Рік ініціативи «Медіачек»: понад сто скарг, понад сорок висновків

Рік ініціативи «Медіачек»: понад сто скарг, понад сорок висновків

10:30,
12 Березня 2020
3507

Рік ініціативи «Медіачек»: понад сто скарг, понад сорок висновків

10:30,
12 Березня 2020
3507
Рік ініціативи «Медіачек»: понад сто скарг, понад сорок висновків
Рік ініціативи «Медіачек»: понад сто скарг, понад сорок висновків
Замість сваритись на медіа за порушення — подайте скаргу й отримайте експертний висновок.

Рік тому громадські організації «Детектор медіа» та Інститут масової інформації започаткували ініціативу «Медіачек». Кожен, хто незадоволений діями журналістів чи засобів масової інформації та вбачає в них порушення етики, стандартів або законодавства, може подати скаргу і отримати публічний експертний висновок. Експерти двох організацій — юристи і фахівці з журналістських стандартів — оцінюють матеріали за прозорою методологією. За рік ініціатива отримала понад сто скарг і оприлюднила понад сорок висновків.

Чому це потрібно?

Українські медіа мають чимало проблем і системних недоліків. Аби працювати над помилками й підвищувати якість своєї журналістики, засобам масової інформації потрібна стала система координат.  Професійні стандарти, етичний кодекс і закон — правила, які можуть об’єднати всіх. Обґрунтовані експертні висновки вказують медійникам на порушення та недоліки їхніх матеріалів, аби вони не повторювали своїх помилок; роз’яснюють аудиторії, що не так із конкретним контентом, і допомагають розвинути критичний підхід до медійного продукту в цілому. Отже, «Медіачек» — частина складного процесу саморегуляції медіа.

Як це працює?

Отримавши скаргу, експерти двох організацій протягом щонайбільше десяти днів аналізують матеріал, на який скаржаться, й обґрунтовують відповідь: чи порушені в ньому стандарти, засади професійної етики та норми законодавства. Це обґрунтовується у висновку. Він публікується на сайтах ІМІ та «Детектор медіа», а також — якщо порушення підтверджене — посилається в редакцію медіа, аби працівники могли зробити роботу над помилками. Редакція чи автор має право на відповідь; реакція на висновки також публікується на сайті.

Що аналізує ініціатива?

Порушення медійного законодавства, норм етики (базовий документ, на який ми спираємось — Кодекс етики українського журналіста) та професійних стандартів журналістики (достовірності, балансу точок зору, відділення фактів від коментарів, точності, повноти). У складних ситуаціях, які потребують глибшого та різнобічного аналізу, скарга передається Комісії з журналістської етики або Незалежній медійній раді.

На кого скаржаться?

За рік ініціатива розглядала скарги на новини та програму «Гроші» каналу «1+1», інформаційне агентство УНІАН, «Громадське телебачення», «Фокус», «Тексти», газету «Факти», низку регіональних телеканалів, радіостанцій, друкованих і онлайн-видань.

На що найчастіше скаржаться?

Приблизно чверть скарг стосуються відсутності балансу думок у матеріалах. Інші поширені проблеми — ознаки замовності та порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Скаржилися також на неточності, прояви ксенофобії, плагіат, порушення прав дітей тощо.

Чому висновків менше, ніж скарг?

Ініціатива відхиляє скарги анонімів (хоча імена скаржників у висновках не оприлюднюються); скарги, в яких не надана згода на обробку персональних даних; якщо медіа, на яке скаржаться, є не українським або його контент не стосується України; якщо скарга стосується не одного, а кількох матеріалів на різні теми; якщо скарга взагалі не стосується ЗМІ. Ми отримували, наприклад, скарги на статті у Вікіпедії, дописи в онлайн-щоденнику народного депутата та гумористичні шоу. Були випадки, коли редакція сама знімала матеріал, на який надходила скарга, ще до початку розгляду.

Які скарги стали резонансними?

Міністерство оборони поскаржилось на ведучого онлайн-телеканалу «Ісландія» Сергія Іванова. Експерти дійшли висновку, що ведучий діяв професійно.

Матеріал телеканалу «Чернівецький промінь» з ознаками гомофобії був визнаний незбалансованим.

Видання 7dniv.info після публікації висновку ініціативи виправило публікацію, прибравши фото, яке, на думку скаржника, порушує права дітей.

Ксенофобію, мову ворожнечі та інші порушення експерти побачили в серії матеріалів про пригоду політика Володимира Ар’єва із ромами.

Аргументація з висновків про програму «Гроші», публікацію онлайн-видання «Апостроф» і газети «Факты и комментарии», за словами скаржників, будуть використані у судовому позові.

Як подати скаргу?

Заповніть форму. Протягом двох днів вас повідомлять, чи прийнята скарга до розгляду.

Ініціатива реалізується завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадських організацій «Детектор медіа» й Інститут масової інформації та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

 

Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду