Автори:

Іра Рябоштан

Національна поліція України була зобов’язана прийняти заяву журналіста hromadske Богдана Кутєпова, на якого напали 29 квітня поліцейські, та розпочати досудове розслідування за фактом перешкоджання його професійній діяльності. Про це «Детектору медіа» повідомив медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров.

Раніше заступниця головного редактора hromadske Настя Станко розповіла, що Богдан Кутєпов витратив 15 годин, щоб подати заяву про напад та дати свідчення. Поліція та слідчо-оперативна група відмовилися приймати в журналіста заяву та відправили його в ДБР.

Відповідно до ст. 214 (початок досудового розслідування) Кримінального процесуального кодексу, не прийняти заяву поліція не мала права, ці дії є незаконними, повідомив пан Сафаров. «Поліція зобов’язана була прийняти заяву від Кутєпова, коли він намагався її подати. І вже потім, розпочавши розслідування, можливо, передати ДБР. Є перешкоджання журналістській діяльності. Ми бачимо на відео людей у формі, але достеменно не знаємо, що це представники правоохоронних органів, поки особу підозрюваного не встановлять. Це вже має відбуватися під час досудового слідства», – пояснив медіаюрист.

Натомість начальниця управління комунікації Національної поліції Оксана Блищик сказала «Детектору медіа», що цей інцидент має розслідувати Державне бюро розслідувань, бо в ньому фігурують поліцейські. «ДБР повинно розслідувати. Ми проводимо службове розслідування, результати якого передамо в ДБР. Там, де фігурують поліцейські, має приймати рішення ДБР. Або прокуратура може внести до єдиного реєстру досудових розслідувань відомості», – говорить вона.

Зазначимо, що ДБР відкрило провадження не за ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання професійній діяльності журналіста), а за ч. 2 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувались насильством).

Алі Сафаров уточнив, що стаття 216 Кримінального процесуального кодексу визначає, за якими статтями ДБР або Нацполіція можуть відкривати провадження. Зокрема, згідно з нею, Держбюро має розпочати провадження, якщо злочин скоєно представником правоохоронного органу. Однак ДБР не може розпочати розслідування за «журналістськими статтями» Кримінального кодексу –  ст.171, 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) і 347-1 (умисне знищення або пошкодження майна журналіста) ККУ – це справа поліції.

«Виникає така ситуація, що ДБР відкриває провадження щодо працівника правоохоронного органу, але не за "журналістськими статтями". Але це не виключає в подальшому включення "журналістських статей" у склад злочини під час досудового розслідування. Якщо вони з’ясують наявність ознак цього злочину, то слідчі ДБР включають у цей акт ці злочини також», – розповів медіаюрист.

Він додав, що поліція зараз може паралельно з ДБР порушити провадження за фактом перешкоджання. Після цього прокурор має визначити підсудність цих проваджень: «Тобто, об’єднати їх в одне провадження і визначити – який орган має його розслідувати».

Нагадаємо, 29 квітня поліція побила журналіста hromadske Богдана Кутєпова та зламала його техніку, коли він вів прямий ефір під Кабінетом Міністрів. Він разом з колегою висвітлював акцію протесту підприємців, які виступали проти затверджених обмежень під час карантину. Журналіст розповів, що під час сутички з поліцією отримав ушкодження.

Спершу правоохоронці встановлювали обставини інциденту. Далі почали службове розслідування. Поліцейських на час його проведення відсторонили від роботи. Богдан Кутєпов подав заяву до Державного бюро розслідувань через напад з боку поліцейських. Того ж дня ДБР почало розслідування за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувалися насильством (ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України).

Заступниця головного редактора hromadske Настя Станко розповіла, що Богдан Кутєпов витратив 15 годин на подання заяви та свідчень, оскільки поліція та слідчо-оперативна група відмовилися приймати в журналіста заяву та відправили його в ДБР.

Із закликом до влади розслідувати цей інцидент звернулися медійники, правозахисники та активісти, Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір», представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір, міжнародна організація Freedom House.