«Детектор медіа» починає підбивати підсумки 2021 року в медіасфері та прогнозувати тенденції наступного, 2022 року. Ми звернулися до експертів — медійників, громадських діячів, які працюють у сфері медіа, аналітиків — із запитаннями про головні події та тренди року, що минає, а також порядок денний на майбутнє. Думки будемо публікувати в різних форматах — від авторських колонок до опитувань. «ДМ» уже опублікував колонку Євгена Федченка — керівника фактчекінгового проєкту StopFake та Могилянської школи журналістики. Цього разу піар-менеджер Коаліції РПР Дмитро Кривошеєв розповів про зрушення у напрямку реформ.

Кінець грудня — час для мандаринів, шампанського та підбиття підсумків. Привід відкорковувати пляшку в нас є. 2021 року парламент ухвалив низку ініціатив у напрямку реформ. Ось десять законопроєктів, які вже чинні чи скоро стануть такими. Їх підтримували чимало громадських організацій, зокрема і коаліція «Реанімаційний пакет реформ».

Адміністративна процедура. Якщо порівняти законотворчість із будівництвом, то парламентським «метро на Троєщину» можна назвати законопроєкт про адміністративну процедуру. Над ним працювали з 1998 року; шість разів його вносили на розгляд Верховної Ради. Ініціатива цікава ще й тим, що її ухвалення було умовою Євросоюзу для надання Україні ста мільйонів євро на реформу державного управління. У листопаді 2021 року його ухвалили.

Цей документ може здатися нудним і суто технічним, але насправді це революція у ставленні держави до своїх громадян. Нарешті держоргани будуть зобов’язані повідомляти про свої рішення, які погіршують становище певних громадян, і надавати їм слово. Приклад: пенсіонер-чорнобилець одного дня отримав тисячу гривень пенсії замість чотирьох тисяч. Виявилося, Пенсійний фонд під час перевірки виявив якусь помилку в нарахуванні та «зрізав» людині пенсію, не повідомивши її про це. Тепер так не можна. Крім того, людині не зможуть відмовити в адміністративній послузі, якщо вона надала не всі документи. Людина зможе додати необхідну інформацію або ж посадовець має знайти її сам у реєстрах чи через запити. Але ці новели запровадять не одразу: має минути кілька років, аби посадовці навчилися нових правил гри.

Молодіжна політика. Ще один «довгобуд» — законопроєкт про засади молодіжної політики. Його розробляли майже дев’ять років і нарешті ухвалили наприкінці квітня. Згідно з ним, по-перше, мають створити Національну раду з питань молоді під головуванням прем’єр-міністра, яка гарантуватиме участь молоді в суспільно-політичному житті країни. По-друге, з’явиться Український молодіжний фонд за зразком Українського культурного фонду. Він підтримуватиме молодіжні та дитячі громадські об’єднання. Крім цього, планують створити розгалужену мережу молодіжних центрів, а також молодіжних просторів на базі закладів освіти, культури, охорони здоров’я тощо для дозвілля дітей і молоді.

Боротьба з тютюном. Уперше з 2012 року Верховна Рада посилила антитютюнове законодавство. Комплексний антитютюновий законопроєкт № 4358, ухвалений «під ялинку» під час останньої парламентської сесії 2021 року, впроваджує європейські вимоги до захисту українців від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння. Тютюнові компанії матимуть менше можливостей рекламувати свої товари. Ключові нововведення:

• заборона курити пристрої для нагрівання у громадських місцях;
• заборона реклами електронних пристроїв для куріння;
• запровадження медичних попереджень на пачках електронних пристроїв для куріння, а на сигаретах це попередження збільшиться до 65  % від розміру упаковки;
• заборона продажу ароматизованих сигарет, головної приманки для дітей.

Референдуми. Цього року Верховна Рада «закрила гештальт» народних депутатів попереднього скликання — ухвалила законопроєкт № 3612 про всеукраїнський референдум. 2014 року нардепи звернулися в Конституційний Суд, який у 2018 році визнав неконституційним тодішній закон про референдум. Тоді ж почали готувати новий проєкт, але ухвалити його так і не спромоглися.

Законопроєкт № 3612 можна назвати одним із найуспішніших кейсів співпраці громадськості та влади. Щойно запрацювала Верховна Рада ІХ скликання, представники Коаліції РПР зустрілися з Русланом Стефанчуком (тоді — першим заступником голови парламенту). Експерти запропонували вже готовий проєкт закону про всеукраїнський референдум, який повністю збігався з політичним порядком денним нової влади. Що ж такого важливого в цьому законі? Найголовніше — у громадян тепер є реальна можливість скасувати певний закон чи окремі його положення, що буде запобіжником від ухвалення недемократичних законів.

Національна безпека. На сьомому році військової агресії Росії проти України Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 2689 про покарання за воєнні злочини. Він дозволяє органам правопорядку надавати належну кримінально-правову кваліфікацію злочинам, вчиненим на тимчасово окупованих територіях України та в умовах збройного конфлікту. Як зазначають в Офісі генпрокурора, такі злочини як незаконне та насильницьке переміщення людей, примушування до служби в лавах збройних сил країни-окупанта, використання «живих щитів» тощо будуть детально регламентовані кримінальним законодавством.

Краще пізно, ніж ніколи, — це і про законопроєкт № 5557 про основи національного спротиву. Він визначає порядок формування та комплектування частин Сил територіальної оборони та добровольчих формувань територіальних громад, а також підготовки громадян до національного спротиву. Передбачається, що територіальна оборона охоплюватиме всю територію України поза межами бойових дій, а рух опору буде вестися на тимчасово окупованій території.

Судова реформа. Прорив року — відновлення судової реформи. Верховна Рада ухвалила два законопроєкти: № 3711-д щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і № 5068 щодо оновлення Вищої ради правосуддя (ВРП).

Законопроєкт № 3711-д довелося розглядати повторно після врахування пропозицій президента. Цей проєкт визначає вирішальну роль міжнародних експертів у доборі членів ВККС. Громадськість не раз наполягала на цьому, адже судова система не здатна очистити сама себе.

Міжнародні експерти відіграватимуть вирішальну роль і при оновленні ВРП, говорить законопроєкт № 5068. Він передбачає перевірку чинних членів і майбутніх кандидатів у ВРП новоствореним органом — Етичною радою, до складу якої увійдуть і міжнародні представники. Перший склад Етичної ради призначили на початку листопада і протягом наступних шести місяців вона має оцінити членів ВРП на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

Боротьба проти корупції. Реформи тривають. Законопроєктом № 5459–1 нарешті узгодили з Конституцією статус Національного антикорупційного бюро. Нагадаємо, у 2020 році Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень закону про НАБУ, зокрема й повноваження президента призначати та звільняти директора бюро. Тепер НАБУ перетворюється на центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Директора НАБУ призначатиме Кабмін за результатами конкурсу. Його проведе комісія із шести членів, яких порівну призначатимуть уряд і міжнародні партнери України. Важливо, що за умови затягування конкурсу (а в Україні це не рідкість) НАБУ не залишиться без очільника — повноваження директора перейдуть до його першого заступника.

Водночас парламент посилив захист викривачів корупції. Законопроєкт № 3450 робить можливими антикорупційні звернення онлайн — повідомити про хабар чи оборудку можна буде через новостворений Єдиний портал повідомлень. Це має захистити інформацію та уніфікувати її обробку. Також законопроєкт гарантує викривачам безоплатну адвокатську допомогу в судах.

Однак тут варто згадати про «зраду». Україна вже четвертий рік живе без стратегії у сфері боротьби проти корупції! Верховна Рада більше року не може ухвалити в другому читанні Антикорупційну стратегію на 2021–2025 роки. Законопроєкт № 4135 підготувало Нацагентство з питань запобігання корупції. Він пройшов низку публічних консультацій та отримав схвальні відгуки експертів. Не тільки громадськість, а й президент Володимир Зеленський закликав парламентарів якнайшвидше ухвалити цей проєкт закону. Документ не раз виносили на порядок денний, але народні депутати так і не проголосували.  

Фото: Верховна Рада України / Facebook

Ця публікація створена Коаліцією РПР за підтримки «ІСАР Єднання» у межах «Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується «ІСАР Єднання» у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди «ІСАР Єднання», погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.