25 лютого команда громадської організації «КримSOS» відкрила виставку «15 викрадених життів» у Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого, повідомила пресслужба ГО. Нагода — День кримського спротиву російській окупації, який Україна відзначає 26 лютого.

У рамках експозиції представлені 15 портретів зниклих кримськотатарських активістів, їхніх родичів, доля й місце перебування яких досі не відомі, — розповіли організатори. Це Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Федір Костенко та Арсен Алієв.

«Це 15 історій про те, як у батьків викрали сина, як у дружини викрали чоловіка, як у дітей викрали батька. Усі ці події відбулися впродовж останніх 7 років на території Кримського півострова. Вони навряд відбулися б, якби Росія не захопила Крим і не застосовувала свавілля відносно громадян України, які виражали свою незгоду з діями окупаційної влади», — сказав під час презентації виставки аналітик «КримSOS» Євгеній Ярошенко.

Євгеній Ярошенко

За даними «КримSOS», з 2014 року жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму стали 44 людини. 19-х із них вдалося знайти живими, трьох — знайшли в місцях несвободи, одного — екстрадували, шестеро були знайдені мертвими. Про долю 15-х людей досі нічого не відомо.

Насильницьке зникнення — не лише фізичне зникнення особи, — наголосив Євгеній Ярошенко. Людина позбавлена волі, засобів зв'язку та захисту своїх прав, вона перебуває поза рамками будь-якого правового поля.

Експозиція виставки «15 викрадених життів»

Як зазначили в «КримSOS», у жодній із справ про насильницькі зникнення окупаційні «правоохоронні органи» не розглядають версію причетності російських силових структур, «Кримської самооборони» або інших підконтрольних РФ груп. Водночас, вони намагаються нав’язати альтернативні версії зникнення, наприклад, виїзд воювати в Сирію чи комерційні конфлікти, — сказали організатори. 

«Окупаційна влада не дуже поспішала розпочинати розслідування. Найбільш ефективним є розслідування, розпочате  у найперші дні, коли це відбулось. Якісь активні дії починалися через рік у найкращому випадку. Ці справи постійно закривалися. Родичам доводилося постійно проходити через психологічний бар’єр — змушувати владу щось робити. За 7 років жодній особі по цих справах не пред’явлено обвинувачень», — зауважила юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Анастасія Мартиновська.

Анастасія Мартиновська

Виставку організували в рамках інформаційної кампанії «Find&Free». Вона спрямована на пошук зниклих і звільнення незаконно затриманих мешканців та активістів у Криму і підтримки їхніх сімей.

Крім того, «КримSOS» щомісяця влаштовує акції біля посольства РФ, щоб нагадати Росії про необхідність виконання міжнародних зобов'язань, зокрема належного розслідування випадків насильницького зникнення та ув'язнення активістів у Криму. А також щоб нагадати українському суспільству про тему, якій, за словами представника «КримSOS», в інформаційному просторі відділено замало місця.

Нагадаємо, 8 лютого 2021 року у підземному переході в центрі Києва Олег Сенцов з активістами відкрив артоб’єкт «Підземний безвихід», присвячений політв'язням Кремля.

У грудні 2020 року «КримSOS» презентувала звіт «Умови утримання кримських політв’язнів: огляд справ». У ньому зафіксовані порушення з 2014 по 2020 роки на прикладі 35 українців. Інший звіт присвячено насильницьким зникненням у Криму; у ньому представлені й історії «15 викрадених життів».

Фото надані організаторами