Андрій Кривулько з Луганська. Шість років тому він переїхав жити до Конотопа на Сумщині, а 2018 року разом із Олексієм Дяченком та Анастасією Залозною за підтримки Агенції розвитку локальних медіа «Або» запустив онлайн-видання «Конотоп.city». Це видання пише про події в місті (без криміналу й політичних баталій) та пропонує рекламний майданчик місцевому бізнесу. А цього року «Конотоп.city» зробив наступний крок — запустив платформу для збору грошей на громадські проєкти та розвиток міста.

В Україні вже є кілька краудфандингових платформ — ресурсів, які збирають гроші на певні проєкти, наприклад, спільнокошт «Великої ідеї». А взірцем для «Конотоп.city» став міський краудфандинг полтавського видання «Зміст», про яке докладно розповідав «Детектор медіа». Саме після презентації платформи «Змісту» два роки тому Андрій зрозумів: треба робити щось подібне. «Нам захотілось показати, що не треба чекати когось зверху, аби збудувати інфраструктуру міста, — розповідає він. — Об’єднавшись, можна зробити для Конотопа щось корисне».

«Конотоп.city» прагне бути сервісним медіа, себто таким, до якого аудиторія звертається, щоб задовільнити свої потреби та знайти відповіді на важливі запитання, а не лише розважитись. Зараз на сайті є довідник компаній та місцевих фахівців, тематичні проєкти, тести та пояснювальні картки. До початку епідемії коронавірусної хвороби виданню спокійно вдавалося заробляти собі на життя, однак криза, вдаривши по рекламодавцях, похитнула цю стабільність. Тому для втілення проєкту краудфандингової платформи видання мусило залучати донорські кошти — подалося на програму Local Media Innovations ГО «Львівський медіафорум» і виграло її.

Грантові гроші витратили на консультації з командою «Змісту» та розробку платформи, яка, до того ж, підходить для всіх сайтів мережі City, яку підтримує агенція «Або». Зараз це понад 50 видань у містах і селищах по всій Україні. Тепер кожне з видань мережі, якщо наважиться запустити краудфандингову платформу, може підключити цей додаток.

Перший громадський проєкт — «Збір коштів на спортивний комплекс для воркауту» — команда «Конотоп.city» розробила й запропонувала сама. Він повинен показати конотопцям, як працює краудфандинг, аби надалі вони самі подавали свої ідеї та проєкти для підтримки. Поштовхом для нього стали… пивні кіоски. «Коли я переїхав, у Конотопі не було пивних кіосків. Для мене це був приємний шок. А зараз ситуація змінилась: така “розважальна” інфраструктура є в кожному районі. Чому б не спробувати компенсувати це за рахунок спорту?» — розповідає Андрій. Раніше на «Конотоп.сity» вийшов матеріал, у якому досліджували спортивні майданчики Конотопа. Їх дуже мало і більшість із них у поганому стані, а спеціалізованих для тренувань немає взагалі.

За допомогою своїх рекламодавців редакція знайшла клуб, що пропагує кросфіт. Це спортивний напрямок, який поєднує важку атлетику, гімнастику та інтенсивні інтервальні тренування. Разом вони зв’язались із виробником спортивного обладнання й написали проєкт.

Найскладніше було узгодити з місцевою владою місце в центральному парку. Перемовини тривали вісім тижнів, аж поки не домовилися про матеріали, з яких спорудять майданчик, і людей, які це робитимуть. Жодних політичних «патронатів» у проєкту немає: це «подарунок Конотопу від конотопців», каже Андрій. І уточнює: ані він сам, ані його колеги кар’єри в місцевій політиці робити не планують.

Для просування спільнокошту «Конотоп.city», окрім власного сайта, використовує місцеву газету, білборди, дописи в соціальних мережах тощо. Є також офлайнова точка, куди можна принести пожертву. Жертводавцям «Конотоп.city» пропонує брендовані сувеніри: за внесок можна отримати магніт, стікерпак, маску, чашку або футболку.

Проєкт зібрав уже понад 30 тисяч гривень із потрібних 57 тисяч; гроші пожертвували понад сто людей. Андрій Кривулько каже, що справу обов’язково доведуть до кінця, за потреби відсуваючи дедлайн збору грошей. Якщо нинішні методи просування не спрацюють, редакція розглядає варіанти публічних виступів, спортивних конкурсів та інших способів привертання уваги до проєкту.

«Читати нас, лайкати — це одне, — каже Андрій. — А коли люди цілеспрямовано жертвують гроші, це свідчить про їхню довіру. Приємно, що люди розуміють, що будь-яка підтримка важлива, навіть двадцять гривень».

Андрій Кривулько

У планах редакції також зібрати гроші на реставрацію водонапірної вежі Шухова, збудованої 1929 року. Це одна з візитівок міста. Однак знайти фахівців для створення проєкту та реставрації виявилося складно, тому поки що цей проєкт відклали. Можливо, коли в центральному парку Конотопа таки постане майданчик для воркауту, «Конотоп.city» відкриє паралельний збір на кілька проєктів. Андрій Кривулько каже, що головне для його команди зараз — зробити спробу, проаналізувати результат та врахувати помилки. До редакції вже звернулася читачка із пропозицією створити перший у місті скейтпарк.

Як організувати краудфандингову платформу в себе на сайті

1. Оберіть платіжний сервіс. Андрій Кривулько каже, що немає сенсу витрачати великі гроші на розробку власного — краще обрати готовий. В Україні працюють зазвичай із двома: Wayforpay із комісією 2,5% та LiqPay із 2,75%. Схема роботи сервісу схожа на інтернет-магазин: видання лише інтегрує кнопки потрібного платіжного сервісу у свої сторінки. Платіжна система зберігає в себе всю інформацію про пожертви, тому помилково перераховані гроші можна повернути без комісії. Коли потрібна сума збирається, її виводять на банківську картку з адмінки платіжного сервісу.

2. Оформіть збір грошей юридично і проконсультуйтеся з юристом. «Конотоп.city» обрав варіант реєстрації на фізичну особу — це вигідніше, хоча платити комісію банку та платіжному сервісу все одно доведеться. В майбутньому спільнокошт планують переоформити на громадську організацію. Якщо цього не зробити, в доброчинців можуть виникати проблеми з оплатою.

3. Визначте відповідальних. Краудфандинговою платформою не обов’язково має керувати окрема людина (особливо якщо команда маленька), але важливо, щоб усі знали, хто за що відповідає.

4. Подбайте про прозорість. Правила збирання грошей мають бути публічними. Потенційні жертводавці повинні бачити, скільки триває кампанія зі збору грошей, для чого вони призначені, скільки вже зібрано і скільки лишилося.

5. Подбайте про зворотний зв’язок. Люди, які хочуть запропонувати свій проєкт, обговорити той, на який ви зараз збираєте гроші, чи поставити вам запитання, повинні мати спосіб із вами зв’язатися — наприклад, через гугл-форму.

Фото: Андрій Кривулько / Facebook