В українських медіа зростає кількість публікацій, що просувають інтереси тютюнової індустрії та рекламують тютюнові та нікотинові вироби через оманливі повідомлення про меншу шкоду такої продукції. Зокрема, такі публікації розміщені на сайтах Liga.net, «Межа», NV, УНІАН, «Цензор.нет», «Ти — Київ», «Економічна правда», BigKyiv, «На часі» й інші.

Фахівці громадської організації «Життя» пояснюють, чому такі дії не є гарною практикою для українських медіа.

1. Співпраця медіа з тютюновою індустрією заборонена Законом України

Відповідно до законодавства України та міжнародних зобовʼязань, будь-яке просування інтересів тютюнової індустрії в медіа є забороненим. Це стосується як прямої реклами, так і прихованого просування — через новини, інтерв’ю, спонсорські матеріали, інтернет і соціальні медіа.

Стаття 16 Закону України №2899-IV прямо забороняє рекламу, стимулювання продажів і спонсорство тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання тютюну, електронних сигарет і рідин до них. Під заборону також потрапляє реклама і спонсорство з використанням знаків для товарів і послуг, під якими випускаються ці вироби. Окрім того, забороненими є фінансова чи інша підтримка тютюновими компаніями та повʼязаними з ними організаціями окремих осіб і груп, заходів, кампаній — навіть якщо мета декларується як «профілактика куріння». 

Закон визначає, що заборонено продавати, пропонувати для продажу, поставляти чи рекламувати нетютюнові вироби й послуги, реклама чи упаковка яких містять напис, малюнок чи будь-яке інше зображення або повідомлення, що повністю або частково ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів.

У Керівних принципах до статті 13 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році, ідеться: заборона має охоплювати всі форми реклами та просування, включно з опосередкованими методами, як-от позитивне висвітлення тютюнових брендів у медіа.

За порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 Закону №2899-IV передбачена фінансова санкція у розмірі тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень — п’ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами.

2. Співпраця медіа з тютюновою індустрією підриває зусилля держави та громадськості у захисті здоров’я людей, особливо дітей та молоді

Зменшення поширеності куріння входить до Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, підписаних Президентом. Відповідно до Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року, затвердженої Кабінетом міністрів, однією з цілей є зменшення передчасної смертності українців. Одним з основних факторів ризику передчасної смертності є вживання тютюнових і нікотинових виробів. Щороку від хвороб, спричинених вживанням тютюну, помирає понад 100 тисяч українців, ще 325 тисяч живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність. У 2024 році смертність в Україні перевищила народжуваність у 2,8 раза та склала 495 тис. смертей, що майже не відрізняється від показників 2023-го — 496,2 тис. Таким чином щонайменше кожна п’ята смерть в Україні спричинена вживанням тютюну.

Тютюнові та нікотинові вироби — це наркотична продукція, вживання якої викликає залежність і призводить до серйозних захворювань і передчасної смерті. Не існує безпечного куріння чи іншої форми вживання нікотину. Всесвітня організація охорони здоров’я класифікує нікотинову залежність як психічний і поведінковий розлад — «Розлади, викликані вживанням нікотину» (код 6С4а у МКХ-11).

Неприпустимо, коли медіа популяризують серед своєї аудиторії наркотичні вироби, що сприяють формуванню залежності та розвитку захворювань.

3. Реклама тютюнових і нікотинових виробів вводить споживачів в оману та суперечить стандартам журналістської етики

Відповідно до Кодексу етики українського журналіста, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну й об’єктивну інформацію про факти та події. Тоді як медіа, публікуючи рекламні статті, фінансовані тютюновою індустрією, вводять читачів в оману, недостатньо висвітлюючи наслідки від споживання тютюнових і нікотинових виробів. Зазвичай, інформування складається зі стандартного дисклеймера, що є нікчемним у порівнянні з обсягом привабливої інформації про певний тютюновий чи нікотиновий виріб.

Також, відповідно до Кодексу, журналіст має служити інтересам суспільства, тоді як просування тютюнових і нікотинових виробів суперечить його інтересам і призводить до зростання споживання тютюнових і нікотинових виробів, як наслідок — до передчасної смертності та поглиблення демографічної кризи.

Також у Кодексі йдеться: «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми». В Україні серед дітей стрімко зростає споживання тютюнових виробів — на 18% за 5 років (вік 13—15 років). А частка споживання нових тютюнових та нікотинових  виробів серед дітей віком 13-15 років є вищою ніж серед дорослого населення: 7% дітей 13-15 років вживають ТВЕН проти 6% серед дорослого населення.

Україна має свіжий приклад викриття оманливих дій тютюнових компаній: нещодавно Антимонопольний комітет визнав оманливими твердження про меншу шкоду IQOS і тютюнових стіків порівняно з курінням сигарет, які поширювало ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн», і зобов’язав інформувати споживачів у належний спосіб.

Наразі тютюнова індустрія рекламує нікотинові снюси (подушечки), зокрема й у медіа, і ми вже спостерігаємо наслідки: 3% дітей віком 13—15 років вживають нікотинові снюси проти 1% серед дорослих.

Нікотин у будь-якій формі є особливо небезпечним для організму дитини: підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, сприяє виникненню злоякісних пухлин і шкодить розвитку мозку й нервової системи.

Європейська класифікація REACH визначає нікотин як речовину високої токсичності, небезпечну при ковтанні, вдиханні чи потраплянні на шкіру — у певних дозах він може бути смертельним.

Взаємодія медіа з тютюновою індустрією, з метою введення споживачів в оману, підриває зусилля громадськості та держави у захисті здоров’я людей, особливо дітей і молоді. Будь-яка поява брендів або виробів тютюнових компаній у медіапросторі — це реклама, що суперечить закону та стандартам журналістської етики.

Ми вдячні медіаспільноті, яка дотримується законодавства та захищає свою аудиторію від повідомлень або реклами продуктів чи послуг, які можуть завдати шкоди здоровʼю людини.