В Україні нині діють 107 тисяч громадських об’єднань, 33 тисячі благодійних організацій і 11 тисяч зареєстрованих волонтерів.

Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький під час презентації результатів дослідження «Громадянське суспільство України в умовах війни 2022–2025 рр.».

Завантажити дослідження повністю можна за посиланням.

Захід проводився Фондом «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

За словами Грушецького, 2025 рік став першим, коли приріст громадських організацій перевищив кількість новостворених благодійних.

«Якщо порівнювати з ситуацією до початку повномасштабного вторгнення, на 57% стало більше благодійних організацій. Найбільший приріст був у 2022 році, далі він зберігся, але вже в меншому темпі. Частка громадських організацій зросла на 10% — до 107 тисяч. А найбільше зростання ми бачимо серед зареєстрованих волонтерів — їхня кількість збільшилася до 11 тисяч осіб», — повідомив дослідник.

Водночас він зауважив, що до цих даних варто ставитися дещо скептично, адже є багато організацій, що не є повноцінно функціонуючими. Значна частина ГО не подавала фінансову звітність за останні роки, що свідчить про не надто активну діяльність.

Попри це, за словами Грушецького, сектор розвивається динамічно, і кількість громадських і благодійних організацій, а також зареєстрованих волонтерів стає більше.

«В Україні діє багато активних організацій, які прагнуть, щоб їхній голос був почутий. Ми можемо говорити, що в Україні живе громадянське суспільство. І це одне з наших досягнень — після майже чотирьох років повномасштабної війни ми все одно збираємося і говоримо про розвиток громадянського сектору», — підсумував Грушецький.

Нагадаємо, у жовтні Коаліція ГО підготувала тіньовий звіт з понад 500 рекомендаціями для руху України до ЄС. Документ зосереджує увагу як на прогресі України, так і на викликах та проблемах у процесі впровадження європейських стандартів у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, захисту основоположних прав і свобод людини, візовій політиці, міграції тощо.