Щоб розвиватися, кожній країні потрібні дієві реформи. Україні — особливо, поки ми стоїмо в передпокої Європейського Співтовариства. Основа реформ — законодавство, тому одну з ключових ролей у впровадженні змін відіграє Верховна Рада.

Щосесії парламентарі ухвалюють сотні законів. Розібратися, які з них стали ключовими для прогресивних реформ під час 4-ї сесії Верховної Ради 9-го скликання, допомогли менеджери з адвокації Коаліції «Реанімаційний пакет реформ» — Юрій Микитюк і Денис Давиденко.

Разом з експертами ми визначили, які з ухвалених ініціатив можна вважати історичними, а які «зависли» в недовиконаному порядку денному та лишилися завданням на майбутні сесії.

Здобутки сесії: топсімка ухвалених проєктів законів

Четверта сесія тривала з кінця серпня 2020 року до кінця січня 2021-го. За п’ять місяців парламентарі ухвалили 110 законів, кажуть у Комітеті виборців України. Незначний результат зумовлений насамперед пандемією та відповідним режимом роботи парламенту. Звісно, основне завдання заключної сесії року — ухвалити бюджет. Однак і на реформи звернули увагу. Зокрема у сфері децентралізації влади, публічної адміністрації та національної безпеки.

1. Законопроєкт №3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Ухвалений парламентом, підписаний президентом.

Закон врегульовує питання правонаступництва комунального й державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. «Якщо б народні депутати не ухвалили законопроєкт, на нас би очікував повний управлінський колапс на рівні громад і районів», — пояснив Юрій Микитюк.

Експерт додав, що цей, на перший погляд, «технічний» законопроєкт мав довгу та складну історію адвокації. Саме лідерство депутатів із профільного комітету ВРУ та Міністерства розвитку громад та територій забезпечило його ухвалення.

2. Законопроєкт №3475 «Про адміністративну процедуру». Ухвалений у першому читанні.

Робота над законопроєктом тривала більше 20 років, — зауважив Юрій Микитюк. У його розробці й адвокації брали участь експерти Центру політико-правових реформ та Коаліції РПР. Найближче до ухвалення він наблизився у 2009 році, але тоді не знайшов підтримки в залі Верховної Ради.

«Проблема нерозуміння важливості адміністративної процедури дісталася нам у спадок з СРСР. Мета законопроєкту — врегулювання відносин органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадянами та бізнесом на єдиних справедливих засадах», — пояснив експерт. Експертне середовище очікує, що Верховна Рада протягом лютого-березня ухвалить законопроєкт у цілому. Так Україна вийде із короткого списку країн Європи (Україна та Росія), у яких загальна адміністративна процедура досі не врегульована на законодавчому рівні.

3. Законопроєкт №3196-д про внесення змін у закон «Про Службу безпеки України». Ухвалений у першому читанні.

Реформування СБУ — потрібний і довгоочікуваний крок на шляху реформування України. Однак щодо конкретного законопроєкту спільної позиції в експертному середовищі немає.

З одного боку, реформа СБУ — одна з вимог для зближення України з НАТО. Законопроєкт передбачає перетворення СБУ з правоохоронного на контррозвідувальний орган. Тобто СБУ позбувається повноважень у сфері економіки та боротьби з корупцією. «Голосування за цей законопроєкт — не просто крок, а стрибок у напрямку зміцнення архітектури національної безпеки України, адже у сильній та ефективній СБУ зацікавлені, в першу чергу, громадяни України, а не лише експерти та радники з реформ», — наголосив Юрій Микитюк.

Натомість низка антикорупційних ГО переконана, що законопроєкт про СБУ містить ризики для прав та свобод людини. Він дозволить СБУ отримати доступ до будь-яких баз даних, приладів аудіо- та відеоспостереження за згодою власників або суду, однак у документі не прописані чіткий обсяг інформації та правила її обробки. Якщо законопроєкт ухвалять, то спецслужба зможе за рішенням суду прослуховувати телефонні розмови, перехоплювати електронні комунікації без жодних обмежень — документ не визначає процедури зняття інформації. Крім того, проєкт закону дозволяє анулювати ліцензію теле- чи радіомовника за поданням СБУ, при цьому не передбачає процедури доведення факту протиправної поведінки мовника в суді.

Тож, вочевидь, перед другим читанням законопроєкт зазнає значних правок.

4. Законопроєкт №3162 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». Ухвалений у цілому, чекає на підпис президента.

Ситуація схожа: закон потрібен, адже право громадян брати участь в управлінні державою через референдум, закріплений Конституцією. Однак, як і в кожному законі, він має вразливості, якими можна скористатися не в інтересах держави і громадян — про це говорили ЗМІ, цим маніпулювали політики. Експерти низки ГО, які брали участь у створенні законопроєкту, вже розвінчали низку міфів щодо наслідків ухвалення закону.

Експерти РПР вважають, що цей законопроєкт — успішний кейс діалогу влади та громадянського суспільства, оскільки від самого початку він адвокатувався та напрацювався безпосередньо за участі експертів ЦППР, РПР і «Опори» та пройшов низку відкритих публічних обговорень.

5. Законопроєкт №3087-д «Про Бюро економічної безпеки України». Ухвалений, чекає на підпис президента.

Він ліквідував податкову міліцію й передбачив створення Бюро економічної безпеки України — окремого центрального органу виконавчої влади, підзвітного уряду. Рішення дозволить знизити корупційний тиск на бізнес і створити прозорішу та ефективнішу систему розслідування економічних злочинів, — зазначив Денис Давиденко. Закон довго адвокатується громадянським суспільством, а також був зобов’язанням України перед МВФ.

6. Законопроєкт №1074-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Ухвалений парламентом, підписаний президентом.

Досягнення, але сумнівне. З одного боку, влада встигла поновити повноваження НАЗК і відповідальність за брехню в електронних деклараціях до кінця 2020 року, після того як Конституційний Суд скасував кількарічні надбання країни в напрямку боротьби з корупцією. Цього рішення наполегливо вимагали міжнародні партнери. І хоча закон усунув низку колізій, з другого боку, передбачена відповідальність мізерна і фактично її складно добитися за передбаченим механізмом. Експерти громадянського суспільства наголошують: потрібно змінювати закон; такі ініціативи вже з'явилися. Однак навіть якщо зміни ухвалять, їх у кращому випадку застосують уже до декларацій 2022 року.

7. Законопроєкт №4135 «Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки». Ухвалений у першому читанні.

Це довгоочікуваний проєкт, адвокатований громадянським суспільством. Важливо до другого читання зберегти розділ «Справедливий суд», оскільки його положення сприятимуть впровадженню судової реформи, — наголосив Денис Давиденко.

Недопрацювання парламентарів

Стояли на порядку денному, але не дочекалися своєї черги. Перший серед таких — проєкт закону №4254 «Про публічні консультації». Його напрацював уряд при активному діалозі з представниками громадського сектору. Він значно розширює механізми громадської участі в ухваленні рішень на рівні громад.

Законопроєкт №4358 щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну, спрямований на захист дітей та молоді, спочатку був підтриманий профільним комітетом ВР. Потім він переглянув рішення і рекомендував відправити його на повторне перше читання. «Це, по суті, вбиває законопроєкт і зроблено цілеспрямовано з метою його "поховати". Депутати ще не встигли прийняти рішення, хоча мали б це зробити ще на минулій сесії», — пояснив Денис Давиденко.

Судова реформа лишається не тільки болючим місцем держави, а й зобов'язанням України перед МВФ та однією з основних вимог громадянського суспільства та міжнародних партнерів. У Раді зареєстрований законопроєкт №3711, спочатку розроблений за участю і рекомендаціями і громадянського суспільства, і міжнародних партнерів. Однак після доопрацювання в Комітеті його текст не покращився. Експерти громадянського суспільства переконані, що він (разом із ухваленим у першому читанні законом №4229) є імітацією судової реформи.

Також експерти очікують повторного внесення у парламент проєкту закону змін до Конституції в частині децентралізації, який би «зацементував» успіх реформи.

Важливий і пакет змін до законодавства щодо реформи митниці та впровадження податку на виведений капітал — якісних змін у цих сферах із нетерпінням чекає бізнес.

Очікування від 5-ї сесії

В експертному середовищі до кінця липня від парламенту чекають ухвалення законопроєкту про медіа (в редакції, яку підтримала громадськість і доброчесні ЗМІ), повноцінної судової реформи, змін до Конституції в частині децентралізації, а також напрацьованого комплексного антитютюнового законопроєкту.

Баланс у законах

Як експерти визначають, який проєкт закону важливий? Пріоритети від громадянського суспільства щодо реформ зазначені в низці програмних документів: аналітичних брифах урамках Ukraine Reform Conference (щорічної міжнародної конференції, присвяченої обговоренню реформування України), Дорожній карті реформ тощо.

Важливість ухвалених ініціатив залежить від мети, — резюмував Юрій Микитюк: «Якщо ми говоримо про реформу, то це складна конструкція. Вона складається з багатьох елементів. Що важливіше для успіху Space X: запуск Falcon Heavy чи лідерство Ілона Маска? Всі фактори важливі. Технічні законопроєкти — паливо, без якого неможливо дістатися до успіху тієї чи іншої реформи. Найважливіше не забувати про кінцеву мету, якої не досягти без ухвалення стратегічних законів, які визначають напрямок розвитку країни на десятки років вперед».

Співпраця влади та громадськості

Під час 4-ї сесії Верховної Ради експерти відзначили сталий діалог між владою та громадянським суспільством. За цей час парламент ухвалив низку законопроєктів, які адвокатувала громадськість. А в листопаді 2020 року відбувся форум «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса» у рамках підготовки до Ukraine Reform Conference 2021. За два тижні заходу парламентарі, урядовці, експерти громадянського суспільства і міжнародні партнери обговорили необхідні кроки для впровадження ключових реформ в Україні і не раз наголошували на готовності та необхідності взаємодії. 

Фото з телеграм-каналу Верховної Ради, інфографіка ЦЕДЕМ, Центр громадянського представництва «Життя»

Матеріал опублікований у межах проєкту «Базова підтримка “Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ”», який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» в партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).