до даних міграції, прогнозування сценаріїв розвитку подій за різних умов безпеки і небезпеки всередині країни, а можливо, навіть для країн Європейського Союзу. Тому що останні різні заяви і дискурси, які відбуваються там щодо потенціалу початку великої війни і наступу на країни НАТО, теж не можуть залишитись поза потенційними сценаріями. І в цих країнах будуть виклики», — пояснила Ольга Айвазовська.

Презентація «Білої книги щодо підготовки та проведення повоєнних виборів»

Лідерка «Опори» проанонсувала дослідження, над яким працює команда організації. «Ми вирішили дослідити, як же країни відкритої та розвиненої демократії впоралися б із викликами, які є сьогодні в Україні. Як у них регулюються вибори в період правового режиму воєнного стану, як би вони реагували на збройну агресію, що у них в законодавстві про це говориться. І, що цікаво, Україна виявилася більш готовою до такої агресії, ніж країни розвиненого світу. Тому що вони не були під цими випробуваннями і живуть на основі цивільних правил», — розповіла Айвазовська.

За її словами, кейс України слід розглядати як приклад і брати до уваги те, що й інші країни можуть опинитись під агресією, і їхні Конституції не дають чіткої відповіді, що робити з виборами в цей період.

Серед рекомендацій Ольга Айвазовська назвала належне реагування українського парламенту на проведення росіянами так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, запланованих на 17 березня.

• Читайте також: Підготовка до «виборів» Путіна на ТОТ: росіяни за допомогою ШІ перевіряють гаджети населення, щоб виявити, яку саме інформацію хочуть знати люди

Айвазовська також запропонувала Центральній виборчій комісії думати про креативні рішення, не перекладаючи відповідальність на Міністерство закордонних справ щодо організації виборів на закордонному виборчому окрузі. Наприклад, про створення представництв ЦВК, принаймні в країнах, де українців найбільше.

«Міграція — це не просто статистика. Те, що ми станом на зараз бачимо, що є причинно-наслідкові зв’язки та кореляція, це дає нам перспективи формувати певні прогнози, розуміти, де перебувають наші громадяни, з якими мотивами вони будуть залишатись, братимуть чи не братимуть участь у політичному житті. Але ключове — щоб держава належним чином комунікувала з громадянами за кордоном. Щоб не було двозначних трактувань: "біженці" чи "громадяни". Щоб це не спонукало до інших реакцій. І можливо, навіть в контексті виборів варто розглядати питання множинного громадянства, яке піднімалося президентом, тому що воно є невід’ємним. Тому що, можливо, в такий спосіб нам доведеться врятувати зв’язок громадян України з тими, хто виїхав і буде там проживати набагато триваліший період часу», — сказала вона.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. Законопроєкт має №10425 і назву «Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України».

Його внесення на розгляд парламенту президент анонсував 22 січня у своєму зверненні з нагоди Дня Соборності. Він зазначив, що цей проєкт закону має запровадити інститут множинного громадянства і «дасть змогу мати наше громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу. Звісно, окрім громадян країни-агресора».

На титульному фото — Ольга Айвазовська; світлини oporaua.org