Аналітики «Центру спільних дій» провели детальне глибинне дослідження низових ініціатив. Для цього вони детально вивчили роботу 131 громадської ініціативи в 14 областях України, які виникли після 24 лютого 2022 року.

У дослідженні можна знайти відповіді на питання:

• Які напрями волонтерства були найпопулярнішими серед громадських ініціатив?

• З ким волонтери, місцева влада та бізнес найактивніше співпрацювали?

• Чому частина низових ініціатив припинила свою діяльність?

• Хто найчастіше ставав ініціатором волонтерських проєктів?

• Які формати ініціатив у результаті виявилися найбільш дієвими?

На основі зібраної інформації дослідники окреслили чинники, що допомагають найуспішнішим проєктам ефективно розв’язувати проблеми, на які ті націлені, та продовжувати свою роботу навіть через рік повномасштабної війни.

Ініціативи, започатковані на волонтерській основі, мають обмежені людські, фінансові й матеріальні ресурси. Дієвішими стають ті з них, які не намагаються розв’язувати проблеми самотужки, а звертаються за допомогою до інших груп: волонтерів, бізнесу, місцевої влади, громадських організацій.

Окрім активної співпраці між групами, ініціативам також допомагає існування сталої групи та зв’язків. Якщо ініціативи створюють на основі вже існуючої організації чи команди, це дозволяє швидше визначити формат діяльності та розподілити обов’язки між учасниками.

Також громадські ініціативи стають успішнішими, коли залучають до волонтерства свою цільову авдиторію. Один із таких прикладів — залучення внутрішньо переміщених осіб як кадрового ресурсу. У 24 досліджуваних ініціативах вимушені переселенці ставали персоналом гуманітарних штабів, проводили заходи для місцевих жителів або допомагали своїм громадам, які перебували в окупації.

Дослідження показало, що низовий рух у громадах є постійним та сталим. Це підтверджується тим, що 81% досліджуваних громадських ініціатив продовжують працювати через рік після початку повномасштабної війни. Найбільш стійкими форматами виявилися інформаційні проєкти (100% таких проєктів продовжують свою діяльність донині) та волонтерські штаби (їх залишилось 92%).

Разом із тим, ініціативи є гнучкими й швидко адаптуються до нових потреб. За рік повномасштабної війни половина досліджуваних ініціатив трансформувалася. Частина команд відмовилися від багатовекторності та сфокусувалися на одному-двох напрямках роботи, деякі загалом перекваліфікувалися на актуальніші потреби. Кожна п’ята з волонтерських команд зареєструвалася юридично, тобто неофіційні волонтерські штаби перетворилися на нові благодійні фонди й громадські організації.

«24 лютого громадянське суспільство активізувалося та перепрофілювалося, чим допомогло управлінському механізму держави витримати початок повномасштабної війни. Тепер багато груп громадян повертаються до вирішення менш кризових питань у різних сферах. Так громадянське суспільство підтримує й розвиває державу. І цей внесок буде цінним не лише під час війни, але й по її завершенню», — йдеться у висновках дослідження. 

Фото: сайт «Центру спільних дій»