День захисту дітей в Україні тепер офіційно відзначають 20 листопада — відповідний указ підписав Президент, перенісши цю дату з 1 червня на ту, коли у світі проходить Всесвітній день дитини. Саме цього дня ООН ухвалила Декларацію прав дитини (1959) та Конвенцію про права дитини (1989), тож зміна дати символічно підкреслює прагнення України узгодити свої підходи із міжнародними стандартами та посилити акцент на захисті дитинства. Попередня дата — 1 червня — була спадком радянської традиції, а тепер, за поясненням влади, країна робить крок до більш глобального контексту в політиці щодо дітей.

За оцінками ВООЗ та ЮНІСЕФ, приблизно кожна сьома дитина та підліток віком 10–19 років живе з психічним розладом — найчастіше йдеться про тривожні, депресивні та поведінкові розлади.

Оновлений аналіз глобального тягаря психічних розладів серед підлітків і молоді показує, що у 2021 році з ними жило близько 279 млн людей 10–24 років, а показники депресії та тривоги суттєво зросли в 2019–2021 роках, тобто в період пандемії COVID-19 та пов’язаних криз.

Окремі дослідження підкреслюють, що поширеність тривожних розладів серед молоді 10–24 років зросла більш ніж на 50 % з 1990 по 2021 роки, особливо у групі 10–14 років та після 2019 року.

Ключова особливість дитячого та підліткового віку — ранній початок: за оцінками експертів, приблизно третина психічних розладів починається до 14 років, а половина — до 18 років, тому вік, коли діти ще формально «діти», є критичним вікном для підтримки та профілактики.

Європа та Україна: подвійний тиск

У країнах ЄС оцінюється, що понад 11 мільйонів дітей і молодих людей (близько 13 %) мають психічний розлад. Показники зростають з віком: серед 15–19-річних частка сягає близько 19 %. Суїцид при цьому лишається другою за частотою причиною смерті серед молоді 15–19 років у ЄС.

В Україні до глобальних трендів додається фактор повномасштабної війни. ЮНІСЕФ фіксує, що роки руйнувань, вимушеного переміщення, розлуки з близькими, втрат та перерваної освіти призвели до кризи ментального здоров’я серед українських дітей та підлітків.

Опитування українських батьків, проведене за підтримки ЮНІСЕФ, показало: 43 % респондентів помічають у своїх дітей високий рівень тривожності, чутливість до гучних звуків, проблеми зі сном — симптоми, які потребують не «перетерпіти», а підтримки та професійної допомоги.

На глобальному рівні стан підлітків погіршився навіть за кілька років: аналіз даних 2018 і 2022 років демонструє, що емоційний дистрес у більшості країн суттєво зріс, з особливо сильним навантаженням на дівчат.

Цифровий вимір: не лише про «екранний час»

Останні роки дослідники дедалі частіше аналізують вплив смартфонів та соцмереж на молодь. Систематичні огляди показують: надмірне й проблемне користування соцмережами пов’язане з підвищеним ризиком тривоги, депресивних симптомів та суїцидальних думок у підлітків.

Важлива деталь: мова не лише про «кількість годин в телефоні». Нові лонгітюдні дослідження вказують, що саме адиктивні патерни — коли екрани заважають спати, вчитися, спілкуватися, а їх забирають ціною сильного стресу — у 2–3 рази підвищують ризик суїцидальних думок і емоційних проблем.

Водночас наука наголошує: соцмережі не є «чистим злом». Їхній вплив залежить від того, що саме підліток там робить, з ким взаємодіє і що це заміщує в реальному житті — живе спілкування, сон, відпочинок чи, навпаки, ізоляцію і стигму.

Що рекомендують ВООЗ та ЮНІСЕФ

У жовтні 2024 року ВООЗ та ЮНІСЕФ представили спільні рекомендації щодо покращення доступу до допомоги з ментального здоров’я для дітей та молоді. Документ підкреслює кілька ключових підходів:

• Раннє виявлення й підтримка — інтеграція ментального здоров’я в роботу сімейних лікарів, шкіл, молодіжних центрів.
• Допомога ближче до дитини — не лише лікарні, а й шкільні та громадські сервіси, онлайн-консультації, peer-to-peer підтримка.
• Участь самих підлітків у розробці програм, щоб сервіси відповідали їхнім реальним запитам, а не уявленням дорослих.
• Зменшення стигми через інформаційні кампанії, відкриті розмови та навчання вчителів і батьків.
• Що це означає для нас сьогодні

Для України, де діти живуть у реальності війни, ці рекомендації стають питанням не лише якості, а й збереження життя та майбутнього покоління. Паралельно з фізичною безпекою та доступом до освіти мають розвиватися системні, безоплатні й доступні сервіси психосоціальної підтримки.

Корисні нагадування:

• Ментальні розлади — не слабкість і не «каприз», а сфера здоров’я, як серце чи легені.
• Чим раніше підліток отримує підтримку, тим вищі шанси запобігти хронізації проблем та ризикованій поведінці.
• Підлітки мають право на безпечний простір, де можна говорити про тривогу, страх, самотність чи агресію без осуду.

У День захисту дітей Teenergizer закликає батьків, вчителів, медіа та державні інституції:

• Нормалізувати розмови про ментальне здоров’я — говорити з дітьми простою мовою, без сорому й стигми.
• Навчати дорослих розпізнавати «червоні прапорці» — різкі зміни в поведінці, сні, навчанні, самооцінці, соціальних контактах.
• Розширювати доступ до безкоштовної психологічної підтримки — як офлайн, так і онлайн, з урахуванням віку, досвіду війни та цифрової реальності підлітків.
  Залучати самих підлітків до створення рішень — від шкільних ініціатив до національних програм.

Ментальне здоров’я дітей — це не «додаток» до фізичної безпеки. Це фундамент, без якого неможливо уявити жодне довге й безпечне дитинство.

У Teenergizer можна отримати безкоштовну консультацію від консультантів проєкту: teenergizer.org/consultations

Авторка - Яна Панфілова, засновниця Teenergizer