Редакційні ради телерадіоорганізацій мають формуватися творчим колективом і стовідсотково з  представників творчого колективу ТРО. Таку пропозицію висловив директор Інститут медіа права Тарас Шевченко під час круглого «Гарантії редакційної свободи журналістів телерадіокомпаній», який відбувся 14 липня в Києві.

На його думку, окрім цих змін до Закону про «Про телебачення і радіомовлення», варто було б ще внести наступні: при внесенні змін обов'язково переобрати існуючі редакційні ради, при зміні редакційної ради не вносити зміни до ліцензії телеканалів, а також покласти на редакційні ради обов'язок розглядати скарги громадян, громадських організацій, державних органів щодо діяльності каналу чи журналістів.

З останньою пропозицією не погодився юрист Дмитро Котляр «Я погоджуюсь, що зміни потрібні, і було б неправильно взагалі ліквідувати норми закону про редакційні статути та ради. Але неможливо примусити журналістів таким чином захищати свої права», - сказав Дмитро Котляр.

Більшість журналістів жодного разу не скористалися для захисту професійних інтересів редакційною радою, тому не можуть оцінити їх результативність, зауважив Тарас Шевченко. Через заформалізованість питання та інертність журналістів тепер виникає питання, чи можна реально змусити діяти ці норми закону.

Учасники круглого столу - учні Шостої міжнародної літньої школи медіа права та випускники попередніх років, представники медійних організацій обговорили питання удосконалення законодавчого регулювання редакційних рад та редакційних статутів телерадіокомпаній. Учасники з Казахстану, Киргизстану, Росії, США, Болгарії поділилися досвідом своїх країн. Зокрема Руслан Ніконович (Казахстан, Караганда, телекомпанія АРТ) зазнанчив, що у них діє закон про ЗМІ, який належним чином регуюлює всі ці питання. На його думку, редакційний статут взагалі не потрібен, хіба що як механізм захисту власника телекомпанії від політичного тиску. «Журналісти не можуть управляти телеканалом, для цього є директор», - сказав він. З ним не погодився Бойко Боєв (Болгарія, «Артикль 19»), який зауважив, що медіа не просто бізнес, це соціально відповідальний бізнес. «Медіа - це сторожевий пес демократії, суспільство має право на отримання об'єктивної інформації», - зазначив він.

Ще один представник Казахтану юрист Тлеген Бангабаєв (Астана) також вважає, що редакційні ради не потрібні, оскільки їхні функції можуть виконувати профспілки.

А в Киргизстані закон зобов'язує створення наглядових рад і статутів ТРО, повідомила Ельнура Кудайбергенова. «50% наглядової ради має формувати засновник, 50 - колектив. Наглядову раду державного каналу до останньої революції формував парламент. Навесні прийнято рішення, що її мають сформувати з представники медійних організацій, які вже протягом півтора місяці не в змозі цього зробити», - сказала вона.

Учасники круглого столу, який відбувся за підтримки Представництва «Інтерньюз-Нетворк» в Україні, розглянули також зміни до закону, запропоновані народним депутатом Арсенієм Яценюком щодо посилення гарантій свободи слова в Україні. Вони вважають, що ці пропозиції потребують доопрацювання.

«Детектор медіа»