Секретаріат уряду назвав виконані заходи за планом Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства

Секретаріат уряду назвав виконані заходи за планом Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства

17:53,
19 Березня 2024
701

Секретаріат уряду назвав виконані заходи за планом Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства

17:53,
19 Березня 2024
701
Секретаріат уряду назвав виконані заходи за планом Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства
Секретаріат уряду назвав виконані заходи за планом Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства
Серед невтілених і «проблемних» лишаються пункти, пов'язані здебільшого з бюджетом: державні програми та конкурси для громадських організацій, оновлення моделі Всеукраїнського громадського бюджету, фінансування з місцевих бюджетів тощо.

Перший проєкт дворічного плану заходів із реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки довелося змінювати в лютому 2022 року, розповіла Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України (СКМУ), 18 березня під час інформаційної зустрічі «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні: де ми зараз і куди рухаємося далі».

План заходів до 2024 року (включно) містить 43 завдання, які здебільшого включають по кілька заходів. На початок 2024 року 53 заходи позначено як такі, що належно виконані чи виконуються, 22 — що мають проблемні питання чи виконуються частково, і 9 — як невиконані попри встановлені строки. Детальніше про них — у «світлофорі виконання завдань», оприлюдненому СКМУ.

Наталія Окша узагальнила 10 основних виконаних завдань станом на початок 2024 року:

1. Запроваджено Тиждень громадянського суспільства на державному рівні у вересні (припадає на Міжнародний день демократії, 15 вересня).  «Ми маємо говорити [про громадянське суспільство]і взаємодіяти з ним постійно, але саме в цей тиждень є можливість приділити більше уваги саме питанню об'єднання зусиль громадянського суспільства і органів влади і ще раз проговорити проблемні питання», — пояснила Наталія Окша.

2–3. Підготовлені роз'яснення для ОГС щодо фінансової звітності, методологія щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника, яка стосується й інститутів громадянського суспільства.

4. Вивчено кращі практики роботи комунікаційних платформ для громадських об'єднань ветеранів. «Наступним кроком буде створення відповідної платформи», — додала посадовиця.

Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

5. Досліджені кращі іноземні та українські практики надання соціальних послуг ветеранам, у тому числі — за допомогою ОГС.

6. Напрацьовано інформаційні та навчальні матеріали щодо волонтерства.

7. Підготовлено матеріали для органів місцевого самоврядування щодо співпраці з організаціями, які працюють у сфері соціального підприємництва.

8. Прийнята постанова уряду, яка затвердила положення про наглядову раду закладу охорони здоров'я. Зокрема, передбачено, що до нього також долучаються представники інститутів громадянського суспільства.

9. Внесено зміни в постанову, яка регулює доступність різних електронних платформ з урахуванням потреб людей з інвалідністю.

10. Оприлюднено рекомендації щодо запобігання шахрайству у сфері благодійництва та волонтерства.

Наталія Окша закликала представників інститутів громадянського суспільства приєднуватися до виконання заходів плану, адже вони в стратегії зазначені як партнери.

Про співпрацю з владою говорив під час заходу і виконавчий директор ІСАР «Єднання» Володимир Шейгус: «Стратегія здебільшого спрямована на те, що має робити безпосередньо та чи та урядова інституція чи центральні органи виконавчої влади. Проте маємо звернути особливу увагу на ту частину, де ми, як організації громадянського суспільства, беремо на себе зобов'язання. І якщо ми не будемо в подальшому більшими гравцями, більшими учасниками у втіленні Національної стратегії розвитку громадянського суспільства, тим більше ми втратимо».

Державний секретар КМУ Олександр Ярема сказав, що підготовка Національної стратегії і плану заходів до 2024 року стала хорошим зразком співучасті представників урядових інституцій і громадського сектору. «План заходів із виконання стратегії — живий документ. Якщо ми будемо постійно з ним взаємодіяти, тоді є великі шанси мати максимально повне його виконання», — сказав він.

Окрім звірки годинників, варто завчасно готувати план на 2025–2026 роки, додав Олександр Ярема. Першим заходом для підготовки цього плану, за його словами, стала «Майстерня майбутнього» — сайд-івент під час ХІІ Форуму громадянського суспільства 6 грудня 2023 року.

Нагадаємо, Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки затвердив своїм указом президент Володимир Зеленський 7 вересня 2021 року.

Стратегію розробляв Секретаріат Кабміну спільно з експертами громадянського суспільства. У ній визначені чотири стратегічні напрями:

  1. Забезпечення ефективних процедур громадської участі у формуванні та реалізації державної політики на національному та регіональному рівнях, вирішенні питань місцевого значення.
  2. Створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку інститутів громадянського суспільства (ІГС).
  3. Стимулювання участі ІГС в соціально-економічному розвитку України.
  4. Створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.

10 лютого 2023 року Кабінет Міністрів схвалив план заходів із реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки.  План містить чіткі завдання для міністерств і обласних адміністрацій на два роки (2023–2024).

У 2020 році уряд завершив виконання п'ятирічної Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2016–2020 роки і розробив спільно з експертами громадських організацій проєкт нової Стратегії. На стадії проєкту, обговореного в регіонах, у документ внесли ключові пропозиції сектору, в тому числі податкові стимули й преференції, покращення реєстраційних процесів, механізми участі в ухваленні рішень на місцях тощо. Проєкт Стратегії презентували 15 грудня 2020 року. Документ мали ухвалити в лютому 2021 року, однак його погоджували пів року.

В інтерв'ю «Детектору медіа» Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема розповів про проєкт нової Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки, ключові досягнення попередньої стратегії та перспективи співпраці уряду й громадянського суспільства.

Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба поділився з «Детектором медіа» думками про те, наскільки уряд виконав п’ятирічний план зі сприяння розвитку громадянського суспільства та хто стоїть на заваді реальних змін далі.

У 2020 році всередині громадського сектору розробили документ про бажані реформи для розвитку сектору — Карту правових реформ для громадянського суспільства. Документ називає 91 проблему сектору у правовому полі та пропонує по кілька рішень кожної. Текст напрацювали близько 200 ГО під час експертних обговорень (у тому числі — регіональних). Положення Карти частково відображені в Нацстратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки.

Титульне ілюстративне зображення Pixabay. Використані скриншоти онлайн-запису заходу «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні: де ми зараз і куди рухаємося далі» 

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду