У липні набудуть чинності ще жорсткіші заборони тютюнового диму: роль громадськості та медійників у прийнятті Закону №1978-IX

У липні набудуть чинності ще жорсткіші заборони тютюнового диму: роль громадськості та медійників у прийнятті Закону №1978-IX

18:05,
4 Травня 2023
2783

У липні набудуть чинності ще жорсткіші заборони тютюнового диму: роль громадськості та медійників у прийнятті Закону №1978-IX

18:05,
4 Травня 2023
2783
У липні набудуть чинності ще жорсткіші заборони тютюнового диму: роль громадськості та медійників у прийнятті Закону №1978-IX
У липні набудуть чинності ще жорсткіші заборони тютюнового диму: роль громадськості та медійників у прийнятті Закону №1978-IX
Уже з липня будь-яка реклама сигарет, кальянів, електронних сигарет і вейпів усіх видів буде табу.

Уже незабаром в Україні почнуть діяти ще серйозніші обмеження щодо куріння в громадських місцях. 11 липня 2023 року набуде чинності Закон №1978-IX, який ще більше посилить заходи охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну.

Наразі в Україні діє повна заборона на куріння кальянів, тютюнових виробів, електронних пристроїв для куріння в кафе, ресторанах та барах. Вона набула чинності ще у 2012 році.

«Уявіть себе у 2011 році, коли більшість закладів харчування, ресторанів були місцями, куди не просто з дитиною — [взагалі] не можна було зайти через дим, який там стояв. Звичайно, що революційним був закон, ухвалений у 2012 році, який став результатом дуже правильного громадського лобізму», — сказав народний депутат Володимир В’ятрович під час круглого столу на тему «Як виграють заклади ресторанного господарства від заборони куріння кальянів у приміщеннях», який відбувся сьогодні у пресцентрі Укрінформу.

Таке обмеження, за даними КМІС, схвалюють понад 86% громадян. Однак приблизно кожен п’ятий заклад цю заборону досі порушує. Новий закон, який скоро набуде чинності, покликаний посилити контроль у цій галузі. Зокрема, він чітко класифікує всі електронні пристрої і трав’яні вироби для куріння та прирівнює їх до цигарок і кальянів, адже всі вони дуже шкідливі для здоров’я людини. Також цей закон посилює відповідальність за порушення і суттєво розширює повноваження Держпродспоживслужби для боротьби з порушниками.

Зараз Держпродспоживслужба може стягнути штраф із закладу-порушника винятково в судовому порядку. При цьому вона впродовж пів року після ухвалення рішення не має права його чіпати, якщо він не сплатив, і лише після закінчення цього терміну служба має ще три місяці на подання нової позовної заяви.

«В аспекті контролю дуже важлива дата 11 липня цього року. Що саме відбудеться? Звертаюся до всіх, хто досі на замовлення подає кальяни в закладах, — сказав Олег Кобельков, керівник відділу контролю за дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби. — З 11 липня ми будемо стягувати штрафи через Державну виконавчу службу. Ні в які суди не будемо подавати. Процедура зовсім інша: виписується штраф, є 15 днів на його добровільну сплату, а як ні — подаємо на Державну виконавчу службу, яка має цей штраф стягнути».

Теоретично порушник може звернутися до суду, щоб скасувати штраф. Але якщо врахувати, що це для нього зайві клопоти, плюс судові витрати, то, скоріш за все, він сплатить штраф, який, до речі, теж зростає. Якщо зараз він становить від 1 тис. грн до 10 тис. грн, то в новому законі суми більші і прописані чітко, без можливості маневру: за перше порушення — 3 тис. грн, а за кожне наступне протягом року — 15 тис. грн. А за саму лише відсутність таблички про те, що в закладі не курять, передбачено ще 1 тис. грн штрафу.

Також новий закон забороняє будь-яку рекламу куріння — від вивісок і білбордів до реклами в медіа.

А ще тепер набагато простіше повідомити про порушника до Держпродспоживслужби. Для цього достатньо перейти за посиланням та заповнити форму на сайті — це вже буде підставою для проведення перевірки.

Такий закон вдалося прийняти саме завдяки наполегливій роботі громадськості. Зокрема, вже багато років цим питанням займається ГО «Життя».

«Ми живемо в країні, яка веде боротьбу проти ворога, що значно сильніший за нас, і це тяжко дається. Велика частина нашого населення вимушено виїхала, тікаючи від війни. І тепер питання відновлення людського капіталу, як на мене, рівноцінне виживанню країни. Тому важливо захистити здоров’я від таких факторів ризику, як куріння і вторинний тютюновий дим — він часто невидимий, але завдає руйнівної шкоди здоров’ю», — сказав виконавчий директор ГО «Життя» Дмитро Купира.

Важливо також, що цим законом до цигарок прирівнюються всі такі популярні зараз, особливо серед молоді і навіть дітей, електронні та трав’яні пристрої для куріння. Вони краще пахнуть, але шкоду несуть не меншу за цигарки, особливо для юного організму. 80% курців-підлітків почали курити саме через такі запашні пристрої.

Саме тому до рекламної кампанії у підтримку цього закону долучилася відома медійниця, телеведуча та громадська активістка Марічка Падалко, яка є матір’ю трьох дітей. Від самого початку материнства, згадує Марічка, їй довелося боротися за чисте повітря без тютюнового диму.

«Коли згадуєш материнство, то завжди спадають на думку якісь світлі й приємні моменти, і це навіть хочеться повторити. І єдине, про що я згадую таким, що мені не хочеться повторювати та про що у мене залишилися погані спогади, це прогулянки з дітьми. Тому що кожного разу, коли я виходила на вулицю, я налаштовувалася на боротьбу. І ми говорили про той закон 2012 року щодо куріння у ресторанах, але у ньому йшлося про посилення відповідальності за куріння у різних громадських місцях, зокрема дитячих майданчиках. І я згадую ті роки як постійну боротьбу і дискусії за чисте повітря на майданчиках», — зазначає Марічка Падалко.

Володимир В’ятрович згадує: усі ці роки прийняттю такого закону заважало потужне тютюнове лобі у Верховній Раді. Але громадськість таки дотисла, і зараз Україна у цьому плані випереджає навіть багато європейських країн.

«Для мене ця історія боротьби з курінням — це одна з успішних історій, яка показує, що можемо, коли хочемо. Це показує, що можна об’єднати все суспільство навколо такої важливої теми, коли громадська ініціатива. громадський активізм може бути трансформований в державну політику», — сказав він.

Нагадаємо, раніше керівник ГО «Життя» Дмитро Купира розповів, як і чому молодь опинилася під прицілом тютюнових компаній, чому держава затягує зміни в законі, а також через які меседжі в медіа українці легковажно ставляться до куріння. Активіст також окреслив перспективи зміни державної політики у сфері громадського здоров'я в рамках відповідної стратегії МОЗ.

«Детектор медіа» у співпраці з Центром демократії та верховенства права дослідив, як в українських медіа висвітлюється тютюнова тематика. «ДМ» також розповідав про тютюнових лобістів у Раді та спроби дискредитувати громадську організацію «Життя».

Ілюстративне фото: Donald West/Flickr

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду