Звіт «Умови утримання кримських політв'язнів. Огляд справ» презентувала ГО «КримSOS» 18 січня в Українському кризовому медіа-центрі.

У звіті описані випадки 17 колишніх політв’язнів (серед них Олег Сенцов, Володимир Балух, Наріман Мемедемінов, Едем Бекіров), а також 18 бранців, які досі перебувають у місцях несвободи (у слідчих ізоляторах чи виправних колоніях РФ) через політично мотивоване кримінальне переслідування. Це, зокрема, Емір Усеїн-Куку, Сервер Мустафаєв, Олексій Чирній, Олег Приходько та інші.   

Мета дослідження — показати з іще однієї сторони негативний вплив окупації Кримського півострова Російською Федерацією і «ту систематичну й усвідомлену політику терору і переслідувань, які РФ застосовує, щоб утримувати контроль над територіями і уникати будь-якого спротиву зі сторони населення окупованого півострова та інших незгодних осіб», — зауважив координатор ГО «КримSOS» Денис Савченко.

За інформацією організації, за період окупації Криму Росією 139 осіб піддані кримінальному переслідуванню за політичними мотивами. 119 із них позбавлені волі на різні строки. У дослідженні представлені докази систематичного порушення прав людини і навіть самого законодавства РФ, яким керуються окупанти, наголосив спікер. За його словами, політв'язні перебувають в умовах, які загрожують не лише їхнім соціальним правам, а й здоров'ю та життю.

Євген Ярошенко, аналітик ГО «КримSOS», зауважив, що серед основних порушень — погані умови утримання, відсутність нормальної медицини, запізніла реакція на скарги та заяви щодо надання медичної допомоги, обмеження побачень із родичами й українськими консулами, етнічна й релігійна дискримінація, дисциплінарні стягнення під вигаданими приводами тощо.

Для прикладу спікер розповів про умови Сімферопольського СІЗО (СІЗО-1) — єдиний слідчий ізолятор в окупованому Криму: «Він був збудований ще за часів Катерини ІІ, капітальний ремонт не проводився з часів Наполеонівських війн. Він розрахований на 747 місць. У ньому утримуються від 1300 до 1800 арештантів, тобто вдвічі більше, ніж будівля допускає. Унаслідок цього у камері, розрахованій на 6-10 осіб, утримують 18 осіб. Ув'язнені змушені по черзі спати».

Про умови утримання кримських політв'язнів можна дізнатися зі щоденнника Сервера Мустафаєва — кримського активіста, якого у грудні 2020 року перевели у СІЗО-3 міста Новочеркаська Ростовської області РФ. В'язень передавав через адвоката записки, у яких розповідав про щоденне перебування в місцях несвободи.

«Окрім того, що інформація про умови утримування політв'язнів дуже важлива у контексті м'якої дипломатичної деокупації Кримського півострова, нам треба насамперед розуміти, що всі ці випадки — особисті історії, пов'язані з великими стражданнями: як самих бранців, так і їхніх близьких», — наголосив Денис Савченко. Деякі жертви погодилися надати інформацію про порушення моніторам «КримSOS» і взяли участь у презентації звіту.

Колишній політв'язень і представник кримськотатарської громади Ісмаіл Рамазанов сказав, що про полон, його умови і катування важко згадувати. Його затримали в батьківському будинку в Сімферопольському районі. «Вони (фсбівці, — ДМ) увірвалися, одразу надягли на руки кайданки і, кинувши на підлогу в моїй кімнаті, почали мене бити, не пояснюючи нічого. Це повторювалося раз за разом. Вони саджали мене на крісло, ставили багато запитань, на які я не знав, що відповідати. Найстрашніше, що це все чули мої батьки», — розповів Ісмаіл Рамазанов.

Він сказав, що бачив, як йому підкинули патрони під матрац ліжка та книгу, яка вважалася екстремістською. «Кожного разу, коли я намагався захистити свої права, мене заносили в кімнату і били», — додав він.

Після затримання його продовжили катувати — в автомобілі, а також у СІЗО впродовж двох днів до так званого суду. За пів року бранця звільнили.

Едем Бекіров, колишній політв'язень і представник Кримськотатарського визвольного руху, розповів про умови Сімферопольського СІЗО — пліснява на стінах, антисанітарія, вибиті вікна, тісні камери, упереджене ставлення охоронців, проблеми з ліками та медичним обслуговуванням. «Люди фізично не витримують там, це нелюдські умови, — наголосив він. — Ми всі розуміємо, що політв'язні сидять ні за що. Це каральна машина ФСБ, яка працює на знищення нації. Вони роблять усе, щоб довести людину до такого відчаю, до межі, коли ще є точка повернення, але її не переступити».

Адвокат Еміль Курбедінов розповів, що правозахисники моніторять ставлення до політв'язнів, оскаржують і розголошують випадки порушень, задіюють родичів затриманих. Від місцевих органів юридичної віддачі немає — наголосив адвокат. Він додав про засоби психологічного тиску на бранців і важливість впливу на якість медичної допомоги в слідчих ізоляторах.

Таміла Ташева, заступниця постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим, зауважила, що злочини проти політв'язнів і порушення їхніх прав документуються прокуратурою АРК, Офісом генпрокурора. Держава працює на міжнародних майданчиках (ЄСПЛ, Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд), питання утримання політв'язнів піднімається на форумах ООН, засіданнях Парламентської асамблеї Ради Європи, ЄБСЄ тощо. Спікерка зауважила, що презентований звіт готові передати українській делегації, щоб озвучити проблему на найближчому засіданні ПАРЄ в січні.

Таміла Ташева також зазначила про розблоковану можливість надавати державою соціальну та правову допомогу родинам політв'язнів. Наразі спільно з Міністерством реінтеграції напрацьовуються зміни, щоб усі колишні політв'язні могли отримати допомогу.

За її словами, українські консули на території РФ «намагаються бути дуже активними та відвідувати політв'язнів» (на території Криму це неможливо).

Спікерка додала, що Україна працює і над удосконаленням санкційного законодавства, щоб синхронізувати його із законодавством міжнародних партнерів, а також над питанням звільнення політичних в'язнів (у тому числі в рамках «Кримської платформи»).

Таміла Ташева наголосила, що держава робить усі можливі кроки для звільнення політв'язнів, однак у 2020 році, на відміну від 2019 року, жодну людину не вдалося звільнити. Напрацьований правозахисниками, міністерством і президентом законопроєкт про політв'язнів, цивільних заручників і військовополонених наразі перебуває на кінцевому погодженні в Офісі президента. Він категоризує людей, які утримуються, однак допомога громадянам надається й поза ним — акцентувала спікерка.

Юлія Черьомухіна, представниця Гельсінського фонду з прав людини, розповіла про практику ЄСПЛ щодо політв'язнів. Вона акцентувала, що РФ має дотримуватися міжнародного гуманітарного права. Спікерка у промові зазначила про міжнародну солідарність із політв'язнями.

Анастасія Донець, аналітикиня «КримSOS», резюмувала дискусію: тенденція порушення прав політв'язнів існуватиме доти, поки Крим буде окупований і поки Росія не буде змушена припинити порушення прав. Слід запастися терпінням, оскільки розгляд справ міжнародними судами може тривати роками.