Автори:

Анна Єгорова

За 29 років щорічних опитувань відповідей «за» незалежність було більше, однак відсоток коливався. Найбільша підтримка на Заході країни, найменша — на Сході. Попри розбіжності і регіоні проживання, віці та політичних симпатіях, люди підтримали би референдум про проголошення незалежності — такі результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Упродовж 14-19 серпня 2020 року дослідники опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком Криму й окупованих територій Донецької і Луганської областей).

Чверть опитах вважають, що за роки незалежності було більше позитиву, чверть — протилежної думки. Решта зазначила, що позитиву й негативу порівну. Чим молодший респондент, тим більше позитиву він бачить — зазначив аналітик ДІФ Андрій Сухарина під час пресконференції.

На думку експерта, висновок дослідження позитивний: молоді люди, які не застали СРСР або застали його в ранньому дитинстві, не бачать перспектив у поверненні до радянської спільноти, вони воліють жити в незалежній Україні. Але 19% людей хочуть будувати своє життя не в Україні. Майбутнє на батьківщині бачать 70% респондентів.

«Основна проблема, над якою нам, мабуть, треба працювати — найвищий показник людей, які не бачать своє майбутнє в Україні — це люди віком до 40%. Тут є парадокс. З одного боку, молодь найкраще оцінює незалежність і те, що траплялося за її часи. З другого боку — найбільше про життя деінде задумається молодь».

Інша традиційна якість українців, відзначена за роки опитування — перманентний песимізм. Андрій Сухарина розповів, що щороку респондентів запитують, чи в правильному напрямку, на їхню думку, рухається Україна. «Відповіді на це запитання фактично традиційні. За 29 років більшість респондентів кажуть, що ми йдемо не туди», — зазначив експерт.

Винятки, за словами спікера, трапляються після президентських виборів. Тоді впродовж близько 9-ти місяців громадяни зберігають оптимізм, але потім розчарування повертається.

Проте навіть у цьому традиційному питанні виникають зміни. Наприклад, ставлення до вектору України представників різних вікових груп. Так третина опитаної молоді висловлює позитивну думку. Натомість підтримка серед старших людей складає лише 11%.

Нагадаємо, за результатами інших досліджень, відновлення повноцінних зв'язків з непідконтрольними територіями підтримала половина українців. 32% українців схвалюють заборону комуністичної символіки, 34% — засуджують СРСР.