Сегодня министр информационной политики Юрий Стець опубликовал в своем фейсбуке заявление, в котором извинился за комментарии своего заместителя Татьяны Поповой, связанные с публикацией данных журналистов сайтом «Миротворец», а также обвинил ее в использовании ситуации для собственного пиара.

«Я очікував ці дні, що Тетяна Попова зрозуміє, що мудрість політика або чиновника полягає в тому, що треба визнавати свої помилки. На жаль, цього не сталось. 
Таню, ми не маємо права використовувати інформаційні волонтерські організації для власного піару. Це, на жаль, відбулось. Власне, як і прикриватись у своїх заявах журналістами. Це теж відбулось. Українська влада, представниками якої ми з тобою є, має бути вдячна українським волонтерам за їхню діяльність. Реагувати на їхню критику ми теж маємо. Але в жодному разі, наші офіційні заяви чи просто коментарі в соцмережах, навіть, якщо нас провокують, не можуть ображати громадян - патріотів України. 
І хоча наговорене за цей час є лише твоєю, а не офіційною позицією МІП, варто було б вибачитись. Ок, я зроблю це за тебе. Отже, хочу принести вибачення всім патріотам, інформаційним волонтерам. Всім тим, кому коментарі Тетяни Попової видалися зневажливими».

«Детектор Медиа» обратился к Юрию Стецю за комментариями, и ожидает ответа от министра. Нам бы хотелось, в частности, понять, за какие именно заявления или действия Поповой извиняется министр. В чем заключается «пиар», если учесть, что никакой другой представитель МИПа не высказывал ни частной, ни официальной позиции по этому вопросу, а запрос от СМИ на эту информацию был. А также будут ли иметь какие-то последствия для Татьяны Поповой извинения министра.

Редакция также попросила прокомментировать заявление министра исполнительного директора Института массовой информации Оксану Романюк:

- У мене склалося враження, що Стець пробує прикрити себе якимось чином – тому що будь яких коментарів від міністра інформації з приводу грандіозного скандалу, який розгорівся протягом останніх днів навколо «Миротворця», не було. Фактично, всі коментарі давала лише Тетяна Попова, його заступниця. І замість того, щоб захистити свою співробітницю, яка отримує тепер погрози, він… вибачається за неї. Нагадаю, що Мінінформполітики взагалі, і Стець особисто не одноразово наголошував, що  програмою МІП є у тому числі захист свободи слова, але цього разу не було навіть спроби захистити ані ці цінності, які вони декларували, ані власних співробітників. Які, між іншим, провадили свою діяльність згідно з положенням міністерства.

Ця заява мене дуже здивувала – і не можу сказати, що вона збалансована. Складається враження, що наші високопосадовці роблять свої висновки, не керуючись повнотою інформації, і не керуючись державницьким мисленням.  Вже є достатньо експертів, які вже висказали свою думку з приводу скандалу, і вже більш-менш вимальовується об’єктивна картина з обох сторін: з одного боку – це обурення патріотів, які побували на війні, і їм здається, що акредитація – це просто формальність, і вони представляють у собі сторону «теоретиків» - проти сторони «практиків», які збирають інформацію, тобто журналістів, для яких акредитація не є формальністю, а спробою захистити себе.

Складається враження, що якесь таємне угрупування, «масонська ложа» тисне на міністра, і він таким чином намагається його уникнути. Здається,що він побоюється за свій імідж перед дуже патріотично налаштованими людьми. І замість того, щоб нейтрально роз’яснити цю ситуацію, дати якийсь баланс в своїх роз’ясненнях, міністр очевидно зайняв одну сторону, підтримав людей, яки тиснули на журналістів, зокрема він цитує пана Геращенко, Арсена Авакова, заява якого теж не менш дивовижна – і фактично підставляє свою заступницю, яка намагалась цю ситуацію вирішити і вивести з під удару  принаймні іноземних журналістів. І ми зараз вже маємо наслідки цього конфлікту: журналіст Ігор Бурдига поїхав до Криму, щоб робити репортаж до дня депортації кримських татар, і там його затримала ФСБ та шість годин допитувала. Бо  Бурдига  свідомо прийняв рішення не акредитуватися  після цієї публікації «Миротворця».

Заява міністра виглядає ще дивнішою з огляду на такий нюанс. Представники міжнародних організацій, дипломатичних установ ЄС та інші представники ЄС засудили цю публікацію бази. Зі сторони ГПУ також була заява щодо відкриття кримінальної справи за фактом правопорушення. Але голова МІП, фактично, публічно критикує позицію європейців, - і не тільки міністр, а й, наприклад, Антон Геращенко, якій у своїй заяві про згоду з позицією Томбінського продемонстрував найвищій рівень тролінгу. Таким чином українські високопосадовці виглядають в очах міжнародної спільноти як «печерні люди», які не можуть почути іншу сторону. А прислухатися до іншої сторони – це є передумова розвитку демократичної країни з європейськими цінностями. І передумовою нормальної співпраці з тими ж європейськими організаціями, фондами, які підтримують діяльність тих самих міністерств.

Ну что же, заявление министра МВД Арсения Авакова, который прямо связал публикацию персональных данных журналистов с публикациями «панамских документов», может послужить одним из объяснений тому, почему чиновники из «Народного фронта» так единодушно начали компанию против журналистов:

«Я считаю невозможным любые контакты с самозваными оккупационными властями – невозможным и аморальным. Я так считаю! Это мое решение и мое мировоззрение - на котором строится моя позиция по многим вопросам.

У кого-то может быть иной резон – и ЭТО ВАШ ВЫБОР – сотрудничайете с оккупационными властями? Регистрируетесь у Безлеров и Гиркиных, убивших сотни патриотов – ЭТО ВАШ ВЫБОР.. Но только не прячьте этот ВАШ ВЫБОР, обвиняя ребят с сайта Миротворец. Волонтеры сайта Миротворец - сделали свой выбор – бороться с оккупационными властями, а не регистрироваться у них для работы..

Не о списках речь, и без того открытых - не будьте наивными. Речь о поднятом неадекватном вое против волонтеров Миротворца, проводивших не одну и не две операции, добывая для спецслужб Украины множество важнейшей информации..

Не о журналистах речь - о двойных стандартах - выяснилось, что среди вскрытых бумаг что-то нехорошо для цеха? Ни этот ли цех говорит о ВНЕИЗБИРАТЕЛЬНОЙ открытости? Или тут можно, а тут нельзя? ...тут читаем, а тут рыбу заворачиваем?.. тут публикуем подноготную офшоров и детали о семьях расследуемых персонажей - а тут - ПЕРЕХОДИМ В СТЕНАНИЯ от собственноручно предоставленных оккупационным властям данных».

Еще один вывод можно сделать из комментария Антона Геращенко, который воспользовался беспокойством  посла Европейского союза в Украине Яна Томбинского о публикации персональных данных журналистов, и предложил  ввести запрет «информацию определенного вида во всемирной сети интернет»:

«Ян Томбинский требует от Украины блокировать интернет-контент, наносящий ущерб правам граждан.

Совершенно согласен с господином Яном Томбинским, который потребовал от государства Украина обеспечить, наконец, запрет информации определенного вида во всемирной сети Интернет.

Украина совершенно не защищает свое интернет-пространство, в то время как государство обязано это делать!

У Украины на сегодня нет законных методов блокировки вредоносного контента и нет принципов установления факта, какой контент является противозаконным и вредоносным, а какой - нет.

Также у Украины отсутствует технические возможности по блокировке того или иного контента в Интернете.

Убежден, что лучшие журналисты Украины, которые хотят добра и процветания своей Родине, должны объединиться и потребовать от Верховной Рады разработки Закона, в соответствии с которым государство Украина, при участии представителей гражданского общества, определяло, какой контент является противозаконным, нарушающим права граждан, подрывающим основы национальной безопасности Украины и подлежащим запрету, а какой - нет.

Помощь консультативных структур ЕС в разработке такого законопроекта была бы бесценной.

Готов вместе с Mustafa Nayyem, Сергеем Лещенко, Светланой Залищук, Викторией Сюмар, Микола Княжицький и другими ответственными народными депутатами взяться за разработку такого законопроекта под эгидой Европейского союза».

Если учесть, что в подобного рода инициативы ни разу не предлагались самими журналистами – ни блокировки сайта, ни даже удаления самих баз, а лишь удаления персональных данных с сайта «Миротворец» просили журналисты и омбудсмен, - можно предположить, что вся ситуация весьма выгодна политикам. Которые хотят провести законопроекты о контроле за интернет-контентом, аналогичные законам от 16 января – но теперь используют для этого патриотически настроенных граждан, не разобравшихся в ситуации. Зачем политикам еще раз «панамагейт» в обозримом будущем?

Фото: Укринформ