23 листопада у Всесвітній день боротьби з безкарністю за напади на журналістів 11 всеукраїнських та міжнародних медійних організацій підготували петицію, в якій зазначили 29 випадків, коли нападники на представників ЗМІ залишилися не покараними, не зважаючи на звернення до правоохоронних органів. Нагадаємо, цей день після того, як на Філіппінах загинули 32 журналісти, і ніхто не був покараний, Міжнародна федерація журналістів оголосила Днем боротьби з безкарністю. В петиції, яку передадуть ГПУ, МВС і Адміністрації президента, медійні організації вимагають розслідувати справи і покарати винних у злочинах, пов'язаних з професійною діяльністю журналістів, які були скоєні протягом 2012 року.

«Більшість випадків нападів на журналістів в Україні правоохоронці кваліфікують не як перешкоджання їх журналістській діяльності, а як інший злочин, найчастіше як хуліганство. Випадок з Віталієм Лазебником непоодинокий», - сказав юрист Незалежної медіа профспілки Олександр Тарасов під час круглого столу в НСЖУ.

Юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська нагадала, що стосовно всіх випадків перешкоджання журналістській діяльності в Україні 2012 року були відмовки правоохоронних органів або символічне покарання. «Навіть коли журналісти були дуже сильно побиті, і навіть коли була порушена ст. 171 ККУ, то його було покарано штрафом - 51 грн. Фактично ми говоримо про відсутність покарання навіть коли справа порушена по ст. 171. Проблема досить серйозна, і одних запевнянь, що правоохоронні органи роблять усе можливе, вже не достатньо», - сказала вона.

За її словами, ці питання неодноразово піднімалися перед правоохоронцями і прокуратурою на засіданнях Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану дотримання законодавства про свободу слова та захисту прав журналістів при президентові України, що проходять в рамках «Відкритої розмови». «Зокрема, одна з зустрічей відбулася щодо вступу в дію нового КПК. Відтепер правоохоронці будуть автоматично порушувати кримінальні справи у випадку звернень журналістів щодо перешкоджання їх професійній діяльності. У разі надходження заяви до чергового, відразу має бути прийняте рішення про внесення її до єдиного реєстру кримінальних правопорушень. Після того буде проводитися розслідування. Раніше при надходженні заяви від журналіста було 10 днів для проведення дослідчої перевірки для того, щоб визначити чи порушувати кримінальну справу. І як правило на цій стадії нам відмовляли в порушенні кримінальної справи за ст. 171. І можна було відмовляти в порушенні такої справи взагалі. Тепер кримінальна справа буде порушуватися автоматично після заяви. Але якщо ці факти не знайдуть підтвердження, то її можна буде закрити. Тепер диктофонні записи відносяться до документів і можуть бути доказами в суді. Новий КПК дає можливість оскаржувати не тільки дії, а й бездіяльність. Ми сподіваємося на реакцію прокуратури щодо встановлення цензури в УНІАН. Думаю, що тепер буде складатися судова практика, коли ми оскаржуватимемо бездіяльність в судових процесах. Надто часто ми чуємо від правоохоронців, що винна особа не знайдена і немає підстав для порушення кримінальної справи», - зазначила Тетяна Котюжинська.

На думку заступника голови НМПУАндрія Яніцького, журналісти, які бачать, що правоохоронні органи не реагують на їхні заяви, дуже часто не вірять в можливість відстояти свої права у законний спосіб. Він закликав журналістів не впадати у відчай і не йти на загострення конфлікту. «Давайте, захищати свої права у рамках законодавства. Закон про профспілки дає нам таку можливість», - сказав він.

Представник ГО «Детектор медіа» Світлана Остапа нагадала присутнім цьогорічні гучні випадки перешкоджання професійній діяльності: напад на Мустафу Найєма, Олену Притулу і Катерину Горчинську в Києві, на п'ятьох журналістів в Донецьку, редактора «Укрінформу». «Правоохоронці постійно на всіх зустрічах наголошують, що справи з журналістами у них на особливому контролі, але, аналізуючи кінцевий результат, немає тому віри», - сказала вона.

Член ради НМПУ Ольга Падірякова повідомила присутнім, що редактори УНІАН оприлюднили ще одну заяву щодо недостатньої реакції керівництва на попередню їхню заяву про цензуру.

Учасники круглого столу наголосили, що немає зрушень по судовій справі Георгія Гонгадзе, а судовий процес так і залишається закритим. Не покарані винні у нападі на Дмитра Волкова, Віталія Лазебника, Олександра Течинського, Олексія Мацуку і Лілію Буджурову тощо. Вони закликали всіх журналістів звертатись із заявами до міліції,  прокуратури, і заявляти про порушення в пресі.

«Не може бути так, що в центрі Європи існує держава, правова система якої відмовляється робити передбачені законом дії для розслідування нападів на журналістів», - підсумувала Тетяна Котюжинська.

ПЕТИЦІЯ

Громадський рух «Стоп цензурі!», Незалежна медіа-профспілка України та Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Інститут медіапПрава, профспілка журналістів «Медіафронт», «Інтерньюз-Україна», за підтримки «Репортерів без кордонів» та Міжнародної федерації журналістів об'єднались для того, щоб звернутись з цією петицією до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України та Адміністрації президента України. Ми вимагаємо від української влади:

Вимагаємо розслідувати справи і покарати винних у наступних злочинах, пов'язаних з професійною діяльністю журналістів, які було скоєно протягом 2012 року:

1.      23 січня у Донецьку охоронці торгівельного центру «Сокол» жорстоко побили журналістів, які знімали прострочені продукти. Зокрема, побили кореспондента «Українського тижня» Богдана Буткевича і фотографа цього видання Андрія Ломакіна, а також журналіста Павла Колесника. Відмовлено в порушенні кримінальної справи за 171 ст. ККУ.

2.      29 січня у Донецьку під час масової акції було побито журналістів Олексія Мацуку, Віталія Сизова, Ігоря Ткаченка, та Віталія Овчаренка, їхнє професійне обладнання було пошкоджено. Відмовлено в порушенні кримінальної справи за 171 ст. ККУ. Нападника на журналістів, який пошкодив їхнє обладнання, оштрафовано на 51 гривню за 173 ст. Кодексу адміністративних правопорушень.

3.      15 лютого у Луганську на  території луганського відділення мисливського собаківництва Кінологічного товариства України його голова Василь Голиков напав на оператора каналу ТСН («1+1»). Факт перешкоджання журналістській діяльності не підтверджено.

4.      28 лютого у знімальної групи програми розслідувань «Знак оклику» каналу ТВі (журналіст Дмитро Гнап та оператор Кирило Шапарь) стався конфлікт з директором державної резиденції «Залісся» Віктором Камінецьким. Останній виштовхував журналістів із застосуванням сили, викручував руки та намагався вихопити з рук камеру, про що є відповідні відео-докази. Відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.. 171 ККУ.

5.      3 травня - напад та побиття на фотографа порталу Tochka.net Віталія Лазебника під час зйомки громадської акції у столичному парку «Перемоги». Прийнято рішення про відмову в порушенні справи за ст. 171 ККУ.

6.      13 червня у Сімферополі біля Генконсульства Росії один з відвідувачів консульства напав на оператора кримського телеканалу АТР. 

 7.      13 червня невідомі погрожували та ледь не побили знімальну групу програми «Гроші» телеканалу «1+1» через зйомку приймальні народного депутата в Конча-Заспі.

 8.      15 червня депутати Котовської міськради напали на журналіста Анатолія Тіору, порвали сорочку, редакційне посвідчення.

 9.      18 червня знову скоєно напад на знімальну групу програми «Гроші» під час зйомок сюжету про земельну ділянку, яку приписують Петру Симоненку.

 10.  22 червня головний редактор «Української правди» Олена Притула заявила про переслідування та тиск на журналіста УП з боку СБУ, у зв'язку з тим, що він намагався зв'язатись з родичами «дніпропетровських терористів» з метою написати статтю.

 11.  6 липня скоєно напад на журналiстку газети «Експрес» Свiтлану Мартинець у м.Жовка Львівської області. Її побили члени «секти Догнала».

12.   9 липня у м.Котовськ Одеської області невідомі закидали пляшками із запальною сумішшю будинок місцевого журналіста газети «Виборчком» Анатолія Тіори.

 13.  9 липня під час висвітлення акції біля Одеської обладміністрації дільничний міліціонер напав на журналіста інформаційного сайту Одеси 048.ua і кинув його камеру на асфальт.  Міліціонера притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Перевірка триває.

 14.  10 липня у м.Чортків Тернопільської області суддя районного суду Лідія Квятковська наказала охороні зачинити журналістку ICTV у своєму кабінеті, а в оператора телеканалу охорона намагалася відібрати камеру.

 15.  30 липня охорона одного з делегатів з'їзду Партії регіонів побила журналіста Мустафу Найєма, вибила з його рук телефон і видалила з нього матеріали. Відмовлено в порушенні кримінальної справи.

 16.  2 серпня у Харкові невідомі чоловіки спортивної статури погрожували журналісту «Дорожнього контролю» Руслану Погонцеву, вибили з рук та розбили камеру.

 17.  3 вересня під час виступу президента України перед учасниками Всесвітнього газетного конгресу, невідомі люди, застосовуючи фізичну силу, відбирали у журналістів плакати з закликами про свободу слова. Зокрема, постраждали головний редактор «Української правди» Олена Притула і заступник головного редактора Kyiv Post Катерина Горчинська.

 18.  4 вересня у м.Городок Львівської області троє невідомих вчинили розбійний напад на приватну садибу шеф-редактора районного часопису «Газета для Вас» Андрія Хому, підпаливши його автомобіль марки ROVER 75, який знаходився біля будинку. Журналіст пов'язує напад з професійною діяльністю.  

 19.  5 вересня депутат Одеської обласної ради від партії «Батьківщина» Костянтин Грінченко пошкодив фотоапарат журналісту сайту «Думская» Валерії Івашкіній і погрожував кореспонденту сайту «Храбро» Вірі Запорожець.

20.  19 вересня - напад на журналіста видання 0629.com.ua Миколу Рябченко (м. Маріуполь). Невідомі завадили журналісту сфотографувати наслідки ДТП, та застосували до журналіста фізичну силу. Відмовлено в порушенні кримінальної справи.

21.  25 вересня було вчинено напад на знімальну групу телеканалу Euronews, яка проводила зйомку на стихійному сміттєзвалищі у Києві.

22.  26 вересня - журналіста Дмитра Волкова («1+1») жорстоко побили біля дому двоє невідомих. Останні кілька місяців він працював над темою «Земельний дерибан у Вишгородському районі», і саме з цим пов'язує напад. Справу за ст. 171 ККУ досі не порушено.

 23.  26 вересня працівники Центрального залізничного вокзалу у Києві перешкоджали відеозйомці фотожурналіста LB.ua Максима Левіна. Працівники міліції відмовилися з'ясувати особу жінки, яка забороняла відеозйомку та намагалася пошкодити фототехніку.

 24.  29 вересня - напад на журналіста інтернет-видання «НикВести» (м.Миколаїв) Володимира Сілякова. Невідомий чоловік, намагаючись перешкодити журналісту вести зйомку на мітингу, вдарив його кулаком в обличчя, а потім по камері. В порушенні кримінальної справи відмовлено.

 25.  17 жовтня журналістів 5-го каналу не пустили на концерт, організований Журавським в м. Коростишеві на Житомирщині. Журналіст Оксана Трокоз повідомила, що четверо людей, на чолі з начальницею місцевого відділу культури, зачиняли двері, затуляли камеру і відтягували оператора. В порушенні кримінальної справи відмовлено.

 26.  17 жовтня у місті Горлівка Донецької області місцевій телекомпанії ТВ-6 невідомі вирізали кабель на даху будівлі і розбили вікна монтажної кімнати після оприлюднення інформації про зв'язки МВС з місцевим криміналітетом.

 27.  20 жовтня чиновники Броварської районної державної адміністрації перешкоджали роботі журналістів та розбили телефон журналістам.

 28.  22 жовтня заступник голови Броварської районної державної адміністрації Микола Миронець зіштовхнув зі сходів журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу в приміщенні районної державної адміністрації.

 29.  14 листопада в м.Камянка-Бузька Львівської області міліція незаконно затримала і побила журналіста газети «Край» Назара Олексевича і його батька Романа.

Вимагаємо також поінформувати наші організації про розслідування наступних нападів і порушень, пов'язаних з професійною діяльністю журналістів:

03.05.2004 - у Мелітополі Запорізької області скоєно напад на співробітника інтернет-видання «Власті.net» і газети «Кур'єр» Геннадія Ємельянова. Редакція газети пов'язує напад з професійною діяльністю журналіста. Невідомі жорстоко побили журналіста, але не взяли нічого з цінних речей. Натомість забрали в нього матеріали наступного випуску газети «Кур'єр». Мелітопольське ГУ УМВС порушило кримінальну справу за фактом хуліганства.

18.11.2004 - у Києві на вулиці 50-річчя Жовтня був скоєний напад на журналіста ТРК «Ера» Сергія Сидорука. В нього були поламані ребра, одне з яких пробило легені. Порушено кримінальну справу за ст. 226 ККУ хуліганство.

21.11.2004 - на дільниці № 12 виборчого округу № 71, розташованій у Мукачевому, 15-20 молодчиків побили журналістів газет «Старий замок» і «Трибуна», було розірване журналістське посвідчення кореспондента Тетяни Ратушняк. У журналіста «Старого замку» Андрія Зеленка відібрали відеокамеру. За всіма згаданими фактами порушень подано скарги до районних та міських судів, а також до прокуратури.

25.11.2004 - у Кіровограді невідомі побили журналіста газети «Украина-Центр», редактора газети «Репортер» Геннадія Рибченкова. У редакції напад пов'язали з професійною діяльністю. Злочинці відібрали у журналіста мобільний телефон, мотивуючи дію тим, що він «нікому не зможе зателефонувати». Журналіст самостійно дістався до дому, але потім його госпіталізували. Заяву до міліції було подано 27 листопада.

29.11.2004 - група озброєних молотками і холодною зброєю людей  жорстоко побили кореспондента ІА «Українські новини» Ганну Нізкодубову та кореспондента місцевої  газети «Луганчане» Євгена Савченка. У  Ганни Низькодубової забрали техніку, Євгену Савченку було зламано ніс. Низькодубова повідомила, що вона та її колеги подали заяви про напад до міліції, за якими було порушено кримінальну справу за статтею 226 ККУ хуліганство.

10.12.2004 - побито фотокореспондента газети «Салон Дона і Баса» Сергія Ваганова у той час, коли він знімав, як група невідомих намагалася знести намети, встановлені у центрі Донецька активістами кампанії ПОРА. Ворошилівський районний відділ внутрішніх справ Донецька порушив кримінальну справу за фактом нанесення тілесних пошкоджень та пошкодження майна за статтею 296 ККУ хуліганство.

3.06.2006 - запрошений на сесію Харківської обласної ради депутат Верховної Ради Дмитро Шенцев напав на журналіста, фотокора агентств Assocіated Press, ІТАР-ТАРС, Photolenta Андрія Авдошина та побив його. Журналіст подав заяву до Київського райвідділення міліції Харкова ввечері 7 червня. У Центрі громадських зв'язків управління МВС України в Харківській області, у свою чергу, повідомили, що заява Авдошина і відеоматеріали, що зафіксували інцидент, на даний момент передані в Київську районну прокуратуру Харкова.

28.08.2006 - священики Української православної церкви Московського патріархату перешкодили роботі знімальної групи 5 каналу, яка працювала на території Києво-Печерської Лаври. Як розповіла журналістка Наталя Тугузова, на них напали архієпископ Павло, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, священики, церковний охоронець та люди в цивільному. Гуртом вони поклали оператора телеканалу на землю, відібрали камеру, а з нею і касету. Винних не покарано.

14.08.2007 - на журналіста української газети «КоммерсантЪ» Артема Скоропадського напали у під'їзді його будинку. Він пов'язує напад із професійною діяльністю. Постраждалий, який є громадянином Російської Федерації, звернувся до міліції.

08.07.2008 - в Мелітополі під час відеозйомки було побито оператора інформаційної програми «Регіон» телекомпанії «МТВ-плюс» Михайла Гарєєва. Нападник наніс оператору три удари в голову і намагався вихопити відеокамеру, коли йому це не вдалось, він зламав мікрофон на камері і повернувся до приміщення магазину. Правоохоронними органами порушено кримінальну справу по факту нападу і нанесення тілесних ушкоджень.

16.09.2008 - у Донецьку було побито кореспондента газети «Острів» Максима Абрамовського та його колегу Олену Михайлову. Журналісти зняли працівників міліції, які безпосередньо на мосту зупиняли для перевірки автотранспортні засоби, що є порушенням правил дорожнього руху. Працівники міліції відібрали журналістське посвідчення у Максима Абрамовського, потім завдали ударів по голові потерпілому та по відеокамері. Зрештою її відібрали, трохи пізніше повернули зламаною і вже без плівки. Журналісти написали заяву та дали пояснення у Київському РВВС Донецька. Результати перевірки, здійсненої міліцією, було передано до прокуратури.

02.02.2009 - здійснено напад на знімальну групу телерадіокомпанії «Град» (Басюка Юрія та Весилика Юрія), коли знімала на Думській площі Одеси людей, що «поспішали привітати мера Гурвіца». Під час зйомки, на них здійснив напад помічник мера Ігор Хотін у присутності співробітника міліції. «Вони відібрали камеру у оператора та намагались відібрати мобільний телефон. Пізніше камера була повернена у пошкодженому вигляді та без касети з відзнятими матеріалами». Телекомпанія направила відповідні заяви до міліції, прокуратури та СБУ.

25.05.2009 - у Вінниці перший заступник начальника управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту і зв`язку В`ячеслав Шаповал напав на журналіста  ТРК «Вінниччина»  Олександра Ільницького. Пізніше лікарі констатували в журналіста забиття м`яких тканин голови. Постраждалий вважає напад чиновника перешкоджанням професійної діяльності журналіста.

14.10.2009 - в центрі Києва біля пам'ятника Леніна, в наметовому містечку комуністів було вчинено напад та жорстоке побиття фотокореспондента журналу  «Конфлікти і закон» Руслана Любченка. Представники наметового містечка підійшли до журналіста, який здійснював фотозйомку та почали брутально відбирати  камеру і завдавати ударів по голові. Після цього в Любченка невідомі  вистрілили з газової зброї, а до приїзду правоохоронців на журналіста наділи наручники. Після приїзду міліції затримали не нападників, а постраждалого фотокореспондента. У нього забрали техніку і ще досі не повернули карту пам'яті з фотографіями  із місця події. Редакція журналу «Конфлікти і закон» подала звернення до Генпрокуратури та МВС.

13.04.2010 Невідомий жорстоко побив дніпропетровського журналіста «9 телеканалу», автора популярної програми «Губернські хронічки» Бориса Брагінського.  Міліція порушила справу за ч. 1 ст. 296 ККУ хуліганство.

20.04.2010 - прокуратура Шевченківського району міста Києва порушила кримінальну справу за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналіста Нового каналу Сергія Кутракова (ч. 1 ст. 171 ККУ). 8 квітня 2010 року в Українському домі кореспондент телеканалу, виконуючи редакційне завдання, проводив зйомку сюжету про відкриття фотовиставки. Його увагу привернули люди, котрі вигукували націоналістичні гасла, і яких охоронці почали виводити із зали до коридору службового виходу. Ці події Сергій Кутраков почав фіксувати на камеру, у зв'язку з чим охоронці, перешкоджаючи законній професійній діяльності журналіста, насильно виштовхали кореспондента телеканалу із  коридору службового виходу, завдавши йому при цьому тілесних ушкоджень.

31.10.2010 - напад на кореспондентів Чорноморської телерадіокомпанії представників Партії регіонів у м. Феодосія. 01.11.2010 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 186 ККУ, злочин не розкрито.

03.11.2010 - міліціонери застосували фізичну силу щодо спецкора 5 каналу Оксани Трокоз у м. Житомир Винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції за ст.ст. 185, 186, 187, 364, 365 ККУ, за відсутністю в їх діях складу злочинів.

11.11.2010 - в м. Краматорську між групою осіб відбувалася бійка, яку почав знімати на фотоапарат в режимі «відео» журналіст АТЗТ «Нові проекти» Ладик О.Я., якого одна особа, що брала участь у бійці, за це вдарила кулаком в ліве вухо. Від удару Ладик О.Я. впав на землю та упустив фотоапарат, від чого той розбився. Злочин не розкрито, у провадженні СВ Краматорського МВС.

01.12.2010 - побиття кореспондента газети «Зоря Тарханкуту» Сергія Антіпенка в с.Чорноморське 01.12.2010 р. Злочин не розкрито, у провадженні СВ Чорноморського РВ.

01.06.2011 - перешкоджання співробітниками податкової міліції журналістам інтернет-видання «Новини» (Олександр Влащенко та Наталія Барбарош) та кореспонденту видання «Преступности.нет» Артему Дибленко у професійній діяльності.

26.08.2011 - перешкоджання знімальній групі Сергія Андрушка у селищі Ромодан Миргородського району Полтавської області, на центральній площі селища, під час народних гулянь у серпні 2011.

04.11.2011 - охоронці менеджера київського концерту Валентина Гафта й Ольги Остроумової нецензурно облаяли і побили знімальну групу інформаційної програми ТСН каналу «1+1» журналіста Дмитра Святненка й оператора Павла Мяснова. Інцидент стався 04.11.2011. Слідство триває.

СПИСОК ЖУРНАЛІСТІВ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ЗА ЗАГАДКОВИХ ОБСТАВИН В УКРАЇНІ

1.       Мирон ЛЯХОВИЧ, редактор газети «Життя і праця» (м. Львів), 1992; пішов з життя за загадкових обставин.

2.      Вадим БОЙКО, тележурналіст телекомпанії «Гарт» (м. Київ), 1992 загинув від вибуху у власному помешканні. Точні обставини загибелі не з'ясовані, залишається не зрозумілим, чому журналіст не зміг залишити квартиру і чому загорілось помешкання. Ходили чутки, що в його телевізор була закладена вибухівка, а також що його оглушили. Відомо, що незадовго до загибелі Бойко ходив у бронежилеті.

3.      Микола БАКЛАНОВ, власний кореспондент газети «Известия» (м. Київ), 1993, помер від черепно-мозкової травми, отриманої під час нападу;

4.      Юрій ОСМАНОВ, редактор Кримської газети «Арекет» (м. Сімферополь), 1993, був знайдений мертвим на вулиці Сімферополя з черепно-мозковою травмою;

5.      Андрій ЛАЗЕБНІКОВ, начальник прес-центру ЧФ (м. Севастополь), 1993, застрелений біля власного будинку;

6.      Сергій ШЕПЕЛЄВ, редактор газети «Вечірня Вінниця» (м. Вінниця), 1993, загинув у вогні у власній квартирі, за словами незалежних експертів, журналіст був прив`язаний до ліжка;

7.      Віктор ФРЕЛІХ, позаштатний кореспондент газети «Молодий Буковинець» (м. Чернівці), розслідував ситуацію з витоком ракетного палива, який спричинив масові захворювання серед людей, 1995, а також загадковою епідемією алопеції від якої постраждали переважно діти у чернівецькій області. Помер від отруєння невідомою речовиною, незадовго до смерті отримував погрози фізичної розправи;

8.      Юрій ДЖЕДЖУЛА, журналіст газети «Київський вісник» (м. Київ). Загинув у 1995 році;

9.      Анатолій ТАРАН, редактор газети «Оболонь» (м. Київ), 1995, знайдений мертвим на пустирі у Києві;

10.  Володимир ІВАНОВ, редактор газети «Слава Севастополя» (м. Севастополь), 1995, загинув від вибуху на порозі власного будинку, вибухівка була закладена у смітник;

11.  Георгій ОВЧАРЕНКО, журналіст телеканалу УТ-3, ведучий програми «Чорний квадрат», 1996, знайдений мертвим у квартирі свого сусіда;

12.  Ігор ГРУШЕЦЬКИЙ, кореспондент газети «Україна-центр» (м. Черкаси), 1996, знайдений мертвим на одній з вулиць Черкас з пораненням голови;

13.  Ігор КУЗИК, відповідальний секретар газети «Армія України» (м. Львів), 1996, зник і через кілька місяців був знайдений мертвим у парку в центрі Львова;

14.  Анатолій ТАНАДАЙЧУК, кореспондент газети «Панорама» (м. Вінниця), 1996, після смерті на тілі журналіста виявили сліди від уколів;

15.  Олександр МОТРЕНКО, ведучий передачі «Суботній експрес» радіостанції «Транс-М-Радіо» (м. Сімферополь), 1996, по дорозі на роботу зазнав нападу трьох чоловіків, один з яких був у міліцейській формі. Помер від удару в голову, міліція заявила, що Мотренко був п`яний і сам напав на правоохоронця;

16.  Віталій КОЦЮК, кореспондент газети «День» (м. Київ), 1997, повертаючись додому електричкою, отримав опіки невідомого походження, перед смертю казав, що невідомі витягли його з електрички, облили бензином і підпалили;

17.  Петро ШЕВЧЕНКО, власний кореспондент газети «Київські відомості» у Луганську, 1997, за місяць до смерті опублікував серію репортажів про протистояння місцевої влади і СБУ, вийшов з офісу на зустріч, з якої у визначений час не повернувся; був знайдений повішеним біля аеропорту Жуляни;

18.  Володимир БЕХТЕР, старший редактор Держтелерадіокомпанії (м. Одеса), 1997, помер від удару  у голову під час побиття працівниками міліції;

19.  Борис ДЕРЕВ'ЯНКО, головний редактор газети «Вечірня Одеса» (м. Одеса), 1997, розстріляний біля своєї редакції, слідство заарештувало виконавця, замовники не названі;

20.  Святослав СОСНОВЬСКИЙ, редактор видавництва «Таврія», 1997, помер від ножових поранень, які йому завдали нападники неподалік від його дому;

21.  Олексій Єфименко, редактор газети «Відродження» (м.Саки), 1998, помер внаслідок падіння з вікна п`ятого поверху;

22.  Микола РАКШАНОВ, журналіст черкаської газети «Факти», 1998, помер від черепно-мозкової травми, за версією правоохоронців травма не була результатом нападу, однак, за свідченнями лікарів, пошкодження мали насильницьких характер;

23.  Альберт БОРИСОВ, головний редактор газети «Шахтерские вести» (м.Краснодон). Загинув у 1998;

24.  Мар'яна ЧОРНА, тележурналістка телеканалу СТБ (м. Київ), 1999, знайдена повішеною у власній квартирі, версія слідства - самогубство;

25.  Ігор БОНДАР, директор одеської приватної телекомпанії АМТ, 1999, розстріляний з автомату невідомими;

26.  Георгій ГОНГАДЗЕ, керівник інтернет - проекту «Українська правда», 2000, був викрадений по дорозі додому, виконавці засуджені, замовники невідомі;

27.  Михайло КАПУЛЯК, заступник редактора газети «Світ молоді» (м. Івано-Франківськ), 2000;

28.  Володимир ПАЛЬЧИКОВ, журналіст Дніпропетровського радіоцентру, 2000;

29.  Владислав РЯБЧИКОВ, журналіст газети «Кримська правда» (м. Сімферополь), 2000, був збитий автівкою і помер від поранень; співробітники журналіста переконані, що загибель пов'язана з професійною діяльністю, а саме з публікацією про керівництво Меджліса кримських татар.

30.  Володимир СМИРНОВ, кореспондент газети «Время» (м. Миколаїв), 2000, помер від поранень, отриманих під час нападу на вулиці;

31.  Олег БРЕУС, видавець газети «XXI вік» (м. Луганськ), 2001, застрелений кілером;

32.  Ігор АЛЕКСАНДРОВ, телекомпанія «ТОР» (м. Слов'янськ, Донецька область), 2001, помер від численних травм, завданих йому бейсбольними битами;

33.  Олександр КОВАЛЕНКО, головний редактор газети «Соціальна політика» (м. Київ), 2001, був знайдений мертвим з вогнепальним пораненням у лісі під Житомиром;

34.  Юрій ГОНЧАР, позаштатний кореспондент «Факты и комментарии» (м.Київ), 2001, був знайдений у власній квартирі з ознаками насильницької смерті;

35.  Олег ЧЕРНЯК, оператор обласного телебачення (м. Одеса), був знайдений мертвим у власній квартирі зі слідами ін`єкції;

36.  Андрій ФЕЩЕНКО, віце-президент Національної телекомпанії України, 2002, знайдений мертвим з вогнепальним пораненням у власному автомобілі;

37.  Володимир ПРОВОРОЦЬКИЙ, журналіст Сумської державної телерадіокомпанії, 2002, був знайдений з ознаками насильницької смерті у власній квартирі;

38.  Олексій ТЕРЕЩУК, заступник головного редактора газети «Вінниччина», 2002, помер від травм через рік після побиття не відомими;

39.  Михайло КОЛОМІЄЦЬ, редактор і засновник інформаційного агентства «Українські новини», зник і пізніше був знайдений мертвим у лісі на території Білорусі, ГПУ порушила кримінальну справу за фактом доведення до самогубства, справа не завершена;

40.  Олександр ПАНИЧ, журналіст тижневика «Донецькі новини» (м. Донецьк), 2002, був викрадений і пізніше знайдений мертвим у річці Кальміус.

41.  Юрій ШЕВЦОВ, фотокореспондент газети «Кримська правда» (м. Сімферополь), 2002, зник і пізніше був знайдений мертвим у лісосмузі;

42.  Олександр СУМКО, головний редактор журналу Державної прикордонної служби «Кордон», 2004, впав з балкону своєї квартири;

43.  Вадим ГУДИК, незалежний журналіст та бізнесмен, 2006, застрелений на центральній площі Білої Церкви;

44.  Норік ШИРІН, головний редактор газети «Голос молоді» (Крим), 2006, був знайдений з ножовими пораненнями у дворі свого будинку;

45.  Василь КЛИМЕНТЬЄВ, редактор газети «Новий стиль», Харків, 2010, зник безвісти.

«Детектор медіа»