Автори:

Ольга Чорна

Цього тижня на каналі «1+1» готувався випуск програми «Говорить вся країна» про групове насильство над неповнолітньою дівчиною на Закарпатті. Завдяки оперативній реакції адвокатів постраждалої вдалося зірвати зйомки цього випуску. Очевидно, що публічна розмова з дівчинкою про такий травматичний досвід могла нашкодити її і без того вразливому психологічному стану.

Однак так само посприяти її повторній травматизації можуть повторювані допити — спершу на досудовій стадії, потім у судовому засіданні. На це звернули увагу члени громадської організації DeJure.

За їхніми словами, кримінально-процесуальний закон передбачає принцип безпосереднього дослідження доказів, відповідно до якого всі докази підлягають дослідженню на судовому засіданні. Загалом, це правильний принцип, але він не враховує потреби особливого підходу до неповнолітніх потерпілих, які знову і знову повинні емоційно переживати насильство, яке з ними сталося. Наразі відомо, що справа про насильницькі дії проти дівчинки з Закарпаття буде розглядатися в апеляції. Якщо апеляційна інстанція поверне її на розгляд першої інстанції, дівчинку зможуть допитувати знову.

Друга проблема полягає в тому, що нині усі дії з неповнолітніми можуть проводити особи, яких спеціально цьому не вчили.

«Наразі закон не вимагає спеціалізації та проведення обов’язкового навчання професіоналів, що працюють з дітьми у контакті та конфлікті з законом. Вони можуть бути необізнаними щодо нюансів роботи з дітьми, міжнародних стандартів, яких слід дотримуватись, стосовно особливостей підліткової, а особливо травмованої психіки», — кажуть в DeJure.

Громадські активісти впевнені: виправити цю ситуацію могло б ухвалення законопроєкту № 5617 про юстицію, дружню до дитини, а також законопроєкту № 5618 про відповідні зміни до Кримінального кодексу України. Це допоможить більш ефективно і фахово захищати права дитини та діяти в її найкращих інтересах. 

Цими законодавчими ініціативами, наприклад, запроваджуюється обов’язкове навчання для фахівців, які працюють з дітьми в контакті та в конфлікті з законом. Також законопроєкти пропонують зміни до КПК, які дозволяють записувати свідчення постраждалих на відео, потім досліджувати у судовому засіданні не показання дитини безпосередньо, а саме цей відеозапис.

«Проте ось уже майже два роки ці законопроєкти лежать у Верховній Раді практично без руху. Поки жертва насилля на Закарпатті та сотні інших дівчат з подібними історіями по всій Україні змушені повторно переживати досвід ретравматизації», — кажуть у фундації DeJure.