Розмови й переговори замість суду. Практику медіації впроваджують на Львівщині
Розмови й переговори замість суду. Практику медіації впроваджують на Львівщині
Юристка Ольга Коваль працює в Новояворівському бюро безплатної правової допомоги, де постійно стикається з конфліктами між українцями, які описав понад 150 років тому Іван Нечуй-Левицький у «Кайдашевій сім’ї». То не поділили дерево на земельній ділянці, то боротьба за межу, за квартиру, за дитину — а фактично за увагу, за справедливість, як кожна людина собі її розуміє. Спосіб розв'язати подібні спори нібито існує лише один — суд. Ольга Коваль каже: ні, не тільки. Є ще медіація.
Ольга Коваль
Новий закон «Про медіацію» набув чинності наприкінці 2021 року. Тоді правниця зацікавилася можливостями розв'язувати конфлікти за допомогою розмов і запитань. У 2022-му почала проходити тренінги з медіації, але навчання зупинило повномасштабне вторгнення росіян.
У січні цього року Ольга відкрила при бюро безплатної правової допомоги, де працює, клуб документального кіно Docudays UA «Янтар» завдяки підтримці мережі Docu/Club і колекції документальних фільмів Міжнародного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA. Ольга вирішила запрошувати на покази всіх охочих, аби далі, під час обговорень побаченого (а це обов’язковий компонент заходу, записаний в регламенті Docu/Club) люди могли відверто говорити про себе та про свої історії. Найактивніші жителі Новояворівська вже переглянули 12 фільмів із колекції фестивалю за цей час. Ольга Коваль розповідає, що запрошувала на покази і представників державних структур, які працюють із людьми. Дивилися та ділилися думками, слухали один одного соціальні працівники, представники громади, шкільні психологи, переселенці, підлітки, вчителі.
«Таких фільмів в інтернеті не знайдеш, — каже Ольга. — Тому це унікальна можливість, так би мовити, побачити світ і зрозуміти, що твоя проблема не унікальна й має цілком конкретне рішення. Реакція людей різна, але тим цікавіше побачити, наскільки ми, з одного боку, не схожі між собою, а з іншого — прагнемо злагоди. Після показу одного з фільмів, під час обговорення, батько загиблого на війні героя та мати загиблої доньки-воїна вперше змогли поділитися своїми переживаннями. І громада їх підтримала зовсім на іншому рівні, люди відчули, що можуть і хочуть допомогти».
Деякі кіноклуби в Україні проводять адвокаційні кампанії: це коли люди після кіно й обговорень стають активнішими, починають бачити та розуміти більше процесів у своїй громаді, починають думати про конкретні зміни, цікавляться захистом своїх прав. За допомогою запрошених експертів — правників, психологів тощо — формуються заяви та звернення до місцевих органів влади, відповідно до потреб кожної громади.
Цього року в мережі Docu/Club зініційовано 15 таких адвокаційних проєктів. У деяких громадах мета — це створення молодіжних центрів (Шостка на Сумщині, Чорноморськ на Одещині), в інших — захист довкілля за допомогою сортування сміття (Вознесенськ у Миколаївській області), підтримка родин загиблих героїв (Кременчук на Полтавщині) і навіть демонтаж пам’ятників радянської доби (Покалів на Житомирщині).
Свій адвокаційний проєкт при кіноклубі «Янтар» у Новояворівську Львівської області сформувала й Ольга Коваль. Це — «Доступ до медіації в Новояворівській громаді».
«За моїми спостереженнями, більшість конфліктів не потребують втручання суду. Наприклад, застосування медіації в сімейних непорозуміннях призводить до зменшення кількості справ у суді до 60%. Адже медіація — це якісна комунікація, вміння професійно вислухати, поставити питання в практичному ключі: що ви отримаєте, чого ви насправді боїтеся, що не можете сприйняти. І в людини з’являється конструктивний настрій, а не лише бажання помсти, наприклад. Медіатор готується до таких розмов, збирає інформацію, і це конфіденційно. Медіатор чи медіаторка говорить і з обома сторонами конфлікту, і з кожним окремо. І, зрештою, люди можуть розв'язати суперечку без суду», — пояснює Ольга Коваль.
З її досвіду, клієнти бюро безплатної правової допомоги часто зопалу хочуть іти до суду. Вони приїздять із сіл, літні, часто хворі, але вперті у своєму прагненні «покарати», досягти «справедливості». Ольга пояснює, що це час і гроші: потрібно сплатити судовий збір, судовий розгляд триватиме довго, треба буде їздити на засідання. У літніх людей часто немає здоров’я на такі марафони, ще й суд в іншому місті. А послуги медіатора — це перспектива домовитися, зекономити і час, і гроші, крім того, вашу історію не будуть слухати безліч незнайомців, це приватний процес.
«Медіація вчить вибудовувати взаємовідносини та знаходити рішення, спираючись на інтереси, цінності, потреби, почуття та права людини, а не виходити лише з емоційних реакцій, поведінки, принципових позицій. У непорозуміннях людей одне з одним важливий психологічний аспект. Наприклад, жінка вимагає аліментів, а чоловік вважає, що достатньо купити дитині спортивний костюм і солодощі. А насправді конфлікт не розв'язується через те, що у нього інша сім’я, друга дитина, у нього в житті все склалося добре й колишня дружина почувається ображеною», — розповідає Ольга.
«Є ще таке поняття, як відновне правосуддя, що втілюється за допомогою медіації. Це програми примирення потерпілих і правопорушників. Про це вкрай мало інформації та майже відсутні приклади застосування. Водночас це ефективний спосіб залагодження конфліктів, зокрема, в родинах. Особливо зараз, під час війни. Люди часто не готові розривати стосунки, їм потрібна допомога, аби знайти шлях до примирення. Щодо справ неповнолітніх — це також дуже ефективний інструмент. Адже майбутнє таких підлітків напряму залежить від розв'язання конфліктів, коли вдається порозумітися потерпілому та кривднику. І соціальні служби в різних територіальних громадах, і представники ювенальної юстиції мають бути обізнаними та користуватися послугами медіаторів. Це та можливість, яка є відкритою і яка значно покращує загальну ситуацію в громадах, знімає напругу в суспільстві, — додає заступниця директора Львівського місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги Христина Гаталяк. — Проєкт у Новояворівську є пілотним, надалі ми будемо поширювати цей досвід по всій Україні. Хочемо, щоб люди знали: будь-хто в Україні може звернутися до найближчого Центру безплатної правової допомоги, щоб отримати доступ до послуги медіації».
Зараз у Новояворівську триває інформаційна кампанія, присвячена медіації, — це частина адвокаційного проєкту Ольги Коваль. Вона сподівається, що люди невдовзі використовуватимуть новий на наших теренах спосіб порозумітися між собою.
«Наше місто дуже близько до Європейського Союзу, і ми спробуємо застосувати у нас європейську практику, — розповідає Ольга. — Хоча насправді вона не така вже й нова для наших громад. На одному з ознайомчих тренінгів сільський голова, який щодня вислуховує скарги на кшталт "сусідський собака поїв моїх курей, я хочу справедливого відшкодування й покарання", сказав: "О, то я медіатор! Давно! Просто не знав, що це так називається!"», — жартує юристка й медіаторка Ольга Коваль.
Фото надала авторка