«Платформа прав людини» («ППЛ») опублікувала звіт за результатами моніторингу стану дотримання права на доступ до публічної інформації в цифровому середовищі в Україні за вересень 2025 — травень 2026 року. Про це повідомила комунікаційна команда платформи.

«Цифровізація сама по собі не гарантує ефективного доступу до інформації. Наявність вебсайтів, електронних адрес і онлайн-форм має значення лише тоді, коли вони забезпечують реальний, своєчасний і рівний доступ. Якщо електронні запити залишаються без відповіді, а реєстри закриваються без пояснень, то цифрове середовище перетворюється на додатковий бар’єр, а не інструмент відкритості», — зауважила організація.

Упродовж звітного періоду «ППЛ» виявила чотири випадки відмови районних державних адміністрацій Києва у наданні журналістам інформації про укриття. Вони посилалися на нібито «службовий» характер даних.

Агенція оборонних закупівель відмовила Центру протидії корупції в наданні агрегованих даних про виконання оборонних контрактів, а Полтавська міськрада не відповіла журналістам на три запити щодо робіт у Корпусному парку.

За даними платформи, 2025 рік став «антирекордним» за кількістю закритих наборів відкритих даних. Як свідчить Opendatabot, під обмеження потрапили дані про нерухомість, компанії ВПК і статистика Генпрокуратури.

Бездіяльність розпорядників стала найпоширенішим типом порушень. Органи влади не відповідали на запити. Суди визнавали протиправною бездіяльність Міноборони, медичних установ, міських рад.

Серед законодавчих змін, зафіксованих у звіті: 

• відновлення доступу до Єдиного державного реєстру на порталі відкритих даних;
• локальні ініціативи Києва щодо оприлюднення нових наборів даних;
• виконання Луцькою міською радою плану дій з реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних.

При цьому виявили й тривожні ініціативи. Так, нова редакція Цивільного кодексу містить положення про «право на забуття» і «цифровий образ», які можуть створити ризики для журналістських розслідувань, антикорупційної аналітики, відкритих даних і громадського контролю.

«Воєнний стан не може бути універсальним аргументом для відмови в інформації, ігнорування запитів або масового закриття даних. Обмеження доступу має залишатися винятком, а не правилом — застосовуватися індивідуально, на підставі закону, з урахуванням конкретної шкоди та суспільного інтересу», — зазначили в «ППЛ».

Повний звіт доступний за посиланням. Дослідження проводилося у співпраці з Центром прав людини Zmina за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

• Читайте також: Дезінформація, кібератаки, фішинг: «Платформа прав людини» опублікувала звіт про стан цифрових прав в Україні за три місяці

Фото: «ППЛ»