Автори:

Світлана Остапа

У Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії-2025 найнижчий рівень втручання тютюнової індустрії зафіксовано у Брунеї (14 балів), Палау (30 балів), Ботсвані (33 бали), Фінляндії та Нідерландах (по 34 бали), тоді як Домініканська Республіка та Швейцарія посідають останні місця з 98 балами та 96 відповідно зі 100 можливих (де 0 це найменший рівень втручання, а 100 — найбільший). Україна отримала 50 балів, що на 6 балів більше, ніж у 2023 році (44 бали). Про це йшлося на прессніданку на тему: «Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти», який провели 30 червня 2026 року громадська організація «Життя» у партнерстві з ГО «Детектор медіа» та Європейським Хабом. Під час заходу експертна громадськість спільно з представниками медіа обговорили результати Глобального індексу, як тютюнова індустрія блокує виконання євроінтеграційних зобовʼязань у контролі над тютюном та нікотином в Україні, та які рішення необхідні, щоб змінити ситуацію.

 «Україна взяла на себе чіткі міжнародні зобов’язання щодо захисту політики охорони здоров’я від впливу тютюнової індустрії. Виконання статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну є необхідною умовою для того, щоб рішення для захисту здоровʼя дітей від залучення до епідемії залежності від тютюну та нікотину ґрунтувалися на доказах, а не на комерційних інтересах. Чим сильнішим є вплив індустрії на процес ухвалення рішень, тим більше Україна втрачає здорових працездатних людей та сповільнюється на шляху євроінтеграції», – наголосив Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».

Серед основних викликів, зафіксованих у звіті, – участь тютюнової індустрії у розробці та просуванні законодавства, в результаті чого було запроваджено акцизну преференцію 25% на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) порівняно з сигаретами. При цьому уряд визнав, що з представниками індустрії було досягнуто компромісу щодо ставок акцизного податку.

«Втручання тютюнової індустрії у формування державної політики передбачає значні корупційні ризики, оскільки спрямоване на просування комерційних інтересів всупереч цілям громадського здоров’я. Україна вже зробила важливий крок, запровадивши Реєстр прозорості, однак вплив тютюнових компаній значно ширший за офіційно задекларовану діяльність. Саме тому Україні необхідно посилювати механізми захисту державної політики від втручання тютюнової індустрії відповідно до статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну», – підкреслив Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».

Станом на 2026 рік тютюнова індустрія продовжує втручатися у формування політики захисту здоров’я в Україні, гальмуючи ухвалення важливих рішень для захисту населення від шкоди тютюну та нікотину. Зокрема, з 2024 року у Верховній Раді України блокується євроінтеграційний законопроєкт №12091, який передбачає, серед іншого, заборону ароматизованих тютюнових виробів. Водночас уже понад десять років Україна не ратифікує Протокол ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами – міжнародний договір, спрямований на запровадження комплексної системи контролю за обігом тютюнової продукції. Ці нормативні ініціативи є частиною Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої Кабінетом міністрів України. 

Наприкінці 2025 року парламентський комітет з питань здоров’я нації спільно з експертним середовищем та громадськістю напрацював законопроєкт №14110-д, покликаний врегулювати обіг нікотинових снюсів. Наразі ці вироби фактично поза належним регулюванням, доступні для неповнолітніх та можуть містити дози нікотину, що у десятки разів перевищують його вміст в одній сигареті. Відсутність регулювання створює серйозні ризики для здоров’я дітей та молоді й потребує невідкладної реакції з боку держави.

«Ми як журналісти спостерігаємо втручання тютюнової індустрії як у процеси формування державної політики, так і в інформаційний простір. Останні рішення Нацради з питань телебачення та радіомовлення щодо приписів медіа за незаконну рекламу нікотинових снюсів лише підтверджують масштаб проблеми. Окрім того, у медіа простежується просування слабкого регулювання нікотинових снюсів, що має ознаки інформаційного тиску на процес ухвалення рішень, зокрема в парламенті», – зазначила Світлана Остапа, заступниця шефредакторки «Детектор медіа».

Під час прессніданку журналісти цікавилися, яким органам влади надаються результати Глобального індексу, чи не зможуть скористатися його результатами лобісти тютюнової індустрії. На думку представників медіа, експертним організаціям у сфері захисту громадського здоров’я треба більш активніше боротися з тютюновим лобі в парламенті. Водночас представники ГО закликами медіа допомогти їм у відстоюванні інтересів суспільства та ухваленні необхідних законів, які наблизять Україну до стандартів ЄС.

Нагадаємо, стаття 4 Закону України №2899-IV визначає пріоритетність політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами осіб, пов’язаних з тютюновою промисловістю. Не менш важливим є забезпечення виконання статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала, взявши на себе зобов’язання захищати політику громадського здоров’я від комерційного та корпоративного впливу тютюнової індустрії.

Для ефективної протидії втручанню тютюнової індустрії у державну політику захисту населення від шкоди тютюну та нікотину, Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії, серед іншого, рекомендує:

• Впровадити загальнодержавну політику щодо обмеження участі тютюнової індустрії (далі – ТІ) у розробці політики відповідно до Статті 5.3 РКБТ ВООЗ.
• Забезпечити прозорість усіх взаємодій представників влади із ТІ шляхом запровадження обов’язкового публічного розкриття інформації про зустрічі, внески, подарунки чи підтримку з боку пов’язаних із тютюновою індустрією структур.
• Посилити запобігання конфлікту інтересів у всіх секторах державного управління.
• Створити та впровадити національну програму підвищення обізнаності щодо Статті 5.3 РКБТ ВООЗ.ф
• Підтримувати незалежні механізми моніторингу втручання ТІ та поглиблювати співпрацю з громадянським суспільством для посилення громадського контролю.

Впровадження цих заходів посилить державну політику охорони здоров’я в Україні та гарантуватиме ефективний захист населення від шкоди, спричиненої вживанням тютюнових та нікотинових виробів, що призводить до передчасної смерті 100 тисяч українців щороку. 

Довідкова інформація: 

Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії – міжнародне дослідження, яке оцінює ефективність урядів у протидії втручанню тютюнової індустрії та захисті політики громадського здоров’я від комерційних і корпоративних інтересів тютюнової галузі відповідно до статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна також ратифікувала та адаптувала до національного законодавства.

Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії 2025, пʼятий у своїй серії, розроблений Глобальним центром належного врядування у сфері контролю над тютюном (GGTC) за підтримки мережі STOP. Від першого випуску у 2019 році кількість охоплених країн зросла з 33 до 100. Індекс базується на відкритій інформації про втручання тютюнової індустрії у країнах та відповіді їхніх урядів на це втручання.