10 грудня під час презентації дослідження «Практика і законодавчі проблеми у сфері реєстрації громадських об’єднань у 2018-2019 роках»  представники Міністерства юстиції та організацій громадянського суспільства (ОГС) обговорили актуальні проблеми процедур, їх причини, а також необхідні кроки та плани на 2021 рік.

У рамках дослідження до міжрегіональних управлінь Мін'юсту надіслали запити на інформацію, персонально сконтактувалися з державними реєстраторами та опитали представників ОГС та ініціативних груп. Про це повідомив Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД).

Автор дослідження, консультант УНЦПД із питань законодавства для ОГС Олег Лапін розповів: попри те, що українське законодавство у сфері реєстраційних дій досить прогресивне, ініціативні групи та ОГС постійно стикаються із проблемами. «За 2018-2019 рр. підрозділи Міністерства юстиції отримали 22 346 звернень щодо вчинення реєстраційних дій. При цьому 3837 таких звернень отримало у відповідь відмову. Це понад 17%. Тобто майже на кожне п’яте звернення ініціативної групи або представників діючого громадського об’єднання державний реєстратор відмовляє у вчиненні реєстраційної дії», — повідомив він.

Серед найпоширеніших причин відмов у державній реєстрації:

• невідповідність назви юридичної особи вимогам закону;
• подання документів не уповноваженою на це особою;
• невідповідність поданих документів статуту;
• розбіжність відомостей у документах та у заяві, поданій на реєстрацію. 

Опитування показало, що 75% респондентів задоволені якістю вчинення реєстраційних дій. Водночас, представники громадських організацій звертають увагу на ряд проблем, із якими зіштовхуються при співпраці з держреєстратором. Олег Лапін пояснив, що це «не надто зручний сервіс Онлайн будинку юстиції, неактуальні зразки документів та відсутність інструкції на сайті Мін’юсту, недосконалий механізм отримання статусу неприбутковості, недостатня кваліфікації окремих державних реєстраторів».

Дослідження також вказало на недоліки законодавства у сфері державної реєстрації. Про них говорять безпосередньо представники міжрегіональних управлінь юстиції. Серед них — питання кінцевих бенефіціарних власників для неприбуткових громадських об’єднань, недоліки в роботі оновленого ЄДР.

Присутня на презентації заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук зауважила, що в Мін'юсті розуміють проблему. За її словами причина збоїв — постійне оновлення державних реєстрів. «Реєстри доопрацьовуються в тому числі під час робочого часу. На жаль, від цього страждають  і державні реєстратори, і Міністерство юстиції, і, звичайно, громадяни. Зараз ситуація з новим ЄДР покращується, щодня відбуваються оновлення; більша частина недоліків, виявлених при запуску, усунена. Але залишається частина проблем, які наразі доопрацьовуються. По суті, наші розробники працюють  над удосконаленням реєстру 24 на 7. Ми дуже сподіваємось, що найближчим часом, буквально ще декілька місяців, і ситуація значно покращиться», — пояснила вона.

Представники Міністерства юстиції також коротко окреслили найближчі плани. «2021-й рік буде для нас ключовим у тому, що ми повинні будемо забезпечити надання наших послуг у всіх ЦНАПах, які будуть створюватися на території областей. Ми повинні охопити наданням послуг всі адміністративно-територіальні одиниці для зручності заявників», — зазначив В'ячеслав Хардіков, заступник директора департаменту нотаріату та державної реєстрації. За його словами, громадському сектору також варто очікувати на розширення спектру електронних сервісів.

Під час презентації прозвучали й основні рекомендації для удосконалення сфери реєстраційних процедур для ОГС. Серед них:

• запровадити систематичні навчання для державних реєстраторів;
• затвердити модельний статут громадської організації;
• запровадити на порталі «Дія» онлайн-послуги з реєстраційних процедур для ОГС;
• доопрацювати програмне забезпечення послуги з державної реєстрації ГО на Онлайн будинку юстиції;
• внести зміни до законів «Про громадські об'єднання» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», тощо. 

«Ми бачимо суттєвий потенціал для покращення умов і загалом середовища по вчиненню реєстраційних процедур для ОГС в Україні. Важливо, що усі сторони цього процесу — як самі організації, так і Міністерство юстиції, відкриті до діалогу та співпраці у цьому напрямку. Тому, переконаний, надалі на нас чекає не тільки чимало роботи, але й реальні результати, котрі дозволять зробити сектор відкритішим, комфортнішим, а самі організації громадянського суспільства більш спроможними та самозарядними», — підсумував керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба.

Нагадаємо, за результатами дослідження ЦЕДЕМ, 30% опитаних готові підтримувати організації громадянського суспільства через відсотковий механізм, а 54,7% воліють, щоб ці кошти витрачалися безпосередньо на активності ОГС. Також українці провалили іспит на податкову обізнаність.

В Україні також запустили інформаційну кампанію «Влада та громадянське суспільство — кращі практики співпраці» і конкурс історій у її рамках. Кращі презентують 17 грудня на ІХ Форумі розвитку громадянського суспільства та відобразять у тематичному збірнику.

Фото: УНЦПД