Про це йдеться у зверненні понад 70 українських неурядових організацій (НУО), яке на прес-конференції в Києві оприлюднила голова правління Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик.

На початку липня у Верховній Раді були зареєстровані законопроекти №6674 і №6675 авторства президента Петра Порошенка, які встановлюють обов'язкову публічну звітність для громадських об'єднань в Україні. За ненадання звітів організації будуть позбуватися статусу неприбутковості, що фактично заблокує їх роботу, нагадують правозахисники.

«Влада використовує риторику, що законопроекти Петра Порошенка відповідають практиці ЄС і США, але це неправда: вони, навпаки, копіюють Казахстан і Росію. Незважаючи на уявну турботу про прозорість та підзвітність, запроваджене регулювання в цих країнах призвело до майже повного знищення непідконтрольних владі громадських об'єднань і тотального наступу на громадянське суспільство», – заявила вона.

Як розповів директор Казахстанського міжнародного бюро з прав людини і дотримання законності Євген Жовтіс, казахстанське законодавство про громадські організації стабільно погіршується з 2005 року.

Із 2015 року, дотримуючись російських трендів про іноземних агентів, у Казахстані почався новий виток посилення контролю над громадянським сектором. Були прийняті поправки до закону про некомерційні організації, які (на кшталт законопроектів Петра Порошенка) зобов'язують НУО готувати докладні звіти про їхню діяльність – про засновників, види діяльності, проекти, фінансування і багато іншого. Відтак Міністерство у справах релігії і громадянського суспільства розміщує цю інформацію в базі даних для публічного доступу. Покарання для тих, хто не подав звіти або надав недостовірну інформацію, – штрафи, призупинення діяльності, аж до ліквідації.

«Насправді такі звіти в минулому році подали лише 3–4 тисячі організацій – це всього 10–15% від їх загальної кількості. Дві великі правозахисні організації, які відмовилися надавати такі звіти і спробували судитися, справи програли, а потім до них прийшла податкова перевірка, і вони отримали величезні штрафи. Однак поки вони не закриті: таким чином влада розвісила "гачки", які можуть бути задіяні в будь-який момент», – сказав він.

За словами Євгена Жовтіса, крім оприлюднення великої кількості чутливої інформації, запровадження публічного звітування для казахстанських НУО має дискредитувальний ефект: якщо раніше подібну інформацію «зливали» спецслужби, то тепер вони публікуються відповідно до «закону».

Окрім того, у 2016 році казахстанська влада прийняла серію поправок до Податкового кодексу, згідно з якими всі комерційні та некомерційні організації, а також фізичні особи повинні надавати інформацію про іноземне фінансування, яке направлене на три мети: правова допомога і правове інформування, збір, аналіз і поширення інформації або проведення соціологічних опитувань. «При цьому все це просувалося під риторикою "прозорості", щоб хтось не влаштував "другий Майдан"», – додав Євген Жовтіс.

Подібні тенденції є і в Росії, де риторика «відкритості» і «прозорості» була використана як привід для прийняття закону «про іноземних агентів». «Уявна боротьба за прозорість в Російській Федерації призвела до створення потужних механізмів придушення і знищення незалежних громадських ініціатив», – заявив Андрій Юров, член ради Міжнародної громадської ініціативи для ОБСЄ, правозахисник, який працює в РФ.

За його словами, нові законодавчі зміни також були спрямовані на те, щоб максимально ускладнити роботу громадського сектору. «Завжди, коли російська влада говорить про прозорість, насправді вона говорить про тонни безглуздих і нещадних бюрократичних звітів. Але потрібно розуміти, що громадські організації, на відміну від бюджетних, – це приватні некомерційні ініціативи громадян. І вимоги до них повинні бути такі самі, як і вимоги до прозорості звичайних громадян», – зазначив Юров.

Правозахисники вважають, що прийняття законопроектів №6674 і 6675 в Україні може стати кроком на шляху подальшого ускладнення умов для роботи громадських організацій, з яким зіткнулися НУО в недемократичних країнах пострадянського простору.

«У Білорусі це вже давно запущено – там діє дозвільний порядок використання іноземної допомоги – проекти потрібно спочатку реєструвати, чітко зазначати цілі, на які використовують кошти, і звітувати в короткі терміни після завершення проектів (протягом місяця) в Адміністрацію президента, – розповідає Євгенія Андреюк, заступниця координатора «КримSOS». – Звіти не є публічними, але вони дуже жорсткі, і надаються щодо всіх проектів і витрачених коштів. Таке регулювання штовхає некомерційний сектор у тінь. І саме це станеться в Україні за посилення регулювання».

Як повідомляв «Детектор медіа», 8 липня прес-служба глави держави повідомила, що Президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків повідомив, що законопроектами запропонована прозорість громадських організацій і тих фізичних осіб-підприємців, хто отримує напряму кошти донорів - міжнародну технічну допомогу. Він також підкреслив, що публічну звітність подаватимуть всі громадські організації без огляду на спеціалізацію та джерела доходів. Однак звіти стосуватимуться виключно діяльності організацій і не будуть містити інформації стосовно власності чи будь-якого майна цих організацій або їх посадових осіб. Дмитро Шимків наголосив, що законодавча ініціатива передбачає скасування зобов’язання фізичних осіб - представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом «Про запобігання корупції».

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

11 серпня експерти РПР заявили, що вважають законопроекти №6674 та №6675 щодо публічної звітності громадських організацій, внесені Президентом України до Верховної Ради 10 липня, дискримінаційними та пропонують вилучити із законопроектів суперечливі норми із врахуванням пропозицій РПР.

Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», але їй не вистачило голосів.

Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважала, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.

25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».

Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.

Зміни до закону про електронне декларування розкритикували міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та українське представництво «Transparency International Україна».