Законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3 наразі перебувають на розгляді  профільного комітету з питань правової політики  Верховної Ради, — зауважили в спільній заяві організації громадянського суспільства. На момент публікації заяву підтримали 15 організацій, серед них і «Детектор медіа». Підписати заяву можна заповнивши анкету.

Заявники вважають, що в названих законопроєктах немає чіткого визначення лобізму як виду комерційної діяльності, яка передбачає надання суб’єктом підприємницької діяльності послуг із реалізації інтересів замовника в рішеннях/нормативно-правових актів органів влади.

У заяві названі ключові недоліки проєктів законів:

1. Відсутність розмежуванння між лобістською діяльністю та участю громадян у формуванні державної політики.
2. Запровадження додаткової звітності для організацій громадянського суспільства.
3. Необгрунтовані обмеження на зайняття лобістською діяльністю.
4. Додаткові регуляції для громадських організацій.
5. Некоректна класифікація видів громадського залучення.
6. Запровадження штрафних санкцій та можливість накладання штрафних санкцій на організацій громадянського суспільства за рішенням регулятора.

Крім того, законодавство щодо лобіювання існує лише в шести державах-членах ЄС (Ірландія, Австрія, Франція, Польща, Словенія і Литва), — зауважили підписанти заяви. Більшість з цих законів вважають лобіювання професійною діяльністю і відмежовують її від гарантованих законами інструментів участі громадян та організацій громадянського суспільства у формуванні публічної політики.

«Законодавче регулювання лобізму може сприяти зменшенню ризиків корупції у процесах підготовки та прийняття нормативно-правових актів. Проте наголошуємо, що головними і першочерговими викликами для подолання корупції в Україні є проведення реформ задля встановлення дієвого правосуддя, ефективної системи органів правопорядку та посилення інституційної стійкості антикорупційних органів», — наголосили в заяві.

Заявники переконані: для запуску правового врегулювання лобістської діяльність в Україні потрібно ретельно вивчити міжнародний досвід і провести інклюзивний діалог з усіма зацікавленими сторонами.

Нагадаємо, у лютому-березні 2020 року Верховна Рада зареєструвала чотири проєкти закону про регулювання лобістської діяльності в Україні. Громадянське суспільство моментально висловило критику.

«ЗМІ для змін» проаналізував рух законопроєктів про лобізм у 2020 році в рамках дослідження небезпечних ініціатив для громадського сектору. Жоден із проєктів не витримав критики експертизи Апарату ВР.

«Детектор медіа» досліджував думки експертів щодо механізмів регулювання лобіювання, запропонованих народними депутатами. Думки представників громадянського суспільства щодо законопроєктів про лобізм розділилися. Одна точка зору — текст майбутнього закону має чітко розмежувати лобізм як обстоювання приватних бізнес-інтересів і адвокаційну діяльність, яка є захистом суспільних інтересів. Альтернативний погляд полягає в тому, що навпаки — згадки про третій сектор у законі про лобізм залишать можливість тиску на громадські організації.

Низка експертів зауважила, що регулювання лобізму не на часі насамперед через неможливість подолати тіньовий лобізм під прикриттям громадських організацій і не нашкодити при цьому громадянському суспільству.

Протидіяти згаданим законопроєктам про лобіювання — завдання однієї з адвокаційних кампаній Платформи за правові реформи для організацій громадянського суспільства. Цю спільноту однодумців презентували 23 лютого 2021 року.