Центр прав людини Zmina 5 червня під час пресконференції, присвяченій питанням люстрації, презентував аналітичну записку «Як люстрація може стати одним із інструментів подолання наслідків російської збройної агресії проти України». Про це йдеться на сайті Zmina.

Як зауважили в Центрі, після повномасштабного російського вторгнення Україна зіткнулася з необхідністю реагувати на факти співпраці громадян з окупаційною владою. Основним засобом державної реакції зараз є кримінальне переслідування за колабораціонізм, однак воно не охоплює усіх випадків і не гарантує повноцінного відновлення довіри до органів влади.

«У цьому контексті люстраційні заходи можуть стати важливим елементом перехідного правосуддя. Вони здатні не лише убезпечити державне управління від осіб, скомпрометованих співпрацею з агресором, а й сприяти формуванню прозорої політики меморіалізації, захисту демократичних інституцій та зміцненню довіри громад до державних рішень», — переконані в Zmina.

«Люстрація, або перевірки, — один з класичних інструментів, який використовується для подолання наслідків тоталітарного минулого, масових порушень прав людини. Україна мала досвід люстрації після 2014 року, але його складно назвати вдалим. Проте, цей власний досвід точно варто враховувати у разі побудови нової люстраційної моделі.

Наразі держава обмежується притягненням до кримінальної відповідальності у разі, коли особа могла скомпроментувати себе співпрацею з РФ чи її окупаційними органами. Проте, з урахуванням масштабів викликів, маємо думати і над іншими більш системними механізмами реагування», — зауважила модераторка пресконференції, адвокаційна директорки Центру прав людини Zmina Альона Луньова.

Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко сказала, що Україна має напрацьовані державними інтитуціями, правозахисними організаціями та експертами стратегічні документи реінтеграції деокупованих територій України, що враховують елементи перехідного правосуддя. За її словами, викликами є відновлення роботи держорганів влади, перезапуск системи управління та формування стабільної кадрової політики.

«Розробка та впровадження механізму люстрації, як складової перехідного правосуддя, може допомогти у цих процесах», — вважає Куришко.

На думку партнерки АО «Azones», співавторки аналітичної записки Дар’ї Свиридової, люстрація є інструментом забезпечення довіри до органів влади та складовою політики пам’яті, що фіксує факти співпраці з ворогом та унеможливлює вплив проросійських сил.

«Відчуття справедливості у населення за наслідками люстрації має забезпечити якість процедури її проведення. Міжнародні підходи передбачають фактично адміністративну процедуру люстраційних перевірок у форматі незалежного колегіального механізму з відповідним громадським контролем. До прикладу, для проведення люстрації в Україні міг би бути створений такий незалежний колегіальний орган чи то Комісія при центральному органі виконавчої влади або Українському інституті національної пам’яті», — сказала Свиридова.

Експерт Коаліції «Україна. П’ята ранку» Максим Єлігулашвілі звернув увагу, що суспільна думка демонструє запит щодо комплексного підходу — комбінування інструментів правосуддя і додаткових механізмів, що можуть дати гарантії та відчуття забезпечення справедливості. Важливою складовою є готовність до адресності застосування цих механізмів. Однак такий досить тривалий суспільний запит не враховується ні на рівні законодавчої влади, ні на рівні правоохоронної сфери, зауважив Єлігулашвілі.

Експерт з реформування виборчого законодавства, радник Голови Центральної виборчої комісії Олександр Клюжев сказав, що Україна має знайти баланс між заходами безпеки та необхідністю збереження демократичних стандартів виборчого процесу. Важливо дотримуватися Конституції України під час визначення особливостей захисту виборчого процесу від впливу скомпрометованих зв’язками з Росією осіб.

Клюжев зауважив, що запропонована в записці модель розв’язання проблеми передбачає взаємодію між виборцями та кандидатами, де виборці мають право на повну та достовірну інформацію про минуле кандидатів у контексті російської агресії, а кандидати мають надати правдиві дані, усвідомлюючи санкції за введення в оману виборців.

За словами народної депутатки Таміли Ташевої, парламентська дискусія щодо люстрації триває, деякі чутливі моменти потребують попереднього обговорення в межах парламенту. Вона нагадала, що робота над аналітичними документами щодо деокупації розпочалася за дорученням президента у 2022 році. У 2023 році відбулися перші презентації напрацювань за участі депутатів та представників профільних комітетів.

Вона зазначила, що існує запит на покарання колаборантів, але також є розуміння, що деякі люди не мали вибору.

«Тому люстрація — це не кримінальна відповідальність, а елемент політики реформ і неповторення», — сказала Таміла Ташева та закликала продовжувати як публічну, так і експертну дискусію.

Ознайомитися з текстом аналітичної записки можна на сайті Центру прав людини Zmina.

Фото: Zmina