Нові законопроекти щодо звітності та розкриття інформації для українських громадських організацій №6674 та №6675, зареєстровані у Верховній Раді, мають відповідати міжнародним стандартам прав людини, йдеться у листі Бюро ОБСЄ, повідомляє «Європейська правда».

Лист Бюро ОБСЄ стосується законопроектів, якими скасовується обов’язок для членів неурядових організацій (НУО) бути суб’єктами е-декларування, але, натомість, вводиться низка нових норм щодо підзвітності діяльності державі.

«Я хотіла би ще раз підтвердити важливість забезпечення відповідності всього законодавства зобов'язанням ОБСЄ та міжнародних стандартів прав людини. Держави-учасниці ОБСЄ визнали, що всі форми об'єднань мають вирішальне значення для активної демократії та взяли на себе зобов'язання гарантувати право на свободу об'єднань (Копенгагенський документ ОБСЄ (1990)», - йдеться у листі глави Бюро Інгібйорд Солрун Гісладоттір.

В ОБСЄ нагадали, що в Рекомендації щодо свободи об'єднань, складеній Венеціанською комісією та ОБСЄ/БДІПЛ у 2015 році, «вимоги, коли такі існують, не повинні бути обтяжливими [і] повинні відповідати розміру об'єднання та обсягам його діяльності» (Параграф 225) і «[a] ll правила та практики з нагляду за організаціями мають стати початковим пунктом принципу мінімального державного втручання в діяльність об'єднання» (par 228).

«На підставі цих міркувань ОБСЄ/БДІПЛ виступає категорично проти заходів, які вводять нові вимоги до звітності, що створюють надмірний тягар для організацій і не є виправданими відповідно до міжнародних стандартів з прав людини, і які не підлягали інклюзивним, широким та значущим консультаціям,в тому числі з представниками громадянського суспільства», - зазначається у листі.

Водночас ОБСЄ/БДІПЛ вітає намір українського уряду через проект закону №6674 переглянути та скасувати вимоги до подання щорічних електронних декларацій приватних активів та майна, що були введені в березні 2017 року для працівників громадських організацій, які проводять антикорупційну роботу, що потенційно може мати негативний вплив на громадську антикорупційну діяльність.

В ОБСЄ також зазначили, що готові підготувати юридичний висновок щодо двох законопроектів для оцінки їх відповідності міжнародним стандартам з прав людини та зобов'язанням ОБСЄ, якщо АП вважатиме це необхідним.

Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на своєму засіданні схвалило висновок до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги», яким, зокрема, пропонується скасувати декларування антикорупційних громадських організацій.

Нагадаємо, 8 липня прес-служба глави держави повідомила, що Президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», але їй не вистачило голосів.

Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважала, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.

25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».

Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.

Зміни до закону про електронне декларування розкритикували міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та українське представництво «Transparency International Україна».

У Міністерстві закордонних справ ФРН повідомили, що розраховують на внесення зміни до антикорупційного закону найближчим часом. Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганес Ган наголосив, що в ЄС наполягають на виправлення помилок, яких Україна припустилася при ухваленні законодавства щодо протидії корупції.