У щорічному звіті за 2009 рік «Репортерів без кордонів» щодо свободи слова і діяльності журналістів у 169 країнах світу Україна посіла 89 позицію, пропустивши вперед Албанію, зате випередивши Монголію. Про це свідчать дані рейтингу «Індекс свободи преси».

2008 року Україна посідала 87-ме місце, 2007 року - 92, 2006 року - 105.

Як і попереднього року, лідерами рейтингу є скандинавські країни - Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія та Швеція.

На 12 пунктів відстала сусідня Росія - 153 місце, тоді як Білорусія посідає 151 позицію. У порівнянні з минулим роком, ситуація зі свободою слова у Російській Федерації погіршилася. Після трьох років після вбивства Анни Політковської, випадки загибелі журналістів та правозахисників та спалахи насилля щодо журналістів у регіонах тривають. Зниженню рейтингу сприяли також повернення цензури та безвідповідальності по відношенню до вбивць журналістів.

Вперше від 2002 року число країн Європи, що займали в «Індексі свободи преси» позиції лідерів, скоротилося. Нині це 15 з 20 держав, тоді як минулого року «старий континент» представляли 18 країн. 11 з них - члени Європейського Союзу. Відзначилася спадом Болгарія: 68 місце замість 59, як у минулому році. Словаччина опустилася на 44 місце. Експерти пов`язують це з ухвалою законів, що обмежують свободу преси в країні.

Одну з найгірших позицій серед країн - засновників Європейського Союзу посідає Італія - 49. Таким чином позначився тиск на ЗМІ з боку держави та мафії, а також обговорення законопроекту, що обмежує використання пресою інформації про адміністративні слухання.

Не набагато краща ситуація у Франції. Вона посідає 43 місце, що на 8 пунктів нижче у порівнянні з минулим роком. Це сталося внаслідок переслідування журналістів, обшуків у редакціях ЗМІ, а також втручання в справи преси представників влади, у тому числі, й президента Ніколя Саркозі.

Найрепресивніші країни - Узбекистан (160) та Туркменістан (173). В цих країнах так і не відбулося серйозних змін, а цезура, свавілля та насилля є повсякденною практикою. Діалог Євросоюзу з цими країнами, ще не позначився на сфері дотримання прав людини, і «Репортери без кордонів» зазначають, що є всі підстави вважати, що тут свобода висловлювання є заручником гонки за енергетичну безпеку.

Деградація становища зі свободою преси спостерігається на всьому пострадянському просторі, за винятком Грузії (81) та Білорусі (151). Хоча Мінськ заявив про відносну та обережну лібералізацію своїх зносин з пресою в межах оновленого діалогу з Європейським Союзом.

На 81 позицію піднялася Грузія. Експерти пов`язують прогресивні зміни, зокрема і з відсутністю конфліктів протягом часу, коли проводилось опитування.

111 місце посідає Вірменія. Жодного розвитку не спостерігається в Азербайджані (146), де свобода преси викликає велике занепокоєння експертів. За рішенням Національної Ради з аудіовізуальної продукції тут закрили кілька західних радіостанцій - Бі-бі-сі, «Вільна Європа» та «Голос Америки».

Деградацію свободи слова експерти зафіксували у Центральній Азії, особливо у Казахстані (142) та Киргизстані (125).

Справжній цензурний бум відбувся у Туреччині (122). Насамперед це відбилося на ЗМІ, що мають відношення до національних меншин, особливо курдських. Серйозне погіршення ситуації пояснюється також бажанням членів державних інститутів, представників армії та судової системи зберегти монополію на питання, що цікавлять суспільство.

«Детектор медіа»