Цього року в Україні вперше оголосили відкритий конкурс на державне фінансування громадських об'єднань осіб з інвалідністю. До цього десятки років державне фінансування розподілялося поза конкурсом лише серед кількох таких ГО. Чому цей відкритий конкурс важливий, скільки державних коштів ним розподіляється та які його подальші перспективи – про це ми поговорили з представницею конкурсної комісії, адвокасі-менеджеркою Українського незалежного центру політичних досліджень Дар’єю Сидоренко.

– Нещодавно Фонд соціального захисту інвалідів оголосив про початок проведення конкурсу програм, розроблених громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, для виконання яких надається державна фінансова підтримка. Скажіть, будь ласка, для чого змінили систему держфінансування ГО осіб інвалідністю і чи є ці зміни новаторськими?

– Я б не назвала ці зміни новаторськими, адже за схожою процедурою майже 15 років надаються кошти молодіжним і дитячим організаціям. А два роки тому конкурсну систему запровадили для громадських організацій ветеранів. Й ось нарешті дійшли до громадських організацій осіб з інвалідністю.

Ця процедура є конкурсною, прозорою та зрозумілою. Вона дозволяє більшій кількості ГО осіб з інвалідністю податися на державне фінансування. Цю систему запроваджували для участі в конкурсі більшої кількості громадських організацій, створення більш прозорої системи фінансування та більшого задоволення інтересів осіб з інвалідністю.

– Чи вже відбувалися ці конкурси на новій основі ? Скільки ГО осіб інвалідністю вже виявили бажання долучитися до цих конкурсів?

– Так, конкурси вже розпочалися, і була створена конкурсна комісія. Якщо протягом останніх 10 років державне фінансування отримували лише 20-25 організацій, то цього року на конкурс уже подалися приблизно 60 ГО осіб з інвалідністю зі 120 проєктами.

Ми маємо розуміти, що ці ГО створюються для захисту прав осіб з інвалідністю та задоволення їхніх потреб. Чим більше проєктів буде подаватися на конкурс держфінансування, тим вищою буде їхня якість – від цього виграють усі люди з інвалідністю.

– Скільки грошей буде розподілено на конкурсній основі цього року?

– Приблизно 15 млн грн із 66 млн грн, спрямованих державою на фінансування ГО осіб з інвалідністю (тобто поза конкурсом розподіляється 50 млн грн. – Авт.). Більшість грошей позаконкурсного фінансування отримали Українське товариство сліпих (УТОС) та Українське товариство глухих (УТОГ). УТОС і УТОГ і раніше отримували поза конкурсом приблизно 80% усього держфінансування.

– УТОС і УТОГ досі отримують позаконкурсне державне фінансування?

– Центральні відділення цих організацій – так. Але відокремлені підрозділі УТОС і УТОГ є юридичними особами. Вони мають подвійну правову природу: з одного боку, вони входять до складу УТОС і УТОГ, а з іншого – мають власні коди ЄДРПОУ, тому можуть отримувати фінансування на конкурсі окремо від центральних офісів.

– Тобто теоретично УТОС і УТОГ можуть отримати подвійне фінансування: як позаконкурсне, так і на конкурсній основі?

– УТОС і УТОГ мають розгалужену структуру: вони не тільки є громадськими організаціями, але й мають власну невиробничу сферу (бібліотеки, будинки культури тощо). Також вони є засновниками підприємств у різних містах і областях, на яких працевлаштовують осіб з інвалідністю. Й ось ці всі складові елементи отримують фінансування у вигляді дотацій, фінансової підтримки з центральних і місцевих органів влади.

Для кращого розуміння фінансування УТОСу й УТОГу варто проводити дослідження, оскільки верифіковані дані знайти складно – вся наявна інформація йде від самих УТОС і УТОГ.

– Скільки приблизно осіб з інвалідністю працевлаштовані в УТОС і УТОГ?

– Згідно з даними Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в УТОС працевлаштовані приблизно 1260 людей, в УТОГ – біля 550 людей. Але ми не знаємо, скільки із цих людей є особами з інвалідністю. Це ніхто не перевіряв.

– Чи не планується скасувати позаконкурсне державне фінансування ГО осіб з інвалідністю?

– Ми постійно говоримо про необхідність запровадження однакових правил гри для всіх ГО осіб з інвалідністю. Для УТОС і УТОГ наразі перехідний період, і поки що вони будуть отримувати позаконкурсне фінансування. Проте конкурсну процедуру необхідно розширювати й на них. Я думаю, що це відбудеться через один рік.

– УТОС і УТОГ десятки років отримували гарантоване державне фінансування. Чи будуть вони спроможними до відкритих конкурсів? Можливо, їм буде потрібна допомога з боку громадянського суспільства в підготовці до конкурсів?

– Допомога в навчанні проєктному менеджменту потрібна не тільки для УТОС і УТОГ, а й для інших ГО осіб з інвалідністю, які також багато років отримували фінансування на позаконкурсній основі. Також не треба забувати про ГО осіб з інвалідністю, які ніколи не отримували державне фінансування, але хотіли б це зробити.

– Чи можна застосувати до фінансування ГО осіб з інвалідністю успішну модель Українського культурного фонду, який надає гранти проєктам у сфері культури?

– УКФ є гарним прикладом прозорих механізмів фінансування та порівняно легкого користування державними коштами. Ці принципи необхідно розповсюджувати на все фінансування з боку державного та місцевих бюджетів, що поступово втілюється в життя. Наприклад, ухвалений у першому читанні законопроєкт № 3718 про засади молодіжної політики передбачає створення Українського молодіжного фонду, який матиме схожі з УКФ процедури фінансування. А для ГО осіб з інвалідністю вже існує Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, який також можна трансформувати для ширшого надання фінансування.

– Які моделі фінансування ГО осіб з інвалідністю наявні в розвинених західних країнах: це державне фінансування чи суто приватні пожертви? Чи може Україна використати або вже використовує світовий досвід?

– Це залежить від конкретної країни: в одних країнах більший обсяг саме державного фінансування, в інших – приватного. Але загальні підходи до фінансування ГО осіб з інвалідністю передбачають диференційований підхід: приватні та державні кошти, фонди, міжнародні та вітчизняні донори, соціальне підприємництво тощо. Тому українські ГО мають прагнути до пошуку різних джерел фінансування.

Також іноземний досвід включає в себе фінансування не тільки проєктної діяльності, але й організаційну (інституційну) підтримку. Державне фінансування в Україні не передбачає покриття витрат на організаційний розвиток. Але вищезгаданий проєкт закону № 3718 уже передбачає інституційні гранти для молодіжних і дитячих ГО. На мою думку, слід запровадити подібні гранти й для всього громадського сектору. Проте найбільш проблемним питанням тут буде визначення критеріїв конкурсного відбору.

Треба враховувати, що позаконкурсне державне фінансування ГО осіб з інвалідністю спрямовується на умовну «статутну діяльність», тобто напрями роботи організації: консультаційні послуги, захист інтересів осіб з інвалідністю тощо. Але по факту ці ГО отримували кошти лише на оренду приміщень, сплату комунальних послуг і заробітні плати. А самі проєкти не реалізувалися або реалізувалися на дуже низькому рівні.

– Виходить, що УТОС і УТОГ витрачали державне фінансування на утримання майна і виплату зарплат?

– Фактично так. Найбільша стаття витрат УТОС і УТОГ – це виплата заробітних плат працівникам невиробничої сфери (дані з їхніх звітів).

– Які є критерії ефективності ГО осіб з інвалідністю, що претендує на державне фінансування?

– Єдина вимога, яка зазначається в законодавстві, – це реалізація проєктів саме загальнодержавного рівня. Тобто проєкт має бути впроваджений на території більш як половини областей України та/або забезпечення участі осіб з більш як половини областей України. Проте є і винятки. Проєкти ГО осіб з інвалідністю за певних вимог можуть бути виконані й без дотримання загальнодержавного рівня. Наприклад, проєкт доступності метрополітену для осіб з інвалідністю може бути реалізований за гроші з державного бюджету, оскільки метро є лише в трьох містах України. Водночас, локальні проєкти, які розраховані лише на конкретні населені пункти, державне фінансування зараз отримати не можуть.

Це інтерв’ю опубліковано в межах проєкту «Базова підтримка «Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ», який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Фото надане Дар’єю Сидоренко