Автори:

Анна Єгорова

19 вересня в центрі Києва відбувся десятий Марш рівності, організований громадською організацією «КиївПрайд». Після перерви в рік (через пандемію у 2020 році символічна акція відбулася онлайн) марш зібрав кілька тисяч осіб (за підрахунками ДМ — близько п'яти тисяч, організатори нарахували сім). Подію перенесли з червня на вересень теж через карантинні обмеження.

На Марш рівності акредитували журналістів і журналісток 115 ЗМІ, розповіла «Детектору медіа» Оксана Солонська, медіакомунікаційна та проєктна менеджерка «КиївПрайду». Вона розповіла, що задля безпеки учасників/ць заходу і медіа не повідомляли кінцеву точку маршруту, організували окремий вхід для журналістів/ок, а точки входу на захід назвали напередодні.

На прохання «Детектора медіа» Оксана Солонська виокремила три поради медійникам/цям, які працюють на Марші рівності: «По-перше, треба знати, куди ви йдете. Я стикнулася з тим, що багато людей не знають, де початок маршу, не цікавляться подією завчасно. Тема ЛГБТ+ — дуже тендітна, це тема, до якої треба готуватися. Друга порада — звісно, не забувати про свою безпеку; це ми радимо всім учасникам/цям маршу. Третя порада — намагатися об'єктивно висвітлювати новини і намагатися поспілкуватися з опонентами, щоб показати все-таки дві сторони цього всього».

Оксана Солонська, медіакомунікаційна та проєктна менеджерка ГО «КиївПрайд»

Як повідомила пресслужба поліції Києва, захід обійшовся без правопорушень. Зазначається, що порядок охороняли працівники поліції діалогу, кінологи і вибухотехніки, співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій, військовослужбовці Національної гвардії.

Ключова тема цьогорічного Маршу рівності — «Країна для всіх. Закони для життя. Держава для безпеки». Серед 8 вимог маніфесту, підписаного 24 організаціями, — ухвалення проєкту закону про встановлення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті. Хода стартувала близ будівлі Національної опери.

Вимоги маніфесту Маршу рівності 2021

Біля червоного корпусу Національного університету імені Шевченка зібралося близько 250 опонентів прайд-руху: представників християнських, правих і праворадикальних організацій, прихильники їхніх ідей. Вони апелювали до традиційних цінностей і виступали проти розширення інституту шлюбу в Україні.

Правоохоронці забезпечили відстань між акцією і контракцією, і Марш рівності не перетнувся з мітингом. Мала місце одна провокація: майже на початку ходи перед колоною жінка впала на асфальт, ніби втратила свідомість. Колона зупинилася, зібралися журналісти й поліція. Організатори впізнали опонентку ЛГБТ-спільноти; поліція підняла жінку на ноги. Вона одразу почала на камери висловлювати свою позицію, а колона маршу продовжила рух.

Нагадаємо, у 2020 році моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 188 випадків дій на ґрунті гомофобії та трансфобії, дискримінації та інших порушень прав ЛГБТ+ людей. Монітори відзначили, що найчастіше від гомофобної агресії і дискримінації страждають жителі великих міст (Київ, Одеса, Харків), оскільки в них представники ЛГБТ-спільноти більш видимі. Зазначається, що тенденція йде на спад (у 2019 році зафіксували 369 випадків), однак більшає частка інцидентів із фізичною агресією.

У першому півріччі 2021 року Центр прав людини ZMINA вперше зафіксував ЛГБТ-активізм як найбільш небезпечний вид громадської діяльності через найбільшу кількість нападів на активістів — 7 із 53 зафіксованих випадків. Досі найбільше нападали на активістів-антикорупційників.

Раніше представники організацій «Інсайт» і «Наш світ» розповіли «Детектору медіа», як і в який бік змінюється громадська думка про ЛГБТКІ+, хто найагресивніше атакує цю спільноту та яких змін у законодавстві вона найбільше чекає.

Фото «Детектора медіа», графіка «КиївПрайд»